Доступність посилання

ТОП новини
20 Червень 2019, Київ 06:41

2008-й – рік перманентної політичної кризи в Україні


Київ – Загострення протистояння між Президентом Віктором Ющенком і головою уряду Юлією Тимошенко та перманентна парламентська криза стали головними політичними ознаками року, що минає.

Наприкінці року боротьба між Президентом Віктором Ющенком та Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко вийшла на новий етап.
Голова уряду заявила, що вона переходить в опозицію до Президента. «Я не дам Ющенку повторити сценарій 1998 року, коли вони всі заробили, і банк «Україна» був похований, – зазначила голова уряду. – А зараз знову доводять до дефолту. Я вважаю, що Президент країни, який сьогодні працює на те, щоб було чим гірше, тим краще і заробляє на біді – мусить піти у відставку завтра, разом із головою Національного банку».
Натомість Президент відповів, що прем’єр Тимошенко в опозиції не до нього, а до всієї країни: «Вона об’явила опозицію нації, вона об’явила опозицію державі. Ніхто інший в країні не формує економічну політику, бюджетну політику як уряд і Прем’єр-міністр. Хто буде відповідати за інфляцію в 22%? Зовнішня криза? Криза у нас сидить на Грушевського, на сьомому поверсі, в кабінеті Прем'єр-міністра».

Парламентський параліч

В умовах протистояння між Віктором Ющенком, Юлією Тимошенко та Віктором Януковичем законодавча гілка влади довший час була паралізована. А в парламенті раз по раз виникали конфліктні ситуації.
За словами депутата від фракції НУНС Олеся Донія, парламент став заручником амбіцій провідних політичних лідерів. «Верховна Рада, як вищий законодавчий орган – непрацездатний, – зазначав Доній, – значною мірою, через спільні зусилля Ющенка, Тимошенко і Януковича. Політична сила кожного сприяла цьому процесу. Лідери фракцій, не кажучи вже про простих депутатів – не є самодостатніми. Рішення можуть приймати Ющенко, Тимошенко і Янукович. Як примусити цю силу сісти за стіл переговорів і знайти компроміс – ніхто не знає. Але без компромісу між цими трьома політиками не буде зрушень ані в політичній сфері, ані в економічній».
Чвари найбільше вразили пропрезидентський табір. На початку року від «Народного Союзу «Наша Україна» відкололася група на чолі з головою Секретаріату Президента Віктором Балогою, що оформилася невдовзі в партію «Єдиний центр».
«Після створення політичного проекту під назвою «Єдиний центр» Секретаріат Президента взяв курс на розвал демократичної коаліції і добився свого», – каже лідер «Народної самооборони», міністр внутрішніх справ Юрій Луценко.
До кінця року внутрішня криза остаточно підірвала єдність фракції «Наша Україна – Народна самооборона».
У вересні приховане протистояння між фракціями НУНС та БЮТ стало явним. Каталізатором конфлікту стала різна оцінка грузинсько-російського конфлікту. У підсумку коаліція розвалилася. Президент Віктор Ющенко оголосив про розпуск парламенту та дострокові вибори. Проте ідея з достроковими виборами так і не набула розвитку. Головною перепоною стала відмова їх фінансування з боку уряду та фракції БЮТ у парламенті.
Жертвою політичного протистояння став наймолодший спікер в українській історії Арсеній Яценюк. Віктор Ющенко хотів аби верховну раду очолив Іван Плющ. Утім, Тимошенко вдалося організувати альянс з Блоком Литвина і створити нову коаліцію. Володимир Литвин став спікером.
Проте проблемою новоствореної коаліції є те, що до її складу увійшло трохи більше половини депутатів із фракції НУНС. Відтак до неї не входить більшість у 226 депутатів.

Корупційні скандали

Ще однією ознакою цього року стали гучні корупційні. Зокрема, президент із подачі СБУ оприлюднив звинувачення на адресу народних депутатів у причетності до контрабанди. Проте ці звинувачення не було доведено до кінця. Натомість міліція викрила кілька рекордних хабарів. Зокрема, голову Партенітської селищної ради, що в Криму, затримали на отриманні хабара у 5 мільйонів доларів. А голова броварської райдержадміністрації, що під Києвом, звинувачений в отриманні хабара у 42 мільйони доларів.
Для порівняння наведемо такий приклад: в Китаї заступника мера Пекіна – столиці держави – засудили до смертної кари за хабар в один мільйон доларів.
«Немає найголовнішого для організації боротьби з тотальною корупцією, яка, нажаль у нас процвітає політичної волі, – каже заступник голови фракції БЮТ Андрій Кожемякін. – Я як колишній керівник підрозділу СБУ по боротьбі з корупцією вам скажу: дуже багато речей, які напрацьовується цими підрозділами, ідуть «під сукно». Бо немає політичної волі».
Серед інших гучних корупційних скандалів – звинувачення в отриманні хабара в особливо великих розмірах на адресу тепер уже колишнього голови львівського апеляційного адміністративного суду Ігоря Зварича.

Втрачені можливості

На зовнішньополітичному фронті Україна мала чи не єдиний успіх – вступ країни до Всесвітньої організації торгівлі. Проте двічі скінчилися невдачею спроби отримати План дій щодо членства в НАТО.
Наприкінці року внутрішні проблеми держави вкрай загострилися. Натомість влада не змогла адекватно відреагувати на основні соціально-економічні та політичні виклики, що стояли перед державою.
«Коли почалися потрясіння у світі – виявилося, що немає нікого у владі, хто міг би кваліфіковано зреагувати на ситуацію, – каже політолог Вадим Карасьов. – Немає таких сил. Оця вся коаліційщина – це все дрібне. У цьому я бачу значення і наслідки 2008 року – що ніхто по-справжньому економікою і суспільством не займався. А влада просто займалася самозбагаченням впродовж останніх років».
Нажаль, наступний рік не обіцяє бути легким. А політичне протистояння через наближення президентських виборів вірогідно лише посилиться.
(Київ – Прага)

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    Співпрацюю з Радіо Свобода, був кореcпондентом і редактором (2008–2017), зараз веду програму «Історична Свобода». Спеціалізуюсь на політиці та історії. Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники».

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG