Виглядає на те, що лідери Євросоюзу таки підтвердили загальний курс на посилення своїх енергетичних позицій після останніх негараздів із російським газом.
Особливістю нинішнього саміту було те, що енергетичне питання, яке тривалий час поділяло країни Європи, так би мовити, на «групи за інтересами», стало зрештою об’єднавчим для співдружності. Європейські лідери вирішили, що 5 мільярдів євро з фондів ЄС, підуть на об’єднання внутрішніх енергетичних систем, налагодження швидкісних інтернетних ліній та сільськогосподарські проекти.
Таким чином, на тримісячних дискусіях між країнами Євросоюзу щодо розподілу цих коштів нарешті була поставлена крапка. Суть проблеми полягала в тому, що деякі великі вкладники євробюджету, такі як Німеччина та Франція, вимагали повернення цих невикористаних грошей до національних бюджетів.
Чеський прем’єр-міністр Мірек Тополанек на зустічі із журналістами пояснив результати саміту, використовуючи конкретні цифри. «П’ять мільярдів євро призначено на конкретні проекти з конкретною метою на підвищення енергетичної безпеки ЄС, на підтримку інновацій та нових технологій, – зазначив він на підсумковій прес-конференції. – Я дуже радий, що ми цей пакет схвалили. 50 мільярдів євро підуть на підвищення гарантій для країн, що мають проблеми з платіжним балансом. Ми вдвічі збільшили початкову суму, що становила 25 мільярдів євро. А 75 мільярдів – це пропозиція добровільної позички Міжнародному валютному фондові для посилення його здатності запобігати кризам і реагувати на ці кризи».
А на саміті «Групи Двадцяти» європейські країни виступатимуть за подвоєння резервів МВФ, щоб він посилив допомогу державам, що опинилися на межі банкрутства.
Проект «Набукко» таки профінансують із фондів ЄС
Включення газогону «Набукко» до списку фінансування з цих 5 мільярдів євро займало особливе місце у дискусіях.
Попри розуміння, що цей газогін – ключовий елемент у досягненні незалежності Європи від російського газу, Німеччина навідріз відмовлялася включати його до списку європейських енергетичних проектів. Цей, так званий, «південний газовий коридор» не мав особливої підтримки офіційного Берліна. Причина у тому, що «Набукко» – конкурент іншого газопроводу, «Північного потоку», що, зокрема, фінансується Німеччиною та Росією.
Проте весняний саміт європейських лідерів таки спромігся, дякуючи чеському головуванню, долучити «Набукко» до загального списку енергетичних проектів. Відомо, що на його реалізацію буде виділено 200 мільйонів євро.
Нинішні європейські енергетичні проекти, як висловився віце-прем’єр-міністр Чехії Александр Вондра, мають убезпечити Європу від можливих енергетичних катаклізмів, прикладом чого була нещодавня газова криза.
Приїзд Лукашенка на саміт все ще під питанням
Важливим кроком Євросоюзу назустріч Україні є ініціатива «Східного партнерства», що хоч і не передбачає перспективи членства, проте може допомогти налагодити тіснішу співпрацю Європи зі східними сусідами.
Ця програма у п’ятницю залучилась підтримкою 27 країн ЄС.
«Наша велика мрія щодо ухвалення програми «Східного партнерства» здійснилася, – підтвердив чеський міністр закордонних справ Карел Шварценберґ. – Для цього буде виділено достатньо коштів. Дебати про «Східне партнерство» були дуже інтенсивними. Звичайно, з цього приводу були різні думки, але ми таки дійшли згоди. І це було важливим кроком уперед. Вважаю, що це велика перемога не лише для тих держав, яких це безпосередньо стосується, але й для Європейського Союзу, тому що ЄС матиме добрих сусідів. І саме для цього ми будемо працювати».
Раніше польський міністр Радослав Сікорський захищаючи цю ініціативу, зазначив: «Ми бачили, яким вразливим є цей регіон Сходу Європи і під час літньої грузинської кризи, і під час січневої газової кризи, а тепер ще й через кризу економічну». При цьому Сікорський зауважив, що «600 мільйонів євро, які мають бути виділені для реалізації цієї ініціативи, – це мінімум для того, щоб спробувати допомогти стабілізації регіону».
Характерно, що Білорусь, попри сумніви щодо покращення ситуації із правами людини, теж є у списку країн-учасниць «Східного партнерства». Проте питання запрошення президента Олександра Лукашенка на установчий саміт цієї ініціативи, що має відбутися 7 травня, все ще не визначене. «Все залежатиме від його поведінки у царині поваги до громадянських прав», – зазначають представники чеського головування у Раді ЄС.
Поміж іншими важливими рішеннями нинішнього саміту було ухвалення заходів для стабілізації економіки та фінансового сектору Євросоюзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
Особливістю нинішнього саміту було те, що енергетичне питання, яке тривалий час поділяло країни Європи, так би мовити, на «групи за інтересами», стало зрештою об’єднавчим для співдружності. Європейські лідери вирішили, що 5 мільярдів євро з фондів ЄС, підуть на об’єднання внутрішніх енергетичних систем, налагодження швидкісних інтернетних ліній та сільськогосподарські проекти.
Таким чином, на тримісячних дискусіях між країнами Євросоюзу щодо розподілу цих коштів нарешті була поставлена крапка. Суть проблеми полягала в тому, що деякі великі вкладники євробюджету, такі як Німеччина та Франція, вимагали повернення цих невикористаних грошей до національних бюджетів.
Чеський прем’єр-міністр Мірек Тополанек на зустічі із журналістами пояснив результати саміту, використовуючи конкретні цифри. «П’ять мільярдів євро призначено на конкретні проекти з конкретною метою на підвищення енергетичної безпеки ЄС, на підтримку інновацій та нових технологій, – зазначив він на підсумковій прес-конференції. – Я дуже радий, що ми цей пакет схвалили. 50 мільярдів євро підуть на підвищення гарантій для країн, що мають проблеми з платіжним балансом. Ми вдвічі збільшили початкову суму, що становила 25 мільярдів євро. А 75 мільярдів – це пропозиція добровільної позички Міжнародному валютному фондові для посилення його здатності запобігати кризам і реагувати на ці кризи».
А на саміті «Групи Двадцяти» європейські країни виступатимуть за подвоєння резервів МВФ, щоб він посилив допомогу державам, що опинилися на межі банкрутства.
Проект «Набукко» таки профінансують із фондів ЄС
Включення газогону «Набукко» до списку фінансування з цих 5 мільярдів євро займало особливе місце у дискусіях.
Попри розуміння, що цей газогін – ключовий елемент у досягненні незалежності Європи від російського газу, Німеччина навідріз відмовлялася включати його до списку європейських енергетичних проектів. Цей, так званий, «південний газовий коридор» не мав особливої підтримки офіційного Берліна. Причина у тому, що «Набукко» – конкурент іншого газопроводу, «Північного потоку», що, зокрема, фінансується Німеччиною та Росією.
Проте весняний саміт європейських лідерів таки спромігся, дякуючи чеському головуванню, долучити «Набукко» до загального списку енергетичних проектів. Відомо, що на його реалізацію буде виділено 200 мільйонів євро.
Нинішні європейські енергетичні проекти, як висловився віце-прем’єр-міністр Чехії Александр Вондра, мають убезпечити Європу від можливих енергетичних катаклізмів, прикладом чого була нещодавня газова криза.
Приїзд Лукашенка на саміт все ще під питанням
Важливим кроком Євросоюзу назустріч Україні є ініціатива «Східного партнерства», що хоч і не передбачає перспективи членства, проте може допомогти налагодити тіснішу співпрацю Європи зі східними сусідами.
Ця програма у п’ятницю залучилась підтримкою 27 країн ЄС.
«Наша велика мрія щодо ухвалення програми «Східного партнерства» здійснилася, – підтвердив чеський міністр закордонних справ Карел Шварценберґ. – Для цього буде виділено достатньо коштів. Дебати про «Східне партнерство» були дуже інтенсивними. Звичайно, з цього приводу були різні думки, але ми таки дійшли згоди. І це було важливим кроком уперед. Вважаю, що це велика перемога не лише для тих держав, яких це безпосередньо стосується, але й для Європейського Союзу, тому що ЄС матиме добрих сусідів. І саме для цього ми будемо працювати».
Раніше польський міністр Радослав Сікорський захищаючи цю ініціативу, зазначив: «Ми бачили, яким вразливим є цей регіон Сходу Європи і під час літньої грузинської кризи, і під час січневої газової кризи, а тепер ще й через кризу економічну». При цьому Сікорський зауважив, що «600 мільйонів євро, які мають бути виділені для реалізації цієї ініціативи, – це мінімум для того, щоб спробувати допомогти стабілізації регіону».
Характерно, що Білорусь, попри сумніви щодо покращення ситуації із правами людини, теж є у списку країн-учасниць «Східного партнерства». Проте питання запрошення президента Олександра Лукашенка на установчий саміт цієї ініціативи, що має відбутися 7 травня, все ще не визначене. «Все залежатиме від його поведінки у царині поваги до громадянських прав», – зазначають представники чеського головування у Раді ЄС.
Поміж іншими важливими рішеннями нинішнього саміту було ухвалення заходів для стабілізації економіки та фінансового сектору Євросоюзу.
(Брюссель – Прага – Київ)
