Світанок у селі Пухівка. Ледь чути гуркіт моторного човна, яким керують двоє молодиків. Та ось на воді зчиняється галас: учасники рейду перестріли хлопців, коли ті витягали з води довжелезну сітку з рибою.
«Та ми один раз вийшли, наловити пару кілограмів риби до Пасхи. А що вдіяти, якщо роботи нема зовсім! Хочете штрафувати – штрафуйте! Тільки приберіть оце «маски-шоу» з камерами та мікрофонами», – виправдовується Віктор, один з упійманих браконьєрів.
Упіймані порушники (Фото Павла Дренина)Пізніше хлопці зізналися, що затримують їхню «артіль» регулярно. Останнього разу рибінспектор забрав у них сіть два тижні тому.
Браконьєрство як «засіб боротьби селян з кризою»
Однак охочих протягти сітку уздовж Десни не бракує, за місце доводиться суперничати. Бо за день на одному човні можна добути мало не півтонни риби, яку продають оптом. Віктор, який ніде не працює, нещодавно придбав на виручені за рибу гроші нового човна.
Села Крехаїв Чернігівської області чутка про рейд дісталася дещо раніше, ніж його учасники. Тож браконьєри повтікали, залишивши сіті разом зі здобиччю.
Екологи витягли їх за допомогою човна і трала. Сіті зберігатимуться до рішення суду, а рибу, що загинула в них, відправлено на переробне підприємство.
Подібні рейди проводять дуже часто і головна, і обласні екологічні інспекції. Але люди, які не мають роботи, все одно ловлять рибу сітками та продають її, каже головний державний інспектор України з охорони довкілля Микола Карамаш.
«Потрібно, щоб усі громадяни спільно дбали про водні живі ресурси. Настав нерест – треба дати рибі змогу продовжити рід. Потім можна буде її ловити, але не такими хижацькими методами, як сітки, електровудки та вибухівка», – наголошує інспектор.
Навіть риба у крамницях – злочинного походження
Масштаби браконьєрства у річках довкола столиці вражають. Якщо ви купуєте тараньку до пива на ринках «Троєщина» чи «Юність» у Києві, не сумнівайтеся - вона впіймана браконьєрами.
Уся риба, що є в сітках - з ікрою (Фото Павла Дренина)Але навіть у супермаркетах більшість річкових сортів риби – браконьєрська, каже рибалка-любитель Віталій Козаченко.
«Все, від карася до ляща на полицях магазинів, походить із браконьєрських сіток. Офіційні рибовидобувні підприємства здають рибу оптом на переробку або мають власні засолювальні цехи. А в магазинах ніякого контролю на предмет законності не було. Колись заради експерименту ми купили оптом мішок карася і спробували його продати в один із магазинів. У нас ніхто не питав ні про походження риби, ні про документи на неї. А потім ми дивуємося, чому в наших річках нічого на вудку не ловиться!» – обурюється рибалка.
Кожен чесний рибалка з вудкою має стати рибінспектором
Із тим, що на українських водоймах потрібен громадський контроль, погоджується й інший учасник рейду, голова Асоціації риболовів України Олександр Чистяков. Але він мотивує це ще й корупцією у лавах рибінспекції.
«У них злиденні зарплати, їм часто не дають грошей ні на бензин, ні на двигуни. Тобто їх штучно підштовхують брати хабарі й ділитися ними з керівництвом. Тому під рибінспекторами гуртуються бригади браконьєрів. Тому їм не страшні жодні рейди: вони завжди про них попереджені», – зауважує він.
За словами Олександра Чистякова, з понад 80 українських видів прісноводних риб 26 фактично зникли з річок та озер.
Зберегти те, що залишилося, можна – якщо збільшити штрафи за браконьєрство та залучити до екологічного контролю сотні тисяч українських рибалок-любителів, вважають фахівці.
(Київ – Чернігів – Прага)
«Та ми один раз вийшли, наловити пару кілограмів риби до Пасхи. А що вдіяти, якщо роботи нема зовсім! Хочете штрафувати – штрафуйте! Тільки приберіть оце «маски-шоу» з камерами та мікрофонами», – виправдовується Віктор, один з упійманих браконьєрів.
Браконьєрство як «засіб боротьби селян з кризою»
Однак охочих протягти сітку уздовж Десни не бракує, за місце доводиться суперничати. Бо за день на одному човні можна добути мало не півтонни риби, яку продають оптом. Віктор, який ніде не працює, нещодавно придбав на виручені за рибу гроші нового човна.
Села Крехаїв Чернігівської області чутка про рейд дісталася дещо раніше, ніж його учасники. Тож браконьєри повтікали, залишивши сіті разом зі здобиччю.
Екологи витягли їх за допомогою човна і трала. Сіті зберігатимуться до рішення суду, а рибу, що загинула в них, відправлено на переробне підприємство.
Подібні рейди проводять дуже часто і головна, і обласні екологічні інспекції. Але люди, які не мають роботи, все одно ловлять рибу сітками та продають її, каже головний державний інспектор України з охорони довкілля Микола Карамаш.
«Потрібно, щоб усі громадяни спільно дбали про водні живі ресурси. Настав нерест – треба дати рибі змогу продовжити рід. Потім можна буде її ловити, але не такими хижацькими методами, як сітки, електровудки та вибухівка», – наголошує інспектор.
Навіть риба у крамницях – злочинного походження
Масштаби браконьєрства у річках довкола столиці вражають. Якщо ви купуєте тараньку до пива на ринках «Троєщина» чи «Юність» у Києві, не сумнівайтеся - вона впіймана браконьєрами.
«Все, від карася до ляща на полицях магазинів, походить із браконьєрських сіток. Офіційні рибовидобувні підприємства здають рибу оптом на переробку або мають власні засолювальні цехи. А в магазинах ніякого контролю на предмет законності не було. Колись заради експерименту ми купили оптом мішок карася і спробували його продати в один із магазинів. У нас ніхто не питав ні про походження риби, ні про документи на неї. А потім ми дивуємося, чому в наших річках нічого на вудку не ловиться!» – обурюється рибалка.
Кожен чесний рибалка з вудкою має стати рибінспектором
Із тим, що на українських водоймах потрібен громадський контроль, погоджується й інший учасник рейду, голова Асоціації риболовів України Олександр Чистяков. Але він мотивує це ще й корупцією у лавах рибінспекції.
«У них злиденні зарплати, їм часто не дають грошей ні на бензин, ні на двигуни. Тобто їх штучно підштовхують брати хабарі й ділитися ними з керівництвом. Тому під рибінспекторами гуртуються бригади браконьєрів. Тому їм не страшні жодні рейди: вони завжди про них попереджені», – зауважує він.
За словами Олександра Чистякова, з понад 80 українських видів прісноводних риб 26 фактично зникли з річок та озер.
Зберегти те, що залишилося, можна – якщо збільшити штрафи за браконьєрство та залучити до екологічного контролю сотні тисяч українських рибалок-любителів, вважають фахівці.
(Київ – Чернігів – Прага)
