Доступність посилання

ТОП новини
31 травня 2020, Київ 01:40

Ціни на нафту падають, чи покотиться за ними і російське керівництво?


Прага – Оглядачі давно попереджали про те, що падіння цін на нафту в світі поставить під удар правлячу еліту у Росії. Над Кремлем нависають привиди 1986 року. Це був час різкого падіння цін на чорне золото. Якщо наприкінці 1985 року за барель нафти давали 30 доларів, то в середині 1986 лише 10. У результаті зазнала краху радянська економіка, а за нею відійшов у минуле й Радянський Союз. У липні цього року барель нафти коштував майже 150 доларів. Нині – майже втричі меншу суму. Чи можливе повторення сценарію 1986 року у 2008 році?

Ніхто не говорить про те, що Росії загрожує розпад, чи про те, що країну розхитує політична нестабільність. Але колишній американський дипломат, а нині експерт Інстиуту Брукінґса Стівен Пайфер певний, що падіння нафтових доходів підриває легітимність режиму в Москві.

«Доходи від продажу нафти і газу давали можливість російській владі дбати про підвищення рівня життя. Виглядає, що більшість росіян переймаються саме своїм економічним становищем. Тому, коли падають надходження від нафти і газу, то це порушує питання і про можливості влади», – сказав Радіо Свобода Стівен Пайфер.

У російської влади ще є можливості для маневру. 200 мільярдів доларів зберігається у двох стабілізаційних фондах, а валютні резерви країни сягають 450 мільярдів доларів. Інша справа, що ці резерви скоротилися на третину (з 600 мільярдів доларів) з серпня.

А як тільки-но почав мілкішати потік нафтодоларів, то з’явилися тріщини і в системі, яку так завзято розбудовував у Росії Володимир Путін. У Татарстані група приватних нафтових компаній виступила з погрозою зупинити виробництво, якщо уряд не зменшить податковий тягар на галузь. Розсердив Кремль і мер Москви Юрій Лужков, коли закликав прямо обирати керівників регіонів, що дало б їм можливість бути більш незалежними від центру.

Доказів того, що російська економіка потерпає від кризи чимало: за лічені місяці фондовий ринок обвалився на 70 відсотків, а такі флагмани російського автомобілебудівництва як КамАЗ і ҐАЗ збираються звільняти робітників.

Хабарів стає менше, скрипить і бюрократична машина

Та все ж нині російської влада займається не стільки економікою, скільки перебудовою політичної системи. У Росії вперше з 1993 будуть змінювати Конституцію, щоб продовжити повноваження парламенту і президента. Оглядачі припускають, що це робиться для того, щоб повернути у президентське крісло Володимира Путіна ще до того, як підійметься найбільша хвиля економічних проблем.

Політолог Девід Саттер з Інституту Гадсона у Вашингтоні очікує, що через економічну кризу Путіну буде нелегко впливати на російських бюрократів.

«Велике запитання, що буде діятися з хабарами. Якщо є менше грошей на хабарі, то чи будуть корупціонери приймати менші платежі, чи почнуть воювати один з одним. Досвід свідчить, що перемагає останній варіант і це може створити величезні тертя всередині правлячої еліти», – каже Саттер.

У часи, коли не вистачає пряників, Кремль може частіше братися за батіг, каже політолог. Але з огляду на слабку опозицію і суспільство, що було політично пасивним упродовж останнього десятиліття, вже важко передбачити, чи економічна скрута у Росії народить потужні вимоги до політичних змін.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG