14 лютого 1989 року тодішній Верховний керівник Ірану великий аятола Руголла Хомейні проголосив у виступі на радіо фатву – релігійну вказівку – з закликом до мусульман убити британського письменника і причетних до видання його книжки «Сатанинські вірші» або влаштувати таке вбивство.
Приводом стала згадана книжка письменника родом із Індії, з мусульманської родини, оприлюднена 1988 року, яку в мусульманському світі сприйняли як образу Пророка Магомета.
Одна з сюжетних ліній роману Салмана Рушді ґрунтується на мусульманській легенді про те, що Магомет, намагаючись навернути в іслам мешканців Мекки, додав до Корану кілька віршів, у яких припустив можливість поклонятися не тільки Богові (Аллахові), а й трьом місцевим поганським божествам.
За легендою, пізніше Магомет зрозумів, що ті «сатанинські» вірші нашептав йому Сатана, і вилучив їх із Корану.
За книжкою ж «Сатанинські вірші», один із її героїв, який нагадує Магомета, врешті з’ясовує, що ті вірші були від Архангела Джибріла (Гавриїла), який, за вченням ісламу, і диктував Магометові текст Корану.
Відтоді письменник був змушений тривалий час переховуватися, британська влада надала йому охорону, і через цю фатву Велика Британія перервала з Іраном дипломатичні відносини.
Наступними місяцями й роками роман заборонили в багатьох мусульманських країнах, там відбулися масові демонстрації протесту проти роману й проти письменника, які не обійшлися без людських жертв, а кілька перекладачів чи видавців роману були вбиті або ледь уникли замахів.
Формально фатва залишається чинною, хоча уряд Ірану ще 1998 року задля відновлення дипломатичних відносин із Великою Британією заявив, що не підтримає її, але водночас додав, що й не перешкоджатиме її виконанню.
Приводом стала згадана книжка письменника родом із Індії, з мусульманської родини, оприлюднена 1988 року, яку в мусульманському світі сприйняли як образу Пророка Магомета.
Одна з сюжетних ліній роману Салмана Рушді ґрунтується на мусульманській легенді про те, що Магомет, намагаючись навернути в іслам мешканців Мекки, додав до Корану кілька віршів, у яких припустив можливість поклонятися не тільки Богові (Аллахові), а й трьом місцевим поганським божествам.
За легендою, пізніше Магомет зрозумів, що ті «сатанинські» вірші нашептав йому Сатана, і вилучив їх із Корану.
За книжкою ж «Сатанинські вірші», один із її героїв, який нагадує Магомета, врешті з’ясовує, що ті вірші були від Архангела Джибріла (Гавриїла), який, за вченням ісламу, і диктував Магометові текст Корану.
Відтоді письменник був змушений тривалий час переховуватися, британська влада надала йому охорону, і через цю фатву Велика Британія перервала з Іраном дипломатичні відносини.
Наступними місяцями й роками роман заборонили в багатьох мусульманських країнах, там відбулися масові демонстрації протесту проти роману й проти письменника, які не обійшлися без людських жертв, а кілька перекладачів чи видавців роману були вбиті або ледь уникли замахів.
Формально фатва залишається чинною, хоча уряд Ірану ще 1998 року задля відновлення дипломатичних відносин із Великою Британією заявив, що не підтримає її, але водночас додав, що й не перешкоджатиме її виконанню.
