Тепер же, через 42 роки, Ватикан вибачив висловлювання Леннона як надмірність юнацької гордості. «Оссерваторе Романо» навіть хвалить репертуар «Бітлз», пісні Ленона і Маккартні, як «чарівну», «повну таланту» музику. Чи це означає, що після цього будь-де – отець чи чернець католицького монастиря можуть підсвистувати чи мугикати, наприклад, мелодію чи слова з «Бітлз» – «Все, чого ви потребуєте, це кохання».
Відлуння «Бітломанії» у Ватикані

Прага – Напівофіційна газета Ватикану «Оссерваторе Романо» оприлюднила статтю, в якій пробачає музикантові і співакові Джонові Леннону твердження в 1966 році, що його знаменита музична група «Бітлз» була більш популярна, аніж Ісус Христос. Газета хвалить Леннона і його товариша по групі Пола Маккартні як талановитих авторів і музикантів, котрі не лише створили популярні пісні, але й зробили вплив на інших музикантів. Хоча раніше, у часи «Бітлз», Католицька церква вважала зростання популярності цієї групи загрозою існуючому стану речей.
Прислів’я «Ліпше пізно, аніж ніколи» у чомусь перекликається з акціями прощення з боку Католицької церкви. Знадобилося понад 300 років, щоб Ватикан реабілітував астронома Галілео Галілея, якого мордувала католицька інквізиція. Лише 1992 року ця церква визнала неправильність своїх дій. І ось лише через 42 роки після того, як «Бітлз» потряс християнський світ і його співак Джон Леннон стверджував про їхню більшу популярність, аніж Христа, католицька газета робить реверанс прощення на адресу вже покійного співака. Чи немає у цьому долі якоїсь історичної іронії?
Оглядачі кажуть, що «Оссерваторе Романо», напівофіційна щоденна газета Ватикану, у своєму змісті ніколи не відхилялася далеко від позиції католицьких верхів, Папського престолу. Правда й те, що Леннон ніколи формально не засуджувався церквою і не потребує ніякої реабілітації. Хоча його зауваження в лондонській «Івнінґ Стандарт» були своєрідним гарматним залпом з боку неслухняної молоді на адресу нерушимих підвалин релігії. Леннон сказав тоді пресі, що: «Християнство мине. Це зникне і звузиться, але я не бажаю тут сперечатися щодо своєї правоти. Ми тепер більш популярні, аніж Ісус».
Які ж наслідки мали слова Леннона?
Джон Леннон не міг передбачити, що в Америці ці слова викличуть хвилю обурення серед населення протестантських штатів. Під час турне «Бітлз» до США у 1966 році біля 40 радіостанцій приєдналися до заклику ді-джея з Алабами Томмі Чарльза бойкотувати музику «Бітлз» в ефірі. Чарльз так пояснював цей бойкот тоді: «Упродовж тривалого часу група «Бітлз» була у змозі, з причини їхньої величезної популярності, особливо серед молоді, сказати що завгодно, без прямої залежності щодо суті судження, рівня зрілості чи мудрості цього. І ніхто не кинув їм виклик до такої міри, щоб вони могли очікувати чи відчувати це».
Вже на початку турне «Бітлз» Америкою, у 1966 році в Чикаго, Джон Леннон змушений був в умовах наростання обурення якось вибачитися перед репортерами за своє висловлювання. «Насправді я сказав, маючи на увазі Англію, що ми означаємо для підлітків більше, аніж Христос чи релігія. Я не мав на меті приниження релігії і лише одне це сказав. Це притаманно більше для Англії, аніж для Америки. Я не кажу, що ми кращі чи важливіші, аніж Ісус Христос, як людина чи Бог по суті. Я лише сказав те, що сказав, і це було не правильно, точніше – неправильно сприйнято», – зазначив тоді Леннон.
Тепер же, через 42 роки, Ватикан вибачив висловлювання Леннона як надмірність юнацької гордості. «Оссерваторе Романо» навіть хвалить репертуар «Бітлз», пісні Ленона і Маккартні, як «чарівну», «повну таланту» музику. Чи це означає, що після цього будь-де – отець чи чернець католицького монастиря можуть підсвистувати чи мугикати, наприклад, мелодію чи слова з «Бітлз» – «Все, чого ви потребуєте, це кохання».
(Прага – Київ)
ЗВЕРНИ УВАГУ
ВИБІР ЧИТАЧІВ
1