Вертеп – старослов’янською печера. В Україні він розповсюджений із ХVІІ століття як Різдвяний театр маріонеток і має безпосередній зв’язок зі старовинною західноєвропейською містерією. В «Українській малій енциклопедії» Євгена Онацького мовиться: «Дивлячись на вертеп, глядачі спершу пригадували собі погоню царя Ірода за Христом, а потім від душі сміялися над пригодами Цигана, Жида, Діда, Баби, Панотця… Число дійових ляльок доходило до сорока», – розповідає професор Онацький.
Сучасний київський вертеп – це модерна музична містерія, яка спирається на історію народження Ісуса Христа, а також на українську народну традицію уславлення Добра і Космосу. Один із учасників вертепу, бандурист Степан Щербак пояснює: «Найперше, Різдво – це космічне свято. Виходить, що народжується нове сонце. Починає додаватися день. Підставляють, скажімо, день народження Ісуса Христа, знайшли і підставили під сонцеворот. То для мене Різдво – це космічне свято!»
Довкола вертепів збираються і народні музики, і пересічні перехожі. Наприклад, студентка Києво-Могилянської академії Оксана Вітенко вважає, що Різдво без вертепу і колядування неможливе, адже Різдво, каже вона, – це не просто нагода зустрітися з рідними у теплому сімейному колі: «Різдво має чарівну атмосферу, тим воно для мене дуже цінне: колядками, традиціями. Найсмачніші страви – теж на Різдво! Різдво – це казка. Вертепна інтермедія!»
І щороку подібних інтермедій більшає – з Заходу України через Центр на Схід і Південь повертається старовинна європейська традиція вертепу, яку українці вважають своєю, автентичною.
(Київ – Прага)
Сучасний київський вертеп – це модерна музична містерія, яка спирається на історію народження Ісуса Христа, а також на українську народну традицію уславлення Добра і Космосу. Один із учасників вертепу, бандурист Степан Щербак пояснює: «Найперше, Різдво – це космічне свято. Виходить, що народжується нове сонце. Починає додаватися день. Підставляють, скажімо, день народження Ісуса Христа, знайшли і підставили під сонцеворот. То для мене Різдво – це космічне свято!»
Довкола вертепів збираються і народні музики, і пересічні перехожі. Наприклад, студентка Києво-Могилянської академії Оксана Вітенко вважає, що Різдво без вертепу і колядування неможливе, адже Різдво, каже вона, – це не просто нагода зустрітися з рідними у теплому сімейному колі: «Різдво має чарівну атмосферу, тим воно для мене дуже цінне: колядками, традиціями. Найсмачніші страви – теж на Різдво! Різдво – це казка. Вертепна інтермедія!»
І щороку подібних інтермедій більшає – з Заходу України через Центр на Схід і Південь повертається старовинна європейська традиція вертепу, яку українці вважають своєю, автентичною.
(Київ – Прага)
