Доступність посилання

ТОП новини
17 Вересень 2019, Київ 06:10

«Посівна-2009». На проведення весняно-польових робіт бракує 4 мільярдів гривень, говорить міністр аграрної політики


На проведення весняно-польових робіт бракує 4 мільярдів гривень, тобто майже шостої частини необхідних коштів. А загалом на проведення цьогорічних весняно-польових робіт необхідно надати 26 мільярдів гривень, заявив міністр аграрної політики Юрій Мельник. Разом із тим цього року в міністерстві очікують, що буде засіяно майже 28 мільйонів гектарів сільськогосподарських площ, що на 2% більше, ніж минулого року. Чи вчасно розпочалася цього року посівна? Чи вдасться завершити її у повному обсязі, незважаючи на брак коштів?

На Одещині і в Херсонській області посівна вже почалася, каже заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник. Лідер посівної – Крим, який майже її завершує. В Херсонській області вже підготували 66% площ під сівбу, проте через надмірну вологість цьогорічна посівна почалася з запізненням.

Нестача коштів

«Ми майже 200 тисяч гектарів посіяли. Волога погода заважає сіяти на півдні. Якщо порівняти з минулим роком, то ми трохи відстаємо, десь на 300 тисяч, це день сівби, якщо говорити на рівні держави», – говорить заступник міністра і запевняє: незважаючи на економічну кризу, сівба в Україні йде без особливих проблем.

За його словами, ранніх ярих та озимих зернових у цьому році більше, ніж у минулому. «Насіння є в достатку, якісне. Більше 94% добрив у задовільному стані. Пальним на перші кілька місяців весняно-польових робіт забезпечені на понад 60%. Техніка також готова». Сергій Мельник також сподівається, що банки все ж почнуть у повному обсязі кредитувати аграріїв.

Фінансування сільського господарства цього року в бюджеті скоротили вдвічі, каже екс-міністр аграрної політики, нині депутат-регіонал Сергій Рижук. Мінімальна потреба, за його словами, - 18 мільярдів гривень. А цих коштів немає.

«Поки що ні з бюджету кошти не виділяються, ні банківська система їх не виділяє. Сума кредитів зменшилася до 500 мільйонів гривень, а це нікого не рятує. Ми пропонували створити державний фонд для сільського господарства, але чомусь ці антикризові заходи Президент двічі не підписав, це так і затягнулося…», – каже він.

Через цьогорічну фінансову дірку у 4 мільярди гривень селянам доведеться зекономити на паливі, мінеральних добривах і якісному зерні, каже директор аналітичної фірми «Проагро» Микола Верницький.

«Ці планові площі, які видає Мінагрополітики, ніколи не збігаються з фактичними. Досить повільна, пізня весна. Це говорить про те, що, коли почнеться посівна, може бути швидке наростання тепла і може бути швидка втрата вологи з ґрунту. Це значить, що будуть спочатку висівати ранні ярові культури, а за остаточним принципом – пізні. Тобто якщо встигнуть, якщо вистачить матеріально-технічних ресурсів, а їх не вистачить, безумовно… Тобто, можна казати про те, що буде певне скорочення посівних площ», – вважає аналітик.

Минулорічні рекорди не надихають

Торік на Дніпропетровщині зібрали рекордний врожай збіжжя – 3 мільйони 101 тисячу тонн зерна. Це втричі більше, ніж у попередній рік, і найбільше за останні десятиліття у степовій зоні України. За словами селян, минулого року гарному врожаєві посприяла добра погода, зокрема, рясні дощі.

Однак цьогорічні жнива дніпропетровських аграрників виглядають не так оптимістично. Посівним матеріалом товариства забезпечені на 100%. А втім, коштів катастрофічно не вистачає, мінеральних добрив та пального придбали дві третини від потреби, засобів захисту рослин – тільки 30%, тракторний парк відремонтували на 92%.

Питання кредитування агропромислових господарств, заявляють місцеві банкіри, будуть вирішувати індивідуально з кожним господарством. Масового кредитування, як у минулі роки, вже не буде.

Цього року сільгоспвиробники регіону вже отримали близько 57 мільйонів гривень кредитів. Це свідчить, твердять експерти, про готовність банків у Дніпропетровській області співпрацювати з агропромисловим комплексом.

За словами заступника голови облдержадміністрації Олександра Любовича, в цілому для області ще необхідно у кілька разів більше позик – близько 400 мільйонів гривень.

Втім, банкіри вже не такі поступливі, як раніше. Чекають зі столиці фінансової підтримки тим банкам, які надаватимуть її агропромисловому комплексові.

В обласному управлінні агропромислового розвитку на цьому увагу не акцентують - говорять, що сьогодні в господарствах області ведеться активна робота з підготовки до проведення весняно-польових робіт.

Однак уже зараз відомо, що цього року аграрники Дніпропетровщини зменшать обсяги виробництва продукції. До програми економічного розвитку регіону заклали плановану цифру врожаю зернових – 2,8 мільйона тонн (це майже на чверть менше, ніж торік). Удвічі менше очікують виростити цукрового буряку, зате дещо більше картоплі, овочів та ягід.

Кредитна залежність

Цього року на початок посівної кампанії сільськогосподарські підприємства одержали 600 мільйонів гривень кредиту, каже директор аналітичного департаменту Української аграрної конфедерації Володимир Лапа. Минулого року банкіри виявилися щедрішими: вони позичили аграріям 16 мільярдів гривень.

«Існує дві проблеми: перша – наявність ресурсів у банках для пролонгації кредитів, а друга – це ставки при пролонгації, які доходять до 42% – 45% річних у гривнях. Продукція, вирощена за таких умов, не є конкурентоспроможною. Навіть якщо окремі банки готові надавати кредити, то їхні умови є просто кабальними», – каже фахівець.

Україна може зібрати цього року понад 20 мільйонів тонн озимої пшениці. Для порівняння: торік вдалося зібрати майже 27 мільйонів. Це був рекордний урожай пшениці за роки незалежності. Його навряд чи вдасться повторити цього року, адже експерти прогнозують скорочення посівних площ.
  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

Дивитись коментарі (1)

XS
SM
MD
LG