Доступність посилання

ТОП новини

Українська економіка та глобальна економічна криза


Сергій Тигипко
Сергій Тигипко

Гість Свободи: Сергiй Тигипко, спiвголова Ради iнвесторiв при Кабiнетi Мiнiстрiв України. Екс-міністр економіки в уряді Віктора Ющенка

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Ви щойно повернулися зі Швеції. Коли Ви там були, новинні стрічки принесли таку новину, що Тигіпко буде забирати голоси у Януковича і Яценюка.

Де Вас ця новина знайшла: в літаку чи ще у Швеції?


Сергій Тигіпко: Що стосується цієї інформації, яка була надрукована в газеті «Комерсант», то вже після повернення дізнався, що вийшла така інформація.

Скажу відверто, що не готували. Ні. Не наше.

Що стосується теми, то я можу сказати, що мені дійсно поступили пропозиції. І можу сказати, що не тільки від однієї партії, щоби я повернувся в політику.

Не подобається мені те, що відбувається в країні. Не хочу спостерігати, хочу на це впливати. Тому абсолютно можливі такі варіанти.

Що стосується конкретної пропозиції, то найближчим часом збереться політрада, я з ними зустрінуся і після цього буду визначатися.

- Але Ви – амбітна людина. Наскільки Ви готові бути технічним кандидатом?
Сергій Тигіпко: Якщо буду повертатися, то не буду технічним кандидатом. Пройде час і після цього він покаже, хто технічний, а хто ні.

- Якщо людина повертається в політику, то не для того, щоб бути технічним кандидатом. Я точно, якщо буду повертатися, то не буду технічним кандидатом. Пройде час і після цього він покаже, хто технічний, а хто ні.

- А ким би хотіли бути зараз?

- Зараз?

- Так. Ну, через півроку.

- Якщо будуть вибори, то я вважаю, що завдання потрібно ставити собі максимальні.

- Тобто, президентом?

- Потрібно готуватися. Якщо ти повертаєшся в політику, ти повинен ставити максимальні завдання для себе. І президентові потрібно працювати на те, щоби була фракція в парламенті.

- Років 10 тому я у Вас запитувала, чи хочете Ви стати прем’єром на той час. І Ви сказали: «Хочу». Чи хочете зараз?
Сергій Тигіпко: Cтати замість прем’єр-міністра Тимошенко не дуже хотів би. В кризовій ситуації працювати в уряді, очолювати уряд і не мати підтримки парламенту надзвичайно важко, тому що варіанти впливу на ситуацію з боку Кабінету Міністрів все ж таки обмежені.

- От зараз стати замість прем’єр-міністра Тимошенко не дуже хотів би. Чому? Тому що я не бачу реальної підтримки парламенту, підтримки уряду. А в такій ситуації, особливо в кризовій ситуації працювати в уряді, очолювати уряд і не мати підтримки парламенту надзвичайно важко, тому що варіанти впливу на ситуацію з боку Кабінету Міністрів все ж таки обмежені. Тут потрібна консолідація влади: і президент повинен допомагати, і парламент.

У нас, на жаль, відбувається… Деякі політики сьогодні зайняли позицію: чим гірше тим краще.

- Якби Вам дали можливість зараз зробити все, що Ви хочете, з чого б Ви почали реформувати економіку?

- Я можу сказати, що це все ж таки, не дивлячись на те, що фраза така дуже закруглена буде, справа комплексна. Ми повинні тримати макроекономічну стабільність. Чому? Якщо у нас зростуть ціни сьогодні, то ми не зможемо компенсувати за рахунок бюджету ті втрати, які понесуть самі бідні українці. Раз.

Друге. Ми повинні стабілізувати банківський сектор. Сьогодні всі наші підприємства: і малі, і великі всі ті гроші, які вони мали в обігу в себе, вони всі їх вже, що називається, доїдають.

Для того, щоби розпочати працювати навіть при самих кращих умовах ринку, потрібен буде банківський кредит. Ми затягуємо ситуацію з банками. Я можу сказати, що ми затягнули вже місяці на чотири її.

Третя позиція. Ми повинні допомогти після цього реальному сектору економіки через банківські кредити і через бюджет, я би так сказав, через рефінансування з боку НБУ.

І четверте. Стара українська хвороба - структурні реформи. Повинні провести дерегуляцію. Сьогодні колосальна корупція. Куди не підеш, любий крок бізнесмен робить чи великий, чи маленький – ніякої різниці – хабарі, хабарі, хабарі.

Нам потрібна судова реформа. Ми повинні розпочати ефективну приватизацію. Завжди буду говорити, що власник приватний набагато ефективніший, ніж власник комунальний чи власник державний.

- Але про ці речі, коли хтось хоче влади, то він про це говорить, а як тільки приходить до влади, то він, очевидно, про це забуває і з’являється ота сама корупція.

- Так.


- А чому? Як цього позбутися?

- Чому? Тому що ми заявили про таку реальну демократію, розпочали її будувати, зробили певні кроки, правильні кроки, а після цього, на мій погляд, потрібно було дуже жорстко контролювати всіх, в першу чергу «своїх», що називається, і бити в першу чергу по «своїх». Тоді всі бачили б, що видно, що є люди в державі, на яких можна рівнятися.

А сьогодні всі дивляться наверх. І там відбувається те, що відбувається. І самі вони роблять те ж саме.

Тому чому? Слабкі люди. От і все. Людей треба міняти.

- Ви колись говорили про те, що можна було б обійтися без кредиту МВФ, який ми так обходжували, так «хоялі» і «лєлєялі», як то кажуть.

Якби ми повернули довіру до банківської системи населення, адже населення забрало ого-го скільки коштів(!), вилучило з банківської системи. Втратити довіру дуже просто, а повернути її дуже складно. Яких зараз можна вжити заходів для того, щоб депозити люди понесли в банки?


- Мені здається, що «довіра» - це ключове слово для того, щоби ми відновили і банківську систему, і відновили кредитування. За це потрібно поборотися.

Ви знаєте, от кажуть: «Та ці банки, хай би вони вже… Кому вони потрібні?» Ми тільки-тільки почали від цих банків, він національних банків, що називається, від національної банківської системи отримувати те, що весь світ отримує.

Ми почали кредитуватися для купівлі нового авто, для купівлі квартири, для холодильника, телевізора чи ще чогось і не треба було чекати все життя, щоб купити шосту модель «Жигулів» і бути щасливим. Можна було в 30 років, маючи достатню зарплату, отримати те, що отримує весь світ.

- Але, з іншого боку, «білий комірець» банківський каже тепер: ти взяв у борг – плати.

І людина, яка заплатила останні гроші, бо хотіла не шосту модель, а якийсь там «Ланос» чи щось там краще, вона тепер сплачує за набагато вищим курсом за ту машину, а банки наживаються.


- Безумовно платити треба, тому що банки – це посередники. Одні поклали в банк гроші, інші отримали. Якщо ми не будемо повертати, то будуть проблеми з депозитами.
Сергій Тигіпко: Сьогодні є вже підстави посилювати курс гривні. Це буде самий такий вірний крок, який би дозволив вкладникам повертатися до банків в першу чергу з гривнею.

Але сьогодні є вже підстави посилювати курс гривні. Сьогодні вже я дивлюся по макроекономічній ситуації, в першу чергу по експорту товарів і послуг і імпорту товарів і послуг, що гривня вже сьогодні може бути не 7,7, а може бути 7,65 спочатку, після цього 7,5, а після цього може і посилюватися. А це буде самий такий вірний крок, який би дозволив вкладникам повертатися до банків в першу чергу з гривнею.

Друге. Я вважаю, що прийшов час трошки, а може, й затягнули заборону зняття депозитів. Треба змінити умови рефінансування комерційних банків, спростити їх, щоби банки могли звертатися до НБУ за грошима, і дати можливість вкладникам забирати свої гроші вільно той хто коли захоче.

Я Вас запевняю пройде 2,3,4 тижні і люди зупиняться та скажуть, що якщо так легко можна забрати, то потримають гроші, ставки будуть високі, потримають і понесуть знову. Таким чином ми відновимо.

Але перед цим потрібно капіталізувати, в першу чергу так звані системні. Це буде 7,8,10 банків, можливо, українські. Західні банки, а їх 40%...

- Ми говоримо про рекапіталізацію тих 7 банків, які вже оголошено про рекапіталізацію чи про інші. Бо ті вже, наче, якби… В них там ситуація складна.

- Там рішення ще не прийняте. Якби була моя воля і мене спитали б, які банки потрібно рекапіталізувати державі, то я б сказав: без різниці великі чи малі, треба рекапіталізувати здорові банки, треба рекапіталізувати ті банки, які мають здорові активи, а не ті, які розкрадали рефінансування…

- Але ж ми капіталізуємо сім банків, які вже розікрали, вибачте мене…


- Але ж я сказав, що якби це мене спитали.

- Добре. Це рішення приймалося, скажімо, Кабінетом Міністрів, то з Вами радилися як зі співголовою Ради інвесторів?

- Ні, це не питання, яке належить до співголови Ради інвесторів.

- Тобто, з Вами не консультувалися?

- Ні…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • Зображення 16x9

    Інна Кузнецова

    Була керівником Київського бюро Радіо Свобода впродовж останніх 14 років життя (30.03.1963 – 16.09.2023). Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Працювала кореспондентом, політичним оглядачем Національного радіо, головним редактором Радіо Ера FM.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

XS
SM
MD
LG