Останньою ознакою потепління у відносинах між Москвою та США була угода щодо транзиту російською територією вантажів для американських військ у Афганістані. Тому, вочевидь, участь Гілларі Клінтон в ухваленні рішення про відновлення російсько-натовських відносин зіграла чи не вирішальну роль.
Наразі більшість країн, зокрема Франція, Німеччина, Великобританія і, особливо, Сполучені Штати після обрання нового президента, поспішають перегорнути сторінку «ери Буша». Тому потепління між Росією та США стало основним сигналом для інших членів Альянсу на реставрацію діалогу «Росія-НАТО».
У стосунках Росія-НАТО настає відлига
Характерно, що одразу після російського вторгнення на територію Грузії, саме Америка висунула пропозицію країнам-союзницям призупинити стосунки з Кремлем. Наразі, це був, так би мовити сигнал «відбою» даний держсекретарем США Гілларі Клінтон.
Як зазначили представники Альянсу, відновлення стало необхідним, насамперед, з огляду на спільні інтереси НАТО і Росії. А саме: стабілізація і боротьба проти ісламістського руху в Афганістані, запобігання наркоторгівлі, боротьба з тероризмом, співпраця у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення та позиція Північноатлантичного блоку щодо іранської атомної програми. В усіх цих речах і Москва, і НАТО мають схожі цілі, тож, це й оголошене основними аргументами «розмороження» діалогу з Росією.
Генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп СхефферПроте, зазначає Генеральний секретар Альянсу Яап де Хооп Схеффер, це не означатиме, що НАТО відмовляється від засудження непропорційних військових дій росіян на Кавказі, визнання незалежності сепаратистських республік і можливого рішення Москви встановити свою військову базу в Абхазії.
«Це не є новим підходом у стосунках із Росією, бо наші позиції у деяких речах фундаментально відрізняються. До того ж, ви гадаєте, що Росія колись змінить свою позицію?», – риторично запитав Схеффер.
Міністри торкалися й «медведєвської» пропозиції перегляду міжнародної архітектури безпеки. Представники Альянсу готові її розглянути, зокрема у рамках «Ради Росія-НАТО», але наразі для обговорення цієї теми, бракує деталей, зазначив у четвер Генеральний секретар НАТО.
Комісії Україна-НАТО засідала без попередження
Окрім питань стосунків із Росією, Афганістану та організації безпеки за участі нових членів НАТО з-поміж східноєвропейських країн, у Брюсселі також передбачалося проведення дещо неочікуваного позачергового засідання комісії Україна-НАТО. Зокрема, невідомо було, хто поїде до Брюсселя замість Володимира Огризка. Зрештою, виявилося, що українську делегацію на засіданні очолив тимчасово виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Володимир Хандогій.
Генсекретар НАТО Яап де Хооп Схеффер повідомив, які основні теми обговорили натовські міністри та представники України: «Йшлося про внутрішньополітичну ситуацію, прогрес України у проведенні реформ та у виробленні так званої «Першої річної національної програми». Обговорювалася також українська участь у натовських операціях та місіях, які ми дуже вітаємо».
Пан Схеффер зауважив, що на зустрічах із представниками України та Грузії міністри ще раз підтвердили свою підтримку бажанням обох країн приєднатися до НАТО
Міністри вели переговори про актуальні питання євроатлантичної інтеграції та імплементації в цьому зв’язку минулорічних рішень Бухарестського саміту НАТО та Брюссельської зустрічі Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ Альянсу.
Нова адміністрація США залишає Україні відчинені двері НАТО
Держсекретар Сполучених Штатів Гілларі Клінтон підтримала ідею подальшого зближення України з Північноатлантичним альянсом.
Вона заявила, що Альянс має залишити відчиненими двері до членства для України та Грузії.
З цього приводу посол США при НАТО Курт Волкер також зазначив, що з точки зору Вашингтона підтримка перспективи членства українців та грузинів стане гарантією безпеки у Східній Європі
«Ми б хотіли бачити широку політичну платформу у рамках НАТО, де ми б працювали у конструктивному партнерстві з Росією, – сказав Радіо Свобода Курт Волкер. – Таким чином, ми зможемо порушити теми, що нас тривожать відносно Росії. Ми підтримуємо людей Східної Європи. Ми дотримуємося наших давніх зобов’язань із колективної самооборони. Ми всі одночасно це підтримуємо і не маємо на цей рахунок інших фальшивих виборів».
(Брюссель – Прага – Київ)
Наразі більшість країн, зокрема Франція, Німеччина, Великобританія і, особливо, Сполучені Штати після обрання нового президента, поспішають перегорнути сторінку «ери Буша». Тому потепління між Росією та США стало основним сигналом для інших членів Альянсу на реставрацію діалогу «Росія-НАТО».
У стосунках Росія-НАТО настає відлига
Характерно, що одразу після російського вторгнення на територію Грузії, саме Америка висунула пропозицію країнам-союзницям призупинити стосунки з Кремлем. Наразі, це був, так би мовити сигнал «відбою» даний держсекретарем США Гілларі Клінтон.
Як зазначили представники Альянсу, відновлення стало необхідним, насамперед, з огляду на спільні інтереси НАТО і Росії. А саме: стабілізація і боротьба проти ісламістського руху в Афганістані, запобігання наркоторгівлі, боротьба з тероризмом, співпраця у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення та позиція Північноатлантичного блоку щодо іранської атомної програми. В усіх цих речах і Москва, і НАТО мають схожі цілі, тож, це й оголошене основними аргументами «розмороження» діалогу з Росією.
«Це не є новим підходом у стосунках із Росією, бо наші позиції у деяких речах фундаментально відрізняються. До того ж, ви гадаєте, що Росія колись змінить свою позицію?», – риторично запитав Схеффер.
Міністри торкалися й «медведєвської» пропозиції перегляду міжнародної архітектури безпеки. Представники Альянсу готові її розглянути, зокрема у рамках «Ради Росія-НАТО», але наразі для обговорення цієї теми, бракує деталей, зазначив у четвер Генеральний секретар НАТО.
Комісії Україна-НАТО засідала без попередження
Окрім питань стосунків із Росією, Афганістану та організації безпеки за участі нових членів НАТО з-поміж східноєвропейських країн, у Брюсселі також передбачалося проведення дещо неочікуваного позачергового засідання комісії Україна-НАТО. Зокрема, невідомо було, хто поїде до Брюсселя замість Володимира Огризка. Зрештою, виявилося, що українську делегацію на засіданні очолив тимчасово виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України Володимир Хандогій.
Генсекретар НАТО Яап де Хооп Схеффер повідомив, які основні теми обговорили натовські міністри та представники України: «Йшлося про внутрішньополітичну ситуацію, прогрес України у проведенні реформ та у виробленні так званої «Першої річної національної програми». Обговорювалася також українська участь у натовських операціях та місіях, які ми дуже вітаємо».
Пан Схеффер зауважив, що на зустрічах із представниками України та Грузії міністри ще раз підтвердили свою підтримку бажанням обох країн приєднатися до НАТО
Міністри вели переговори про актуальні питання євроатлантичної інтеграції та імплементації в цьому зв’язку минулорічних рішень Бухарестського саміту НАТО та Брюссельської зустрічі Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ Альянсу.
Нова адміністрація США залишає Україні відчинені двері НАТО
Держсекретар Сполучених Штатів Гілларі Клінтон підтримала ідею подальшого зближення України з Північноатлантичним альянсом.
Вона заявила, що Альянс має залишити відчиненими двері до членства для України та Грузії.
З цього приводу посол США при НАТО Курт Волкер також зазначив, що з точки зору Вашингтона підтримка перспективи членства українців та грузинів стане гарантією безпеки у Східній Європі
«Ми б хотіли бачити широку політичну платформу у рамках НАТО, де ми б працювали у конструктивному партнерстві з Росією, – сказав Радіо Свобода Курт Волкер. – Таким чином, ми зможемо порушити теми, що нас тривожать відносно Росії. Ми підтримуємо людей Східної Європи. Ми дотримуємося наших давніх зобов’язань із колективної самооборони. Ми всі одночасно це підтримуємо і не маємо на цей рахунок інших фальшивих виборів».
(Брюссель – Прага – Київ)
