Доступність посилання

ТОП новини
25 Квітень 2018, Київ 00:33

Народовладдя? До якого державного устрою українці тяжіють більше?


70% українців незадоволені тим, як у державі функціонує демократія. Такі висновки соціологічного дослідження фонду «Демократичні ініціативи». Паралельно з цим з 21% до 24% (у порівнянні з опитуванням минулого року) зросла кількість респондентів, які вважають, що за певних умов авторитарний режим може бути кращим, ніж демократичний. Чи розчарувалися українці в демократичних цінностях? До якого державного устрою вони тяжіють більше?

Звідки бажання «сильної руки»?
38 % опитаних вважають демократію найбільш бажаною формою державного устрою. Ще рік тому таких респондентів було 45%.
Соціологи давно помітили: чим гірші соціально-економічні умови в будь-якій державі, тим більше люди вимагають «навести порядок» і прагнуть так званої «сильної руки», каже Ірина Бекешкіна, науковий керівник Фонду «Демократичні ініціативи». «У нас давно такий безлад, і люди, на жаль, цей безлад ототожнюють з демократією. Вони вважають, що, якби в нас був інший тип правління, то було б краще. Але, чим вище рівень освіти і рівень добробуту, тим більше люди цінують демократію. Більш ніж будь-коли сильним є переконання, що вибори можуть лише погіршити ситуацію».
Крім того, побільшало респондентів, які вважають, що вибори не є тим механізмом, який допомагає впливати на владу. За словами Ірини Бекешкіної, 58 % опитаних вважають, що держава зобов’язана турбуватися про рівень добробуту своїх громадян, ще третина респондентів готові віддати частину своїх прав і свобод в обмін на недорогі продукти, дешеву медицину чи безкоштовну освіту. Таку позицію займає і колишній інженер, а нині пенсіонерка Світлана Григорівна. «Так, свободи слова не було за радянських часів. Але ж людям давали жити! Не було стільки бідних, бомжів, заводи працювали».
Люди розчаровуються не стільки у самій демократії як формі державного устрою, скільки у так званих демократичних лідерах, які не виправдали народних сподівань і виявилися бездіяльними, стверджує філософ і політолог Сергій Грабовський. «Такі настрої є закономірними. Якщо тими силами, які називають себе демократичними, не буде продемонстровано вміння діяти ефективно і застосовувати силу закону, то настрої такі будуть зростати і надалі», - наголошує він.
Розчаровані в демократії українці плутають її з безладом, вважає дисидент радянських часів, філософ Мирослав Маринович. А справжня демократія передбачає саме порядок, тільки не в тоталітарному сенсі цього слова. «У нас демократи не змогли запропонувати таку форму демократії, яка б дійсно означала порядок. У будь-якій справді демократичній країні панує саме порядок, верховенство права, яке передбачає існування логіки закону в усіх сферах життя».
Політична, економічна, моральна допомога від Євросоюзу прищепила певним республікам колишнього соцтабору любов до європейських цінностей, вважає німецький політолог Олександр Рар. Але фінансова криза може призвести до зворотніх процесів. За словами експерта, у країнах Варшавської угоди під час кризи можуть з’явитися і антиєвропейські, і антидемократичні тенденції.
Вибори та політична сатира як елементи демократії
Свобода слова і вільні вибори - це лише дві демократичні цінності, якими нині може похвалитися українське суспільство, вважає письменниця і культуролог Оксана Забужко. Але, на її думку, політики хочуть позбавити народ і цього. «Як це нам непотрібні нові вибори? Та позачергові вибори це якраз і є показник демократії. Коли видно, що не працюють чинні вибрані органи, то єдиний механізм суспільної фільтрації і ротації політичних кадрів, і взагалі, самоуправління, єдиний показник, що саме народ України дійсно править країною, це вибори».
Свобода висловлювань, зокрема і на політичні теми, - це необхідна умова демократичного ладу. В українській політичній культурі немає уявлення про божественне походження влади, яка не підлягає критиці, стверджує політолог Андрій Окара. Тож, на його думку, українське суспільство, на відміну від російського, більш скептично ставиться до державних керманичів, а українська політика є об’єктом гумору, чого не можна сказати про російську. «95 квартал» в Україні і Comedy club в Росії. Концерти Кварталу складаються з жартів на тему влади, з політичної сатири. Тоді як в Росії жартувати можна про що завгодно, окрім влади.
В українській політичній культурі немає уявлення про порядок і стабільність як про ідеальний стан суспільства, тому українська політична система, хто б її не очолював, є досить анархічною структурою. Однак, у ній, порівняно з російською політичною системою, живе вміння самоорганізовуватися». У кризові моменти сподівання на тверду руку і на освічену авторитарну владу дуже часто марні, вважає Окара.
Демократія, за висловом колишнього прем’єр-міністра Британії Вінстона Черчілля, є найгіршою формою правління. Найгіршою, за винятком усіх інших.
Глас народу:
Що б Ви обрали: авторитарний режим чи демократичний?
- Демократичний, звичайно. Це ж свобода.
- Демократія однозначно, іншого не має бути. Найголовніше в житті – це свобода. В авторитарному режимі все залежить від однієї людини, це неправильно.
- Я хочу Радянський Союз. Мені тоді легше жилося.
- Демократію обираю, але, щоб вона діяла так, як має, а не так, як того хочуть деякі. Свобода - це головне, але не в такому вигляді як зараз: деяким можна все, а дехто нічого собі дозволити не може.
- Я сам по собі. Все одно, який режим, бо я сподіваюся лише на себе.
- Мені вже всяка влада набридла. Однак, за Радянського Союзу не було стільки олігархів.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG