Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 16:16

Москві не вигідно ідентифікувати численні поховання в Чечні


Російський солдат біля розкопаного масового поховання у Чечні

Прага – І російське центральне керівництво в Кремлі, і президент Чечні Рамзан Кадиров пообіцяли, що вони забезпечать повернення населення кавказької республіки до нормального життя після двох кривавих війн на чеченській землі. Але, не дивлячись на будівельний бум у Грозному, Росія так і не пішла на систематичне вивчення наслідків цих війн у Чечні. У цьому місяці Москва, вже вкотре, відмовила надати Чечні можливість спорудити її власну лабораторію судово-медичної експертизи.

Міжнародні правозахисні організації, Рада Європи, Міжнародна комісія безвісті зниклих та інші організації неодноразово переконували Росію прискорити роботу над ексгумацією тисяч останків, котрі знаходять у безіменних похованнях на всій території Чечні.
Міжнародні організації обіцяли Росії сприяння у цьому і пропонували допомогу у спорудженні лабораторії судово-медичної експертизи в Грозному. Але Росія ухиляється від систематичного дослідження всіх поховань і боїться незручних питань щодо масштабів незаконних дій російської армії в Чечні.
Безкарність за воєнні злочини
Правозахисні групи стверджують, що приблизно 5 тисяч громадян Чечні вважаються безвісті зниклими внаслідок двох війн, від 1994 року, коли російські війська почали придушувати рух до незалежності цієї маленької кавказької республіки. Реальна кількість таких зниклих може бути набагато більшою. Але Москва так і не погодилася на систематичне офіційне вивчення проблеми, щоб ідентифікувати численні поховання в республіці. Хоча вона зобов’язана розслідувати кожен випадок смерті у цих війнах, знаходити і карати винних у злочинах.
Випадки офіційного слідства і суду за воєнні злочини в Чечні можна рахувати на пальцях однієї руки.
Старший брат Хожі Яхяєва, Хасин, зник безвісті у першій чеченській війні. Після тримісячних пошуків свого брата Хожа довідався, що російські солдати спалили його і групу цивільних громадян вогнеметами. Відтоді Хожа детально оглядає кожне нове поховання, тримає в пакетах залишки одягу, зубів мертвих, обліковує могили і сподівається, що з будівництвом в Чечні лабораторії судово-медичної експертизи вдасться знайти не лише тлінні рештки брата, але й інших загиблих людей.
«Якби було можливо ідентифікувати тіла тих, що ми поховали у нашому селі, якби були справжні фахівці у цій справі, я думаю, що багато пересічних чеченців без проблем пожертвували б місячною платнею, щоб допомогти у спорудженні лабораторії і принести заспокоєння душам тих, хто втратив своїх рідних і сподівається знайти їхні останки. Я особисто готовий працювати цілий місяць без оплати і знаю багато людей, які готові віддати свої заощадження на це. Це свідчить про одне: Чечні вкрай необхідна ця лабораторія», – зазначає Хожа Яхяєв.
Москва шкодує не грошей, а боїться правди
Таких, як Хожа чи Маліка Чадаєва, яка вже 9 років намагається знайти свого сина Аслана, забраного з дому російськими солдатами, у Чечні тисячі. Президент республіки Рамзан Кадиров сам неодноразово обіцяв допомагати своїм громадянам з’ясувати долі їхніх рідних, котрих вважають зниклими безвісти. Але й цього місяця уряд Росії відмовив проханню Чечні на будівництво лабораторії судово-медичної експертизи, посилаючись на нібито високу вартість такої лабораторії.
Масуд Чумаков, головний судовий медичний експерт Чечні, підозрює чиновників у Москві в намаганнях нагріти руки на цій проблемі. «Вони хочуть будувати таку лабораторію в Москві нібито заради економії. Захід уже намагався тут чогось позитивного досягнути. Якраз тому в Москві кажуть, що Чечня не має фахівців і що немає ніякої потреби в такій лабораторії в Грозному. Ще у 2005 році я наголошував у Страсбурзі, що немає ніякого сенсу в будівництві лабораторії за межами Чечні, бо кістки, поховані упродовж 15-16 років буде неможливо систематизувати після транспортування їх до Москви. Мене підтримували у цьому навіть у Міністерстві оборони Росії і погоджувалися, що така лабораторія потрібна саме в Чечні. Тепер вони кажуть, що цього вже не потрібно і дуже дорого. Вони хочуть будувати лабораторію у Москві».
Проблема ідентифікації загиблих стала дуже гострою, бо в умовах будівельного буму в Грозному будівельники наштовхуються постійно на великі поховання. Цього літа тут були виявлені дві масових могили із рештками тисячі тіл. А правозахисники стверджують, що маса невідомих поховань є у внутрішніх дворах, на полях, садах — повсюдно в Чечні. Однак Москва зосереджує зусилля на будівництвах, котрі подаються як символи миру і стабільності в республіці.
Тимчасом фахівці кажуть, що перепоховання останків робить фактично майже неможливою ідентифікацію цих тіл у майбутньому. Мухідін Табакович із Міжнародної комісії з пошуку безвісті зниклих каже, що, як правило після самовільного перепоховання не ідентифікованих тіл відбувається перемішування останків і їх важко потім систематизувати.
Мухідін Табакович також не сумнівається, що Москва ухиляється від міжнародної допомоги у спорудженні лабораторії судово-медичної експертизи в Чечні з простої причини. «Чому Росія знаходить виправдання, що, мовляв, це дуже дорого, що це не має сенсу? Справа не в грошах. Суть у правді про те, що дійсно відбувалося і хто несе відповідальність за це», – наголошує представник Міжнародної комісії з пошуку безвісті зниклих.
(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG