Доступність посилання

ТОП новини
19 листопада 2019, Київ 01:49

Розсекречення архівів СБУ: підготовчий етап


Одна з архівних розсекречених архівних папок з документами про український визвольний рух

Київ – Процес розсекречення архівів СБУ зараз проходить підготовчий період. Як повідомив керівник Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович, наразі співробітники архіву підбирають для розсекречення документи, що стосуються репресій у повоєнний період. Така робота вимагає багато зусиль і часу, адже архіви спецслужб не призначалися для досліджень. Це підтверджують і професійні історики.

Насправді немає такої людини, яка б достеменно знала все про архів радянських спецслужб, про те, яка саме інформація, про кого і в яких папках зберігається. І не тільки тому, що різні працівники у різні часи складали папірці з «осколками» людських доль до різних папок, інші приймали їх під розписку, перевіряли, а ще інші розкладали у сховищах на полицях, – а головне, тому, що репресивна система пропустила через себе таку кількість людей, що це не може вмістити у своїй пам’яті та свідомості будь-яка, навіть найгеніальніша, голова.

Через це, зокрема, співробітники архіву, виконуючи указ Президента про розсекречення всіх документів НКВС-КДБ, зараз зайняті підготовчою роботою. Вони розшукують і розбирають за темами великі блоки документів, готуючи їх до розсекречення й вивчення науковцями.

«Цей архів творився для віднайдення, компрометації й ліквідації певних людей. Первинна структура цього архіву відображає рівень діловодства НКВС-КДБ і потреби цих структур. Тому зараз ведеться фронтальна перевірка всіх матеріалів, їх тематизують і структурують з тим, щоб документи можна було розсекречувати й робити доступними для дослідників та громадян», – розповідає керівник Галузевого державного архіву СБУ Володимир В’ятрович.

Пошук «пазлів» історії

Необхідність такої роботи підтверджує і старший науковий співробітник Інституту історії НАНУ, викладач Києво-Могилянської Академії Олег Бажан. Він пояснює, що архів СБУ не має ні картотеки, ні путівників. Робота над структуруванням архіву лише розпочалася.

Бажан працює в архівах уже десятиліття. Саме він підготував збірник документів і матеріалів «Пам’ять Биківні». Однак він жалкує, що поки не знайшов архівного документа, який прямо засвідчує, кого саме поховали в Биківні, є лише опосередковані документи.

Так само Олег Бажан усе ще сподівається знайти документальне пояснення того, чому Сталін вирішив виселити кримських татар. Такий документ дослідник довго, але безрезультатно шукав і в Україні, і в Росії, готуючи збірник документів про кримськотатарський рух із 1940 по 1980 роки. Зараз Олег Бажан досліджує в архівах так зване «мовне питання».

На його думку, пошук в архівах схожий на риболовлю: можна просидіти день і навіть багато днів – і нічого не зловити.

«Це наполеглива й копітка праця. Треба «перелопачувати» сотні документів, щоб знайти «крихту істини». Це як викладання мозаїки, мов складання «пазлів». Тільки ці «пазли» ще потрібно знайти. Для цього треба мати велику наполегливість, певні знання й особливу інтуіцію», – каже Олег Бажан.

Історики чекають можливості отримати доступ до підібраних та розсекречених документів архіву СБУ. Але співробітникам архіву «не вистачає рук» для забезпечення цього попиту.

Між тим на розгляд парламенту внесений законопроект, який передбачає скорочення удвічі бюджетного фінансування Служби безпеки України на 2009 рік.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Дивитись коментарі (6)

XS
SM
MD
LG