Доступність посилання

ТОП новини
29 травня 2020, Київ 12:54

Як повернути довіру громадян до банківської системи України?


Олександр Сугоняко

Гість Свободи: Олександр Сугоняко, президент Асоціації українських банків

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Ми говоримо про те, як повернути довіру українців до банків.

Сьогодні, пане Олександре, відчувши, напевно, те, що Ви прийдете до нас на ефір, гривня почала трохи вселяти надію. Це я так для того, щоб вселити у Вас надію на сьогоднішній ефір. І готівковий курс, начебто, трошки поліпшився, і торги на міжбанку вселяли надію.

Що є причиною? Можливо, це була нарада щодо стану грошово-кредитного та валютного ринків у Президента чи, можливо, вчорашні заяви пана Шаповалова з його брифінгом, чи, можливо, навіть сьогоднішній форум Україна-Європа і присутність європейських політиків?


Олександр Сугоняко: Ну, якщо так, то тоді треба порекомендувати Президентові кожен день постійно проводити наради, пану Шаповалу не виходити зі свого кабінету і не переставати давати прес-конференції, і тоді все буде добре.

Неможливо дати пояснення з економічної точки зору того, що відбувається з курсом. Курс є функцією від політиків і бізнесу. Все.

- Пане Олександре, чи можна сподіватися на допомогу ззовні?

- Сьогодні, я думаю, всі вже, окрім, можливо, Прем’єр-міністра України знають, що криза у нас не міжнародна, а українська економічна криза. І на порядку денному буття нашого суспільства, яке очолює наша влада, стоїть вихід з економічної кризи як головне, ключове завдання нашого суспільства і нашої роботи, кожного українця, починаючи від Президента.

З кризи нас може вивести при хорошому управлінні не кредит МВФ, не російський кредит чи ще якийсь кредит, а наша з вами, шановні українці, праця. Якісна, добросовісна, добре організована.

- Тобто, я сьогодні працюю не вісім годин, не десять, а п'ятнадцять. Так?

- Вісім, але працюю. Сьогодні багато людей не працюють. Вісім, три години, а дехто взагалі не працює. Сьогодні перед нашою владою як монолітом, якого немає, це завдання не поставлене.

І люди зорієнтовані, наприклад, люди, які мають кредит у банку... Чого вони просять у влади? Вони кажуть: дозвольте, ми будемо менше повертати. У нас немає можливості, дозвольте, ми будемо менше повертати. Звертаються в парламент. Парламент ухвалює рішення.

- Вони звертаються не до парламенту, вони звертаються до банків.

- Влада реагує на це. Звертаються до парламенту. Парламент реагує на це. Заборонили піднімати процентні ставки. У першому читанні ухвалили, що пекарській галузі по 5,05% повертати кредити. Давайте ми взагалі дозволимо нікому не повертати кредити!

- Я знаю що Ви є противником того, щоб повертати кредити окремим галузям.

- Давайте ми всім повернемо. Чим це закінчиться? Давайте скажемо: не повертайте. Чи скажемо: повертайте за ціною, значно меншою. Це закінчиться тим, що система банківська входить у збитки, і завтра вона припиняє своє існування як така.

Чекайте, не працюють підприємства, у бюджет кошти не надходять. Це наслідок такого психологічного стану позичальника, бізнесу і влади. Стан психологічний має бути зовсім інший.

Якщо у вас, шановні слухачі, є кредит у банку, то ви мусите вимагати не зменшення повернення його, не припинення обслуговування, а вимагати від влади нормальної праці, нормальної зарплати за цю працю, нормальних умов бізнесу, якщо ви бізнесмен.

Тобто, вимоги мають бути зовсім іншими. Тоді депутат буде думати не про те, що прийняв закон – не повертайте кредити…

- Добре, я сьогодні працювала, отримувала зарплату, працюю, і буду завтра працювати, але мушу платити зовсім інші гроші тому що гривня впала. Зарплату платять у гривнях, а кредити сплачують у доларах. Вихід?

- Я хочу запитати у тих, хто слухає нас. Реальні доходи залишилися у них такі, як і були? Та я впевнений, 50% сьогодні отримують менше, якщо навіть вони в гривні отримували.

Мова йде про те, що для банківської системи, тобто я говорю зараз про макрорівень, вихід із наших проблем для банківської системи буде знайдений тоді, коли ми почнемо кредитувати українську економіку, кредитувати підприємства, які матимуть збут товару.

- Що для цього потрібно?

- Для цього потрібна ота влада, про яку пан Северин тут говорив. Влада, яка буде мати пріоритетом своєї діяльності відновлення нормальних економічних процесів у державі.

- На даний момент Ви такої влади не бачите. Я так зрозуміла?

- Наша влада, яка реально сьогодні існує, система влади, повноваження і відповідальність прописані таким чином, що п’ять місяців криза економічна очевидна. П’ять місяців ця влада нічого не робить. І це може бути?

Ніде в світі цього не могло бути. Чому? Безвідповідальність. З кого мені сьогодні як президенту Асоціації українських банків спитати за те, що Верховна Рада ухвалює рішення, які йдуть на шкоду банківській системі?

Кабінет Міністрів і Адміністрація Президента так само веде таку політику, що шкодить?Що мені робити?

І реально я не бачу ім’я конкретного, з кого мені спитати і нам, банкірам, що довели країну до такої кризи. Я говорю: безвідповідальність системи влади, яка закладена в нашій Конституції. Я не хочу говорити, що Юля винна, Віктор винний чи ще там хтось, чи Володимир.

- Це відомі речі.

Є питання безвідповідальності. Що ми можемо зробити, не беручи того, що є нагорі? Що можуть зробити банкіри? Що може зробити Національний банк?

- Давайте по банкірах.

Що можуть зробити банкіри? Уявімо собі. Банкіри разом із нашими позичальниками знайшли спільну мову і працюють. Який результат найкращий буде? Вони відтягнуть свою системну кризу на півмісяця, на місяць, але вони ніколи не вийдуть із системної кризи, в якій ми перебуваємо.

Це може зробити тільки центральна влада. Чому? Тому що криза носить системний характер і рішення мають ухвалювати не для окремої галузі, а системно для всієї української економіки.

Я хотів би, щоб люди почули і зрозуміли щодо банківської системи. Я сьогодні зустрічався з цими організаціями, які проти кредитного рабства так званого. Можна говорити про це дуже довго, але я помітив, що люди думають, що від курсу втратили позичальники, які брали кредит, думають що втратили вкладники, які в гривні тримали. Це правда. Але я за дві години їм довів, що банківська система втратила найбільше.

- Але ж на грі курсу банківська система виграє?

- Почекайте, давайте спочатку про це.

Чому? Тому, що у нас 60% кредитів із 720 мільярдів - це валюта. І нам не повертаються ті кредити, які ми людям віддали. У нас доходів нема. А витрати є.

- Давайте все ж повернемося…

- Зараз.

Заробляють на курсі? Так, дехто заробляє. Але скажіть, на чому упродовж п’яти місяців наша банківська система могла заробляти, крім як на курсі? Ні на чому. Все решта - в збитках.

Тепер дивіться. Які ресурси? Які можливості? Яка сума цих доходів? Ви подивіться звіти. Сьогодні на нуль вийшло дуже багато банків, які не мають ніяких прибутків по січню. Чому? Та це ж елементарно! Тому що люди не повертають кредити. Не повертають проценти, а депозити забирають.

- Коли Петро Порошенко говорив стосовно того, що можливі сертифікати під низький процент, щоб люди не тримали гроші вдома, а тримали їх в НБУ, Ви взялися за голову. Чому? Я так зрозуміла, що Вам це не сподобалося.

- Та це просто нереально!

- Чому?

- А що до Національного банку довіра більша, ніж до інших банків?

- Можливо.

- Та ні! В деяких рейтингах Національний банк по недовірі на першому місці стоїть після того, що він наробив з цим курсом.

Про що ми говоримо? Причому треба зрозуміти, що довіра до банків є функція довіри до влади.

Дайте мені владу, яка показує всій Україні світло в кінці тунелю щодо нашої економічної кризи. Люди, які мають розум, подивилися – буде точно так, як ця влада каже. І повірили.

Я вам гарантую, що через три місяці оці 90 мільярдів гривень, які вийняли з депозитів, повернуться в банківську систему, і банки почнуть кредитувати.

Дайте мені довіру. Тобто, довіра до банків є функцією довіри до влади…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG