Доступність посилання

19 Жовтень 2017, Київ 09:08

Верховна Рада знову з Головою, а коаліція й далі під запитанням


Київ – Обрання спікера Верховної Ради України та проголошення нової парламентської коаліції відбулося у «кращих» традиціях українського політикуму. Після бурхливих обговорень наслідків та ризиків від можливої коаліції БЮТ та Партії регіонів, які були у центрі уваги всіх ЗМІ упродовж останніх тижні, обрання Володимира Литвина Головою Верховної Ради та його заява про створення нової демократичної коаліції, м’яко кажучи, здивувала. І не лише простих спостерігачів тривалої парламентської і загалом владної бездіяльності, а й «найголовніших» персон держави. Здивувала оперативність та спритність гравців. Відсутність Глави держави, який перебував із візитом у Литві та лідера «регіоналів», який ховав Патріарха російської церкви у Москві, кажуть, допомогла мобілізуватися депутатам.

Ще вчора по обіді жоден із народних обранців не міг точно спрогнозувати, який формат коаліції все-таки вдасться створити у парламенті, попри попередні домовленості усіх з усіма. Не мали певності у відповідній результативності робочого парламентського дня й очільники фракцій та переговорних груп. Однак наприкінці дня диво таки сталося. За кілька хвилин до закриття парламент обрав собі Голову. За кандидатуру Володимира Литвина віддали свої голоси 244 народних обранці: 3 представники Партії регіонів, 154 депутати-бютівці, 40 нунсівців, 27 комуністів і вся фракція відповідно Блоку Литвина (20 осіб).
Новий-старий спікер умить пересів до парламентської президії і не приховував глибокого почуття задоволення від цього. Уже під завісу парламентського засідання Литвин оголосив і про створення нової коаліції трьох: БЮТ, НУНС та блоку його імені. Ось тут усе й почалося.
Представники «Нашої України» почали моментально відхрещуватися як від Литвина, так і від своєї згоди на нову коаліцію.
Чого хоче Президент і не хочуть депутати?
Подейкують, що на зречення депутатів-нунсівців Литвина і нової демократичної коаліції вплинув сам Президент, для якого такий перебіг подій у Верховній Раді став небажаною несподіванкою, і що він нібито провів «успішну» телефонну розмову з окремими членами підопічної йому фракції. Що й змусило депутатів поміняти позиції буквально за кілька хвилин.
Кілька депутатів-нунсівців відразу після голосування за Литвина заявили, що їхні картки помилково проголосували «за». Трохи згодом нунсівці взагалі заявили, що вони не давали згоди на створення коаліції і не уповноважували Бориса Тарасюка розписуватися за всю фракцію, поставивши не лише Тарасюка, а й усю фракцію у дещо кумедне становище.
Як відомо, перемови про коаліцію БЮТ, НУНС та Блоку Литвина вели особи другого ешелону. Від НУНС – Зварич, Князевич, Тарасюк, від БЮТ – Турчинов, Кожем’якін та інші, а від блоку Литвина – Зарубінський та Шаров. Провести такі зустрічі у вівторок їх уповноважило керівництво фракцій. Ось ці пани й домовилися про створення нової коаліції, закріпивши свої наміри автографами. Як виявилося, всупереч В’ячеславу Кириленку та Віктору Ющенкові. На час мобільних переговорів у Верховній Раді щодо коаліції Кириленко, за свідченнями однопартійців, кудись зник. Саме тому місію керівника фракції виконував його заступник Борис Тарасюк. Віктор Ющенко в цей час був за межами України з державним візитом.
Прикметно, що деякі депутати-нунсівці голосували за внесення постанови про обрання Литвина спікером, однак за саму постанову уже голосували не всі. Серед тих, хто не підтримав Литвина, окрім усієї команди «Єдиного Центру» виявилася й впливова частина «Нашої України», зокрема Петро Ющенко, Ольга Герасим’юк, Лілія Григорович, Роман Зварич, Ксенія Ляпіна, Арсеній Яценюк. Щоправда, уже сьогодні Ольга Герасим’юк заявила, що вона голосувала за спікера, однак її карточка не спрацювала.
Не голосував за Литвина й лідер фракції НУНС В’ячеслав Кириленко, який на той час уже знайшовся у парламенті і який уранці запевняв журналістів, що його фракція зацікавлена у відновленні роботи парламенту і відповідно у створенні коаліції та обранні керівництва для подальшого реагування на економічну кризу і для невідкладного ухвалення антикризових законів.
Політологи у таких різких змінах позицій частини пропрезидентської фракції кивають на Президента. Мовляв, створення будь-якої коаліції, а такої особливо, жодним чином не входило у плани Віктора Ющенка. Глава держави, на їхню думку, залишається прихильником розпуску парламенту за будь-яку ціну. Він не хотів Литвина, а бачив спікером Плюща виключно для реалізації власних планів. Одним із найгучніших пунктів його планів є усунення Тимошенко з політичних та рейтингових верхівок. Дієвий парламент, на думку багатьох експертів, заважатиме Главі держави почуватися ключовою фігурою у державі і реалізовувати той самий свій план.
Однак, якщо нова коаліція у Верховній Раді таки буде створена де-юре, Вікторові Ющенкові доведеться з цим змиритися. Ба більше, потвердити багато разів зроблені ним офіційно заяви про його зацікавленість у ефективному функціонуванні парламенту, надто на період кризи. Йому також доведеться змиритися з Тимошенко на посаді Прем’єра, яка отримала беззаперечну перемогу 9 грудня.
Тимошенко, ймовірно, з полегшенням зітхнула, усвідомлюючи, що їй більше не доведеться торгуватися з «джентельменами» від Партії регіонів за долю країни і за власну долю теж, поступаючись принциповим, не так для неї, як для її електорату.
Як відомо, регіонали під час перемов про створення коаліції з БЮТ вимагали повної влади в економічному блоці уряду, здійснення політичної реформи, яка дозволяла Януковичу увійти у Секретаріат Президента уже господарем і без перешкод. І головне, що хотіли донецькі, – змусити Тимошенко відмовитися фактично від ідеалів і надбань Майдану та її обіцянок перед виборцями. Попри майже стовідсоткову готовність такого союзу, Тимошенко продовжувала відчувати дискомфорт від таких умов регіоналів та можливого масового несприйняття такого альянсу авторитетних однопартійців у власній фракції.
Але й від учорашніх голосувань та змін у парламенті життя Тимошенко не стане солодшим. Попереду болісна ротація урядових кадрів, чергові підніжки нових-старих партнерів, які усі державні лиха та біди досі скидали на її плечі. Але найбільшим ворогом Тимошенко, без сумніву, залишається економічна криза, яка за даними економістів, досягне піку на початку наступного року.
Чи стануть історичними для держави зміни у парламенті 9 грудня?
Віктор Ющенко офіційно привітав Литвина з обранням головою парламенту і висловив сподівання на ефективність та дієздатність законодавчого органу. Юлія Тимошенко назвала цей день історичним. Але найтяжче у цій історії ще попереду.
Оголошення коаліції ще не означає, що така коаліція є чи буде. Член «Нашої України» Ксенія Ляпіна сьогодні заявила, що ані коаліції, ані угоди немає. І майже в ультимативній формі наголосила, що коаліційна угода має бути підписана протягом чотирьох днів, інакше спікер Верховної Ради має анулювати свою заяву про створення такого альянсу.
Чи встигнуть домовитися нові союзники за кілька днів про умови та принципи їхнього співіснування? Якщо у НУНС справді хочуть такої коаліції і усвідомлення того, що наступні вибори для багатьох з них можуть стати останніми, переважать страх чи сервільність перед Президентом, то домовляться швидко. Але Президент найближчим часом не збирається нікуди за межі країни. Тому, як жартують у тій самій НУНС, усе може бути.
У разі, якщо коаліція таки буде створена, Тимошенко має поступитися не лише своїми кадрами в уряді, а й відмовитися від багатьох мрій. Утому числі й про спокійне життя в Кабміні аж до парламентських виборів.
Програш «регіоналів» у боротьбі за парламентські союзи зробить їх не лише сердитішими, а й більш активними у критиці дій будь-якого уряду Юлії Тимошенко. Економічна криза, яка щодня з’їдає кошти і нерви пересічних українців, у цій ситуації може бути корисною і зручною для Партії регіонів.
(Київ – Прага)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG