Доступність посилання

ТОП новини
27 Квітень 2018, Київ 04:28
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Віталій Портников: Пане Олександре, більшість експертів говорить про те, що Україна цього року на зовнішньополітичній арені зазнала численні поразки.
Єдиний позитивний результат українських зовнішньополітичних змагань – це те, що, можливо, політичні еліти і ті, хто відповідає за українську зовнішню політику, зможуть зробити висновки з цих поразок на рік 2009, щоб гідно поставитися до власної ролі і до того, що треба зробити для держави на зовнішньополітичній арені.
Чи погоджуєтеся Ви з таким песимістичним висновком року, що минає?
Олександр Сушко: Я не погоджуюся з апокаліптичними оцінками і з однобічними оцінками.
Олександр Сушко: Зовнішня політика не може досягти більших успіхів, ніж досягає внутрішня чи взагалі політика.
Тому, говорячи про підсумки року насамперед в зовнішній політиці, треба зазначити, що зовнішня політика не може досягти більших успіхів, ніж досягає внутрішня чи взагалі політика.
Тому якщо ми говоримо про те, що цей рік приніс такі обмежені плоди і не виправдав всіх сподівань, то це стосується певною мірою і зовнішньої політики.
Але в даному сенсі я не бачу якихось специфічних підстав говорити про суперпровальний рік. Ні.
Олександр Сушко: Кілька дуже суттєвих надбань. Це безумовно завершення вступу України до СОТ, куди ми вступали добрих 15 років, встановивши європейський рекорд. І те, що цей процес був нарешті завершений, то це великий плюс.
Я зазначив би, принаймні, кілька дуже суттєвих надбань.
Насамперед – це безумовно завершення вступу України до СОТ, куди ми вступали добрих 15 років, встановивши європейський рекорд. І те, що цей процес був нарешті завершений, то це великий плюс.
І є багато інших таких важливих моментів, про які можна поговорити окремо.
- Ну, от давайте подивимося якісь окремі стратегічні речі. Почнемо, можливо, з найбільш важливого такого європейського напрямку.
На європейському напрямку стало зрозуміло, що відстань України до ЄС, принаймні, в час, коли на чолі держави знаходиться Віктор Ющенко, а політичні сили продовжують боротьбу і між собою, і за повалення діючого президента, то цей час віддаляється і віддаляється в перспективі на невідомі роки.
Ми вже можемо сказати нинішнім громадянам України, що швидше за все за власне життя вони не побачать Україну в ЄС.
Чи все ж таки побачать?
Олександр Сушко: ЄС – це дійсно дуже далекий приз для України. І ми не можемо сьогодні говорити про конкретні дати вступу, тому що, по-перше, Україна на сьогоднішній день не надто наблизилася до критеріїв, по-друге, ЄС не надто вирішив свої кризи, не надто створив умов, достатні для інтеграції такої великої країни, якою є Україна.
- Я гадаю, що ЄС – це дійсно дуже далекий приз для України. І ми не можемо сьогодні говорити про конкретні дати вступу, тому що, по-перше, Україна на сьогоднішній день не надто наблизилася до критеріїв, по-друге, ЄС не надто вирішив свої кризи, не надто створив умов, достатні для інтеграції такої великої країни, якою є Україна.
І це проблема не тільки України, це проблема багатьох інших країн, зокрема, Балканських, Туреччини, які стоять в черзі на вступ до ЄС.
Тобто, це не питання найближчих років. Ви абсолютно праві. І частково це залежить від України. Але не тільки від неї.
Що стосується європейського напрямку, то тут є певні істотні зрушення. Тобто, я маю на увазі, що нарешті на офіційному рівні розпочато діалог про перспективу встановлення безвізового режиму між Україною та ЄС. Це питання, яке значно більше, я думаю, хвилює наших громадян, ніж такі формальні питання, як зона вільної торгівлі чи асоціативні відносини.
Олександр Сушко: Нарешті на офіційному рівні розпочато діалог про перспективу встановлення безвізового режиму між Україною та ЄС
Тобто, це питання, яке, якщо воно буде розв’язане, має бути розв’язане в значно більш стислі терміни, ніж питання членства в ЄС. Я думаю, що це буде гарним здобутком.
Але Україна тільки розпочала у вересні офіційно цей діалог. Сформовані відповідні робочі групи, які будуть визначати ті пріоритети, які Україні треба виконати, щоб відповідати критеріям безвізової держави.
Також важливим моментом є те, що досягнуто домовленості про те, що Україна і ЄС переходять до асоціативних відносин, що є новою сходинкою. Вона відрізняється від попереднього типу відносин партнерства і співробітництва.
Асоційовані відносини – це вищий щабель, який передбачає доволі глибоку ступінь економічної і соціальної інтеграції.
На даному етапі про повне членство не йдеться. Але ця форма асоційованих відносин дозволяє країні фактично стати частиною європейського ринку, європейського суспільного простору і значно підготуватися до майбутнього членства.
- Євроатлантична інтеграція.
План для членства України в НАТО тепер вже став документом, який навряд чи буде підписаний також у найближчій перспективі. Можна сказати про провал української євроатлантичної політики на цьому напрямку.
Однак є важливий момент. В Києві і не тільки в Києві, а в багатьох європейських столицях, до речі, й в Москві весь час говорять про те, що ось цей провал України в її євроатлантичній інтеграції спричинений тим, що президент Грузії Михайло Саакашвілі почав військові акції в Південній Осетії, які в свою чергу викликали досить серйозний, я сказав би так, удар Москви, фактичне знищення грузинської армії і поразку Грузії як держави у війні з Росією та бунтівними автономіями.
Захід переконався в тому, що на Кавказі існує нестабільність досить серйозна. Таким чином план для членства для Грузії відкладений на невідому перспективу.
Таким чином в пакеті, так би мовити, цієї нестабільності, викликаною діями грузинського президента, і Україна отримала такий неприємний сюрприз, залишившись поза будь-якими реальними євроатлантичними перспективами.
Чи можна з ось цією оцінкою погодитися? Чи дійсно якби Михайло Саакашвілі утримався від необачливих дій по відношенню до Південної Осетії, війни на Кавказі цього року не було б і таке інше, дійсно Україна мала б кращі перспективи?
Чи те, що вона не отримала ПДЧ було визначено вже тим напрямком української політики, євроатлантичної політики країн-членів НАТО, яка продовжувалася останні роки, яка взагалі робила проблему євроатлантичної інтеграції виключно гаслом частини українських політичних сил, які спекулювали на цьому на внутрішньополітичному напрямку?
- Ну, в світі все взаємопов’язано. Саакашвілі, Медведєв…
(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

Ваша думка

Показати коментарі

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG