Виглядає на те, що Євросоюз виділив, як першочергове завдання – зменшення залежності від російського газу. Із 5 мільярдів євро, Єврокомісія пропонує вкласти 3,5 мільярди у розвиток енергетичних проектів, до втілення яких мають приступити вже цього року, або, найпізніше, – наступного року.
Решта грошей піде, як передбачалося раніше, на подолання наслідків економічної кризи, зокрема, у країнах Східної та Центральної Європи.
Як бачимо, Євросоюз більше не має наміру, як влучно висловився в одному з інтерв’ю український посол при євроустановах Андрій Веселовський, «колоти дрова, через нестачу російського газу».
Слід додати, що чеські лідери, які нині головують у Раді Євросоюзу, на 30 січня планують у місті Острава конференцію, присвячену безпеці постачання енергії до ЄС. А прем’єр-міністр Чехії Мірек Тополанек, говорячи про проект нового газотранспортного коридору «Набукко», закликав країни ЄС перейти від його проектування до втілення.
Сьогодні Єврокомісія запропонувала список стратегічно важливих проектів із, так би мовити, географічних міркувань.
Енергетичні інвестиції і країни-скептики
Представник Європейської Комісії Йоханес Ляйтенбергер, презентуючи ці пропозиції, зазначив, що «країни, які були вражені останньою газовою кризою добре представлені у списку пропозицій. Наприклад, у газовому секторі, – це проект «Набукко». Чи проекти пунктів з’єднання (газових магістралей) – Болгарії з Грецією, чи Угорщини із Словаччиною, що була дуже «потривожена» у цій сфері».
Окрім згаданих проектів, планується вкласти кошти у будівництво терміналів та газових сховищ у Польщі та Чехії, вдосконалення газової та електричної мереж всередині Євросоюзу. Наприклад, з’єднання газогонів Бельгії і Франції чи Великобританії і Німеччини.
У Брюсселі після нещодавніх подій на газопостачальному ринку мало не щодня вказують на те, що енергетична мережа європейського континенту потребує модернізації. Проте, ще не відомо, яку долю можуть спіткати ці 5 мільярдів євро, адже перед тим, як вкладати їх у ті чи інші проекти, на це мусить дати своє «добро» весняний саміт Ради ЄС.
Із-поміж країн Старої Європи є чимало скептиків ідеї таких «швидкісних» інвестицій у енергетичний сектор.
«Невідкладного порятунку потребує наша економічна та фінансова сфери, адже там, криза триває», – заявляють представники Франції. Такі фінансово-економічні пріоритети зрозумілі ще й тому, що багаті країни Заходу не відчули, так би мовити, всієї повноти нещодавньої газової кризи. Як це було, наприклад, у країнах Сходу Європи чи Балкан.
«Газпром» шукає контактів
Цікаво, що Росія добре усвідомлює намагання Європи дистанціюватися від її газу. Вочевидь, саме тому представники «Газпрому» у середу відвідали єврокомісара з енергетичних питань Андріса Пієбалґса. Зранку в Енергетичному департаменті Єврокомісії з ним зустрівся заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв.
Проте, Єврокомісія не надає жодних пояснень чи коментарів щодо змісту розмови чи висновків цієї зустрічі, хоча й зазначає, що вона відбулася саме на прохання росіян.
Широке фінансування проектів саме в енергетичній галузі – чи справді це означає, що Євросоюз хоче застрахуватися від можливих сюрпризів із російським газом? Речник Комісії з енергетичних питань Ферран Тарраделлас відповів: «Так, але не тільки через це».
В інтерв’ю Радіо Свобода Ферран Тарраделлас зазначив: «Перша мета – покращення конкурентоспроможності європейської економіки. Для цього мають розвиватися власні екологічні джерела енергії. Друга мета – боротьба проти кліматичних змін, для чого й розвиваються проекти екологічно безпечних джерел енергії. А третя мета – це безпека постачань енергоносіїв. Тому більшість проектів стосується внутрішніх газотранспортних з’єднань, але у центрі стоїть пріоритетний проект – «Набукко».
(Брюссель –Прага – Київ)
