Підприємці намагаються заручитися підтримкою політиків у пошуку шляхів оживлення європейської економіки та відновлення сприятливого клімату для своєї діяльності. Наступного тижня у Лондоні мають зібратися лідери країн «Великої Двадцятки», аби обговорити наступні кроки, щоб вивести світові економіки із «кризового болота».
Тому на Європейському бізнесовому саміті, що проходить у Брюсселі багато йдеться саме про те, що Європа мусить бути послідовною у своїх амбіційних планах. При цьому «протекціонізм неприпустимий», – каже віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен. Країнам співдружності треба показати приклад та змусити інших дотримуватися міжнародних правил ведення чесного бізнесу і торгівлі.
Торгівля по-чесному
«Я з нетерпінням очікую переговорів із нашими американськими колегами, знаючи про те, що у Конгресі є потужні протекціоністські тенденції, – заявив віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен. – Нас чекає велика робота – переконати наших американських друзів та друзів із інших частин світу, що ми, європейці, хочемо дотримуватися принципів, що успішно працювали у минулому і також допоможуть нам подолати кризу».
Як приклад недопуску іноземних компаній до своїх ринків, віце-президент Європейського центрального банку Лукас Пападемос наводить Сполучені Штати, а саме - їхню космічну, авіаційну та оборонну промисловості.
«У Сполучених Штатах є великі ринки, що закриті для міжнародної конкуренції, – зазначає Лукас Пападемос. – Такі як космічна, авіаційна промисловості, галузі оборони та безпеки. Це величезні ринки, куди європейці не мають доступу, тим часом як американські можуть бути присутні тут, у Європі».
«Протекціонізм не допоможе»
Світова торгівля, хоч і не була однією з причин та чинників нинішньої кризи, проте може допомогти наблизити відновлення економік. Так вважає генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі. «А протекціонізм несправедливий та й нікому не допоможе, особливо у третіх країнах», – каже він.
«Єдиний проблиск у захмареному небі у цих країнах – це вберегтися від протекціонізму і дотримуватися правил міжнародної торгівлі. Ці правила ми наразі намагаємося вдосконалити», – переконує Паскаль Ламі.
Нині між членами Світової організації торгівлі встановлений вільний обмін. Чи не стала ця відсутність кордонів також одним із джерел нинішньої кризи, запитували журналісти у генерального директора СОТ.
«Ні в якому разі», - відповів Паскаль Ламі. - Зняти кордони для торгівлі не означає припинити захищати здоров’я ваших громадян, тварин чи рослин. Відкрити обмін у фінансовій системі не означає дерегулювати її, а лише поставити ваших національних операторів на один рівень із закордонними, і навпаки. Ідея, що вільний обмін – це розбалансування, неправильна!»
Європейська спільнота повинна спромогтися на те, щоб стати більш підприємливою і одночасно спростити умови ведення бізнесу та збільшити віддачу від цього.
Робочі місця, кваліфіковані кадри, соціальні та екологічні ініціативи – це тільки невелика частина програми європейської бізнес-еліти та політичних лідерів – всього 2 з половиною тисячі учасників. Про актуальність обговорюваних питань свідчить і рекордна кількість комісарів Єврокомісії з різних галузей, котрі беруть участь у цьому саміті.
(Брюссель – Прага – Київ)
Тому на Європейському бізнесовому саміті, що проходить у Брюсселі багато йдеться саме про те, що Європа мусить бути послідовною у своїх амбіційних планах. При цьому «протекціонізм неприпустимий», – каже віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен. Країнам співдружності треба показати приклад та змусити інших дотримуватися міжнародних правил ведення чесного бізнесу і торгівлі.
Торгівля по-чесному
«Я з нетерпінням очікую переговорів із нашими американськими колегами, знаючи про те, що у Конгресі є потужні протекціоністські тенденції, – заявив віце-президент Єврокомісії Ґюнтер Фергойґен. – Нас чекає велика робота – переконати наших американських друзів та друзів із інших частин світу, що ми, європейці, хочемо дотримуватися принципів, що успішно працювали у минулому і також допоможуть нам подолати кризу».
Як приклад недопуску іноземних компаній до своїх ринків, віце-президент Європейського центрального банку Лукас Пападемос наводить Сполучені Штати, а саме - їхню космічну, авіаційну та оборонну промисловості.
«У Сполучених Штатах є великі ринки, що закриті для міжнародної конкуренції, – зазначає Лукас Пападемос. – Такі як космічна, авіаційна промисловості, галузі оборони та безпеки. Це величезні ринки, куди європейці не мають доступу, тим часом як американські можуть бути присутні тут, у Європі».
«Протекціонізм не допоможе»
Світова торгівля, хоч і не була однією з причин та чинників нинішньої кризи, проте може допомогти наблизити відновлення економік. Так вважає генеральний директор Світової організації торгівлі Паскаль Ламі. «А протекціонізм несправедливий та й нікому не допоможе, особливо у третіх країнах», – каже він.
«Єдиний проблиск у захмареному небі у цих країнах – це вберегтися від протекціонізму і дотримуватися правил міжнародної торгівлі. Ці правила ми наразі намагаємося вдосконалити», – переконує Паскаль Ламі.
Нині між членами Світової організації торгівлі встановлений вільний обмін. Чи не стала ця відсутність кордонів також одним із джерел нинішньої кризи, запитували журналісти у генерального директора СОТ.
«Ні в якому разі», - відповів Паскаль Ламі. - Зняти кордони для торгівлі не означає припинити захищати здоров’я ваших громадян, тварин чи рослин. Відкрити обмін у фінансовій системі не означає дерегулювати її, а лише поставити ваших національних операторів на один рівень із закордонними, і навпаки. Ідея, що вільний обмін – це розбалансування, неправильна!»
Європейська спільнота повинна спромогтися на те, щоб стати більш підприємливою і одночасно спростити умови ведення бізнесу та збільшити віддачу від цього.
Робочі місця, кваліфіковані кадри, соціальні та екологічні ініціативи – це тільки невелика частина програми європейської бізнес-еліти та політичних лідерів – всього 2 з половиною тисячі учасників. Про актуальність обговорюваних питань свідчить і рекордна кількість комісарів Єврокомісії з різних галузей, котрі беруть участь у цьому саміті.
(Брюссель – Прага – Київ)
