Доступність посилання

ТОП новини
25 Травень 2018, Київ 21:41

Варшава – У середу польська «Ґазета Виборча» вмістила прізвища та фотографії співробітників спецвідділів НКВД, які за наказом Лаврентія Берії проводили в 1940 році масові розстріли на території Західної України та Білорусі. Це вже друга публікація з іменами та фотографіями сталінських катів.

Російський історик, співробітник «Меморіалу» Микита Петров передав польському виданню «Ґазета Виборча» архівні матеріали, які він знайшов в архівах Москви.

Серед документів є списки прізвищ та фотографії співробітників сталінських органів репресій, які в 1940 році проводили каральні операції на території Західної України та Білорусі.

Ідеться про те, що 20 березня 1940 року Лаврентій Берія підписав наказ про створення 11-ти оперативних груп в областях Західної Україні та Білорусії.

Співробітникам цих груп доручили провести масові арешти та розстріли. Їхніми жертвами, за попередніми оцінками, могли стати близько семи тисяч поляків, яких спочатку заарештували, а потім вони пропали безвісти.

У середу «Ґазета Виборча» опублікувала фотографії шістьох катів польського народу, керівників так званих «беріївських команд смерті». Саме вони від 1940 року особисто вирішували долю тисяч людей.
Це були слідчі та офіцери НКВД, що керували масовими розстрілами, або навіть власноручно розстрілювали людей у Львівській, Тернопільській та Волинській областях.

Зараз наочно видно, що злочини мають персональних виконавців

Співробітник щоденника «Ґазета Виборча» Марцін Войцєховський сказав Радіо Свобода: «Досі нам говорили про те, що відповідальність за масові злочини несе безіменне НКВД, Радянський Союз, сталінська система. Отож зараз наочно видно, що злочини мають персональних виконавців. І зараз можна встановити імена, прізвища та біографії цих людей. Тут однак не ідеться про реваншизм, або покарання окремих людей, а про те, що нині нам варто знати і запам’ятати імена катів. Саме так вчинили з нацистами після Другої світової війни. Це мала б бути пересторога наступним поколінням».

«Ґазета Виборча» помістила фотографії співробітників сталінського апарату репресій. Серед них – офіцери Михайло Андреєв, який у Львові визначав, кого треба розстріляти, Анатолій Бартмінов та Іван Павлов, що були учасниками «беріївської команди смерті» в колишньому Станіславові (нині Івано-Франківськ).

Співробітники польського Інституту національної пам’яті в розмові з Радіо Свобода кажуть, що вони задоволені знахідкою російського дослідника.

«Ми досі знали лише про головні місця розстрілу»

Співробітник люблінсього відділення Інституту національної пам’яті доктор Рафал Внук зазначив: «Ми досі знали лише про головні місця розстрілу польських офіцерів у Катині, в селі Мєдноє біля Твері, в Харкові. Микита Петров знайшов нові архівні свідчення про спецзагони НКВД, що працювали в інших населених пунктах. Наприклад, у Биківні, Куропатах біля Мінська. Дуже цінна вістка про те, що в адміністративних центрах колишньої Польщі людей розстрілювали на місцях. Тому, здається, могили треба шукати, наприклад, у Львові, або в Бресті».

Можливо, що архівні документи, знайдені в Москві істориком Микитою Петровим, допоможуть встановити долю тих семи тисяч польських жертв сталінської системи, доля яких досі невідома.

Якщо до числа цих жертв ще додати поляків, розстріляних НКВД у Катині та в Харкові, тоді загальне число польських офіцерів та урядовців, знищених сталінським режимом у 40-х роках, сягатиме понад 20 тисяч.

У польському Інституті національної пам’яті сподіваються, що оприлюднення нових даних про злочинні дії НКВД допоможе змінити позицію Кремля щодо засудження сталінського терору.

Упродовж багатьох років Польща без успіху домагається від Росії визнати злочином проти людяності розстріл енкаведистами близько 15 тисяч польських офіцерів у Катині.

(Варшава – Прага – Київ)

Ваша думка

Показати коментарі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG