Британська «Ґардіан» вважає дуже дорогою ціну за звільнення з полону українського екіпажу судна «Фаїна», що перебувало в полоні у сомалійських піратів. Газета інформує, що «пірати відпустили український корабель, який перевозив кілька десятків танків радянської епохи, отримавши за нього понад 2 мільйони фунтів стерлінгів – найбільший викуп за судно, захоплене будь-коли біля узбережжя Сомалі». «Ґардіан» повідомляє також, що гроші були скинуті піратам парашутом прямо на борт «Фаїни». Це видання також ставить великий знак питання щодо долі і адреси воєнного вантажу на цьому кораблі і не виключає, що він призначався напів-автономному урядові Південного Судану, хоча Кенія заявила про приналежність 33-х танків, боєприпасів та іншої зброї саме їй. «Ґардіан» також інформує, що після виплати викупу за «Фаїну» «знахабнілі пірати Сомалі всього отримали за свої бандитські дії вже понад 20 мільйонів фунтів стерлінгів».
Польська «Ґазєта Виборча» публікує деякі підсумки дискусії в польських ЗМІ щодо української політики ЄС і Польщі. Видання схильне підтримати висновок, що українська еліта поки-що не виправдовує тієї підтримки, що надає їй Захід і сусідня Варшава. Але, не зважаючи на те, що «Україна видається майже занепалою державою, яка тримається лише дивом», «Ґазєта Виборча», закликає «у справі України просто озброїтися терпінням». Польське видання зазначає: «Підтримка України повинна бути немовби регулярним купуванням лотерейних квитків. Можливо, вони завжди будуть порожніми. Але якщо їх не купувати, то шанс на виграш зводиться до нуля».
Оглядач вже згаданої британської «Ґардіан» Тімоті Ґартон Еш закликає ЄС виробити нову стратегію Європи щодо Росії і не бути заручником німецької «особливої» політики щодо Москви, де проглядається, насамперед, двосторонній енергетичний інтерес німецьких газових компаній та російського «Газпрому». Тімоті Ґартон Еш вважає, що Брюссель має з єдиної позиції вимагати від Росії поваги до загальноєвропейських принципів безпеки і обов’язково вирішувати суперечки мирним шляхом. Цей оглядач також вважає, що впродовж останніх 10 років ЄС проявляє «слабкість, різнобій і ханжество» щодо Росії, чим «залужив від Москви лише презирство». Еш стверджує, що «ЄС не матиме зовнішньої політики, поки не існує єдиної політики щодо Росії. А такої політики не буде, поки не з’явиться європейська енергетична політика і європейська стратегія стосовно України». Тімоті Ґартон Еш зі шпальт «Ґардіан» закликає ЄС «запропонувати Україні конкретну програму, націлену в кінцевому результаті на вступ до ЄС».
(Прага – Київ)
Польська «Ґазєта Виборча» публікує деякі підсумки дискусії в польських ЗМІ щодо української політики ЄС і Польщі. Видання схильне підтримати висновок, що українська еліта поки-що не виправдовує тієї підтримки, що надає їй Захід і сусідня Варшава. Але, не зважаючи на те, що «Україна видається майже занепалою державою, яка тримається лише дивом», «Ґазєта Виборча», закликає «у справі України просто озброїтися терпінням». Польське видання зазначає: «Підтримка України повинна бути немовби регулярним купуванням лотерейних квитків. Можливо, вони завжди будуть порожніми. Але якщо їх не купувати, то шанс на виграш зводиться до нуля».
Оглядач вже згаданої британської «Ґардіан» Тімоті Ґартон Еш закликає ЄС виробити нову стратегію Європи щодо Росії і не бути заручником німецької «особливої» політики щодо Москви, де проглядається, насамперед, двосторонній енергетичний інтерес німецьких газових компаній та російського «Газпрому». Тімоті Ґартон Еш вважає, що Брюссель має з єдиної позиції вимагати від Росії поваги до загальноєвропейських принципів безпеки і обов’язково вирішувати суперечки мирним шляхом. Цей оглядач також вважає, що впродовж останніх 10 років ЄС проявляє «слабкість, різнобій і ханжество» щодо Росії, чим «залужив від Москви лише презирство». Еш стверджує, що «ЄС не матиме зовнішньої політики, поки не існує єдиної політики щодо Росії. А такої політики не буде, поки не з’явиться європейська енергетична політика і європейська стратегія стосовно України». Тімоті Ґартон Еш зі шпальт «Ґардіан» закликає ЄС «запропонувати Україні конкретну програму, націлену в кінцевому результаті на вступ до ЄС».
(Прага – Київ)
