Порушення прав людини, що тривають у різних куточках світу, роблять фестиваль, що відкривається у Лондоні, дедалі популярнішим. Він починається з демонстрації у залі Ritzy нової стрічки знаного майстра політичного кіно Костаса Гавраса «Едем на Заході». Це повна тепла і гумору типова історія наших днів про те, як емігрант подорожує на Захід у пошуках кращого життя. Сам режисер обговорить свій твір із глядачами після завершення показу.
У фокусі фестивалю – культурна толерантність. Такі художні фільми, як «Фірак», у котрому йдеться про наслідки кривавих заворушень 2002 року між індуїстами та мусульманами в індійському штаті Гужарат, та трагікомедія «День народження Лайли» про колишнього суддю в Палестині, який став таксистом, висвітлюють дуже складні політичні проблеми. А документальний фільм «Бірманський відеожурналіст: репортаж із закритої країни» є виразом справжньої сміливості людського духу, адже оператори у Мьянмі (колишня Бірма) ризикують життям, щоб розповісти про репресивний характер тамтешнього режиму.
Конкретні ситуації, конкретні сім’ї, конкретні кризи
Колишній директор фестивалю Бруні Буррес каже: «Я думаю, що сила документальних і художніх фільмів на Міжнародному кінофестивалі Human Rights Watch полягає в тому, що вони подають дуже інтелігентну картину конкретних ситуацій, конкретних сімей, конкретних криз».
Показ багатьох фільмів стане британською прем’єрою. Серед них, зокрема, російський фільм Маші Новикової «У священному вогні революції», в якому Путінська Росія бачиться очима опозиціонера і колишнього чемпіона із шахів Ґаррі Каспарова. Інша стрічка, що викликає підвищене зацікавлення, «Афганська зірка», простежує історію музичного телешоу в країні, що багато років жила під репресивним режимом талібів. В Афганістані – це не просто шоу. Там, співаючи в ефірі, ти ризикуєш своїм життям.
(Лондон – Прага – Київ)
У фокусі фестивалю – культурна толерантність. Такі художні фільми, як «Фірак», у котрому йдеться про наслідки кривавих заворушень 2002 року між індуїстами та мусульманами в індійському штаті Гужарат, та трагікомедія «День народження Лайли» про колишнього суддю в Палестині, який став таксистом, висвітлюють дуже складні політичні проблеми. А документальний фільм «Бірманський відеожурналіст: репортаж із закритої країни» є виразом справжньої сміливості людського духу, адже оператори у Мьянмі (колишня Бірма) ризикують життям, щоб розповісти про репресивний характер тамтешнього режиму.
Конкретні ситуації, конкретні сім’ї, конкретні кризи
Колишній директор фестивалю Бруні Буррес каже: «Я думаю, що сила документальних і художніх фільмів на Міжнародному кінофестивалі Human Rights Watch полягає в тому, що вони подають дуже інтелігентну картину конкретних ситуацій, конкретних сімей, конкретних криз».
Показ багатьох фільмів стане британською прем’єрою. Серед них, зокрема, російський фільм Маші Новикової «У священному вогні революції», в якому Путінська Росія бачиться очима опозиціонера і колишнього чемпіона із шахів Ґаррі Каспарова. Інша стрічка, що викликає підвищене зацікавлення, «Афганська зірка», простежує історію музичного телешоу в країні, що багато років жила під репресивним режимом талібів. В Афганістані – це не просто шоу. Там, співаючи в ефірі, ти ризикуєш своїм життям.
(Лондон – Прага – Київ)
