Доступність посилання

ТОП новини
19 Жовтень 2018, Київ 00:52

«Кризові антидепресанти». Психологічні аспекти економічної кризи


Майже 90% українців вважають , що вони перебувають у депресивному і стресовому стані - такі дані опитування Інституту глобальних стратегій. Втрата роботи, неможливість сплачувати кредити, падіння гривні - все це призводить до психічних розладів у людей. На весну наступного року, прогнозують у Державному центрі зайнятості, роботу втратять 15% працездатного населення України, а це - 4 мільйони людей. Нині безробітними є майже 900 тисяч осіб. Паралельно зі збільшенням армії безробітних в Україні росте злочинність, стверджують правоохоронці. Лише в Києві кількість грабунків та квартирних крадіжок за останні два тижня збільшилася вдвічі. Як виживати людям під час фінансово-економічної кризи? Та де шукати джерела оптимізму?

Українці готуються до гіршого і припиняють будувати довгострокові плани. Саме в цьому проявляється реакція суспільства на економічну кризу, вважає соціолог Сергій Макеєв. «Криза потребує пристосування, а не будування стратегій на довготривалі строки, адже майбутнє, зважаючи на кризу, стає все більш невизначеним. Тому люди зараз перебувають в очікування важких часів».
Релігієзнавець Дмитро Степовик наголошує, що церква в усі часи відігравала роль духовного стрижня для людей. За останні півроку кількість прихожан у традиційних церквах збільшилася. «У Києві в церквах УПЦ Київського патріархату я спостерігаю, що людей багато не лише в неділю, а й будніми днями. Стурбованість сучасними проблемами переростає в певний духовний потяг до Бога. Тільки настають труднощі – повно людей у храмах. 2-3 роки тому ми говорили, що віруючих приблизно до 10 мільйонів. Сьогодні до церков Київського патріархату постійно ходить майже 15 мільйонів людей. Це статистика офіційна, не церковна».

Фінансова скрута підвищує градус знервованості в суспільстві. Звідси депресії, конфлікти в родинах. Проте, з іншого боку, будь-яка стресова ситуація, в тому числі й економічна криза, - це перевірка витривалості людини, її здатності чинити опір обставинам, стверджує психолог Валерій Бебик. «Для одних людей така ситуація є стимулом довести, що вони на щось здатні, стимулом шукати якісь варіанти виходу з кризи. Люди, які мають лідерські якості, безумовно, не здаються. Але є люди, в яких слабкий тип темпераменту, то такі люди можуть ламатися. Є нації-бійці, є «свинопаси», а є лідери».

Етнопсихологи стверджують, що звичка до плекання власних страждань і життєвих негараздів властива наразі багатьом українцям. Комфортніше і легше бути у ролі жертви обставин. Марічка Набока у спілкуванні з психологами з’ясовувала, яким чином можна віднайти в собі життєві сили. «Ледь не кожен другий українець нарікає сьогодні на психологічний стрес, спричинений економічними негараздами, звільненнями та невпевненістю в майбутньому. Якраз скаржитися іншим та жаліти себе у цій ситуації – найгірший варіант. Повторюючи кожного дня, що все погано, ми переконуємо в цьому себе, довколишніх та навіть власний організм. Чому? Бо це набагато легше, ніж взяти себе в руки, зосередитися на вирішенні проблем, проаналізувати їх. Адже зокрема і в умовах кризи багато важить психологічна налаштованість людини та певні життєві установки: почуття власної гідності, впевненість у своїх силах і можливості їх мобілізувати. Щоб не зациклюватися на фінансових негараздах, можна знайти собі хобі, яке не потребує фінансових вливань. Заняття фізкультурою і спортом, активні прогулянки на свіжому повітрі, караоке, складання віршів і навіть танцювальна терапія… Не варто закриватися в своїх проблемах: спілкування з оптимістично налаштованими людьми, перегляди фільмів з «гепі-ендом» та перечитування улюблених книжок – це особисто мій рецепт виходу із похмурості. Кожен може винайти власний метод боротьби з поганим настроєм, навіть зважаючи на те, що страх безробіття та зростання цін на перших місцях у так званому рейтингу страхів».

Коли людину звільняють, то найстрашніше для неї у цій ситуації не стільки втрата джерела прибутків, скільки розгубленість і зневіра, які перешкоджають шукати шляхи розв’язання проблеми, каже психолог Світлана Бажеріна. «Треба максимально вирішувати головні питання, йти хоч на якусь роботу, яку пропонують».

Менше дивитися телевізор, читати хороші книжки та їздити верхи на конях - такий рецепт виживання в умовах економічної кризи має двадцятидворічна киянка Олена. За її словами, нині вона не може знайти собі достойну роботу, відтак намагається використати цей час для самоосвіти. «Цей час кризи можна використати для цілей, які не було змоги реалізувати тоді, коли в нас бурхливо розвивалася економіка, рухався бізнес. Я пішла на курси англійської мови, які коштували мені дуже дорого, сподіваючись, що ці знання я зможу використати на подальшій роботі, отримувати за це достойну зарплату. Я займаюся самонавчанням, це вклад у майбутнє і рано чи пізно це матиме свої результати».

Єдиний варіант роботи для Олени на сьогодні - піти на безоплатне стажування в іноземну компанію. Але дівчина не журиться, адже, за її словами, все працює на досвід, у багаж знань.

Задовольнятися тим, що маєш, і уявити, що могло б бути ще гірше, радять психологи людям, які опинилися в скрутній життєвій ситуації. Універсальні ліки від наслідків фінансово-економічних потрясінь та інших життєвих негараздів, кажуть вони, - це кохання.


Як на Вас впливає економічна криза? Чи змінився Ваш психологічний стан?
Наталя, помічник адвоката: Психологічно криза впливає на всіх. Люди стають більш агресивними, я бачу загальну депресію, психологічне навантаження. Треба їсти більше солодкого і поменше на всіх і на все звертати увагу.
Борислав, актор: Я став менше пити, частіше ходити в театр і кіно. На кризу нарікають ті, хто не хоче працювати. Хай вони книжки почитають.
Олена Яківна, пенсіонерка: На мене жахливо впливає – і психологічно, і на фізичний стан. Я б порадила людям менше вірити уряду і дивитися на життя реальніше.
Іван Олексійович, ізолювальник: Кожні вихідні їжджу в село. Це допомагає мені від поганого настрою. Плюс це допомога в економічному плані.
Любов Ворожбит, дизайнер: На мене криза в психологічному плані не вплинула. Треба своє життя будувати на оптимізмі. Адже за чорною смугою завжди буде світла.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року. Кореспондент та редактор сайту Радіо Свобода

     

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG