Офіційний речник «Чорноморнафтогазу» Юрій Авдєєв в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що фахівці цієї компанії, зокрема, геологи, не дуже засмучені втратою шельфу південніше Зміїного, адже «всі розвідані родовища вуглеводнів залишилися на українському боці». За його словами, ці родовища ніколи не були предметом суперечки.
До Румунії ж відійшла та частина шельфу, яка мало досліджена. Втім, там розвідувальні роботи велися на деяких майданчиках і, за словами Юрія Авдєєва, «вони не надихнули геологів «Чорноморнафтогазу», які відзначають, що говорити про існування там якихось значних запасів вуглеводнів навряд чи можна».
Крім того, велике віддалення від берега – десь близько 200 кілометрів – та відсутність інфраструктури «дуже сильно здорожчує будь-яку розробку цих майданчиків», вважає речник «Чорноморнафтогазу». Ця державна акціонерна компанія – один bз найбільших видобувників нафти і природного газу в Україні. Вона єдина з вітчизняних компаній веде розробку Чорноморсько-Азовського континентального шельфу, зокрема, і в західній частині Чорного моря.
3 лютого Міжнародний суд – найвищий судовий орган ООН, розташований в Гаазі – оприлюднив рішення у справі «Румунія проти України», визнавши «суверенну юрисдикцію і суверенні права Румунії» на акваторію загальною площею у 9,7 тисяч квадратних кілометрів, або 79,3%, континентального шельфу і виключної економічної зони від загальної території площею 12,1 тисяч квадратних кілометрів, яка була предметом судової суперечки Бухареста з Києвом. Зважаючи на це, деякі українські політики та експерти заявляли про втрату Україною права на значні запаси нафти і природного газу.
Зовнішніх перешкод немає, залишилися внутрішньо економічні чинники
За словами керівника київського Центру енергетичних досліджень Костянтина Бородіна, запаси природного газу на шельфі довкола Зміїного оцінюються у 200 мільярдів кубометрів. Втім, Юрій Авдєєв каже, що це стосується насамперед української частини поділеного шельфу. За його словами, в цій ситуації можна говорити про втрати рибальства від посунення порівняно з бажаним меж виключної економічної зони України, аніж про вуглеводну цінність шельфу, що відійшов Румунії.
Юрій Авдєєв повідомив, що зараз «Чорноморнафтогаз» активно освоює досить таки потужні поклади природного газу трохи північніше острова Зміїного – це Одеське та Суботинське родовища. На півдні від острова до Румунії відійшли Олімпійська, Комсомольська і Крайова платформи.
1998 року пробне буріння виявило на Олімпійській запаси нафти. Але фахівці вважають, що там вони незначні. За даними геологів, у північному Причорномор’ї промислові запаси нафти є лише на Керченському півострові та поблизу нього.
Тоді ж 1998 року через це пробне буріння між Україною і Румунією виник дипломатичний конфлікт. До цього району навіть підійшли румунські та українські військові кораблі. Тепер же, як кажуть фахівці «Чорноморнафтогазу», лише економічні чинники визначатимуть доцільність освоєння родовищ вуглеводнів на українському шельфі Чорного моря. Втім, дискусії щодо розмірів українських втрат після рішення Міжнародного суду тривають і можна буде почути й інші думки з цього приводу.
(Сімферополь –Київ – Прага)
