Через більш як півтора століття, Джозеф Конрад повертається додому, у Бердичів. За ініціативою українських і польських інтелектуалів, за підтримки Міністерства закордонних справ та культури Польщі у цьому місті 3 грудня відкрито музей славетного письменника.
Монастир Босих Кармелітів розташований у центрі Бердичева: пам’ятка архітектури та історії ХУІІ століття пережила війни, революції, радянський режим і понад 10 років тому почала своє друге життя. Саме у цьому монастирі був похрещений маленький Теодор Юзеф, і тут же розмістили його музей.
Посол Польщі Яцек Ключковський розповів: «Це як знак нашої поваги до особи Джозефа Конрада, а також до нього — як символа людини, письменника, що може поєднувати три різні народи. Польський – тому що він поляк; англійський, британський – тому що він англійський письменник, і власне український народ, тому що він народився в Україні».
Про «триєдність» Джозефа Конрада розповів і професор- літературознавець Здзіслав Найдер: «Конрад (Коженьовський) ріс у середовищі польської культури, але довкола нього існували спершу культура українська, а потім – англійська. Тож письменник перебував, так би мовити, у вихорі трьох європейських культур».
«Я належним чином вшанував Вітчизну...»
Маленький Теодор Юзеф любив походжати подвір’ям монастиря Босих Кармелітів, а церковні дзвони, що ніби пливли над Бердичевим, пригадував ціле життя як один із найсвітліших епізодів дитинства. Це пізніше, наприкінці ХІХ століття, він стане відомим письменником, а в основу літературних сюжетів покладе перипетії власного життя. Про контрабанду зброї і політичні змови ітиметься у романі «The Arrow of Gold», а про морську подорож до берегів Венесуели – у романі «Nostromo». У незавершеному романі «Сестри» він згадуватиме місця, де минуло його дитинство.
У Музеї Джозефа Конрада можна побачити генеалогічне древо і родинні фотографії Коженьовських, портрети дружини і дітей Джозефа Конрада, морські мапи і листи письменника. В одному з них, відкидаючи докори деяких співвітчизників щодо «зради батьківщині», Джозеф Конрад написав: «Я належним чином вшанував Вітчизну, здобувши визнання і довівши англійцям, що шляхтич із України може бути таким самим добрим моряком, як і вони, і знайде, що сказати їхньою ж мовою».
(Київ – Прага)
