Торік, наприклад, Рада з питань прав людини Організації Об’єднаних Націй проголосувала проти відрядження до Туркменистану спеціального репортера ООН. За останні роки з 32 обвинувачень у порушеннях прав людини 26 було спрямовані проти Ізраїлю.
Конгресмен-демократ Говард Берман, голова Комітету закордонних справ Палати представників, заявив: «Надто тривалий час Сполучені Штати споглядали, не втручаючись, як Рада з питань прав людини патологічно займалася лише тим, що прирівнювала Ізраїль до диявола, ігноруючи кричущі порушення прав людини у таких країнах як Зімбабве й Судан... Настав час для позитивної й активної ролі Сполучених Штатів супроти Ради». Одначе, колега Бермана у Комітеті, Ілеана Рос-Лехтинен, республіканка, вважає, що США повинні були, перш ніж змінити свою позицію, добитися реформи, щоб не приймати до Ради з питань прав людини держави, де ці права систематично порушуються.
«Нью-Йорк Таймс» у редакційній статті з цього приводу пише: «Рада часто засуджує Ізраїль, але, коли йдеться про суданський геноцид у Дарфурі чи злочинні вбивства, які чинить Роберт Мугабе у Зімбабве, Рада з питань прав людини цинічно й ганебно мовчить... .(Рішення адміністрації Обами), можливо, дає найкращий шанс покінчити з тією міжнародною ганьбою, але це не буде легкою справою».
Білий дім змінив підхід до Ради з питань прав людини ООН
Адміністрація президента Барака Обами змінила не так ставлення, як, радше, підхід до проблеми хибної, на думку Вашингтона, діяльності Ради з питань прав людини. Сюзен Райс, американський дипломат, глава делегації в ООН, пояснюючи рішення США вступити до цього органу ООН, заявила: «...працюючи зсередини, ми можемо зробити Раду ефективнішим форумом для сприяння та захисту прав людини».
Сюзан Носсел, заступник директора міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, в інтерв”ю Радіо Свобода висловила думку, що «Рада конче потребує лідера, який спонукав би її до обговорення найбільш серйозних порушень прав людини. Членами Ради повинні бути держави, що ладні дипломатично працювати за кулісами подій, у столицях (країн-порушниць), здатні долати певний опір... щоб спонукати до розгляду політично делікатних питань, тож Вашингтон це зробить».
Вибори нових членів Ради з питань прав людини призначені на 15 травня.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
Конгресмен-демократ Говард Берман, голова Комітету закордонних справ Палати представників, заявив: «Надто тривалий час Сполучені Штати споглядали, не втручаючись, як Рада з питань прав людини патологічно займалася лише тим, що прирівнювала Ізраїль до диявола, ігноруючи кричущі порушення прав людини у таких країнах як Зімбабве й Судан... Настав час для позитивної й активної ролі Сполучених Штатів супроти Ради». Одначе, колега Бермана у Комітеті, Ілеана Рос-Лехтинен, республіканка, вважає, що США повинні були, перш ніж змінити свою позицію, добитися реформи, щоб не приймати до Ради з питань прав людини держави, де ці права систематично порушуються.
«Нью-Йорк Таймс» у редакційній статті з цього приводу пише: «Рада часто засуджує Ізраїль, але, коли йдеться про суданський геноцид у Дарфурі чи злочинні вбивства, які чинить Роберт Мугабе у Зімбабве, Рада з питань прав людини цинічно й ганебно мовчить... .(Рішення адміністрації Обами), можливо, дає найкращий шанс покінчити з тією міжнародною ганьбою, але це не буде легкою справою».
Білий дім змінив підхід до Ради з питань прав людини ООН
Адміністрація президента Барака Обами змінила не так ставлення, як, радше, підхід до проблеми хибної, на думку Вашингтона, діяльності Ради з питань прав людини. Сюзен Райс, американський дипломат, глава делегації в ООН, пояснюючи рішення США вступити до цього органу ООН, заявила: «...працюючи зсередини, ми можемо зробити Раду ефективнішим форумом для сприяння та захисту прав людини».
Сюзан Носсел, заступник директора міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch, в інтерв”ю Радіо Свобода висловила думку, що «Рада конче потребує лідера, який спонукав би її до обговорення найбільш серйозних порушень прав людини. Членами Ради повинні бути держави, що ладні дипломатично працювати за кулісами подій, у столицях (країн-порушниць), здатні долати певний опір... щоб спонукати до розгляду політично делікатних питань, тож Вашингтон це зробить».
Вибори нових членів Ради з питань прав людини призначені на 15 травня.
(Нью-Йорк–Київ–Прага)
