Одним із найбільш головних ударів по російській «зовнішній газовій політиці», як пише московський «Комерсант», стало ухвалення Європарламентом 22 квітня так званого «третього пакету» з енергетичної політики, де були визначені законодавчі обмеження для проникнення на європейські ринки таких газових монополістів, як російський «Газпром». Це, фактично, наглядно продемонструвало, що у Європі і чути не хочуть про якісь зміни до Енергетичної хартії і відкидають запропоновані президентом Дмитром Медведєвим нові концептуальні підходи до енергопостачання. Це підтвердила і міжнародна конференція в Софії, де головуюча в ЄС Чехія оголосила про підписання в Європі до червня угоди про реалізацію проекту «Набукко». Тут також виступив представник США Ричард Морнінґстар, який не лише заявив про підтримку Вашингтоном цього, альтернативного російським, газового проекту, але й повідомив ще більш сенсаційну річ, про можливість того, що ресурсною базою «Набукко» може стати й Іран. Фактично, як відзначають оглядачі, у Софії було завдано удару по російському газовому проектові «Південний потік», який був названий не лише дуже дорого-вартісним, але й «незрозумілим» з точки зору реалізації.
Інша російське видання - «Нєзавісімая Ґазєта» - відзначає, що цими днями «по «Газпромові» було завдано низку чутливих ударів». У підсумку, як вважає ця газета, Росія може втратити відразу два свої газові проекти – «Північний» і «Південний потік», і цьому завадять не лише нові закони ЄС, але й позиції інших, багатих енергоресурсами, країн, які бояться енергетичного монополізму Росії. Це видання також інформує, що «незважаючи на присутність у п’ятницю на міжнародній конференції з енергопостачання в Ашгабаді солідної російської делегації на чолі з першим віце-прем’єром Ігорем Сєчіним, президент Туркменистану Ґурбанґули Бердимухамедов підтримав, альтернативний російському, проект «Набукко». «Нєзавісімая Ґазєта» пише, що «на європейцях вкрай негативно позначився січневий газовий конфлікт між Москвою і Києвом...Москві не поталанило переконати всіх, що ця газова війна була викликана об’єктивними причинами, а не бажанням покарати Україну і налякати європейців... в цих умовах Москві складно розраховувати на підтримку Євросоюзом ініціатив з посилення газових позицій Кремля в Європі»,- резюмує московська газета.
Австрійська «Ді Прессе» інформує, що за наслідками дослідження соціологів у десяти країнах Центральної і Східної Європи, українці удвічі бідніше від румунів, болгар і сербів і увосьмеро – від словенців. Бо якщо українці тратять щомісячно на споживання лише трохи більше 200 євро, а наступні за ними серби, румуни і болгари – у середньому біля 400 євро. Одні з найбагатших словенці, вони витрачають щомісяця до 1700, другі - хорвати, до 1000 євро, далі йдуть чехи, мадяри, словаки і поляки – від 900 до тисячі євро щомісяця на споживання.
(Прага – Київ)
Інша російське видання - «Нєзавісімая Ґазєта» - відзначає, що цими днями «по «Газпромові» було завдано низку чутливих ударів». У підсумку, як вважає ця газета, Росія може втратити відразу два свої газові проекти – «Північний» і «Південний потік», і цьому завадять не лише нові закони ЄС, але й позиції інших, багатих енергоресурсами, країн, які бояться енергетичного монополізму Росії. Це видання також інформує, що «незважаючи на присутність у п’ятницю на міжнародній конференції з енергопостачання в Ашгабаді солідної російської делегації на чолі з першим віце-прем’єром Ігорем Сєчіним, президент Туркменистану Ґурбанґули Бердимухамедов підтримав, альтернативний російському, проект «Набукко». «Нєзавісімая Ґазєта» пише, що «на європейцях вкрай негативно позначився січневий газовий конфлікт між Москвою і Києвом...Москві не поталанило переконати всіх, що ця газова війна була викликана об’єктивними причинами, а не бажанням покарати Україну і налякати європейців... в цих умовах Москві складно розраховувати на підтримку Євросоюзом ініціатив з посилення газових позицій Кремля в Європі»,- резюмує московська газета.
Австрійська «Ді Прессе» інформує, що за наслідками дослідження соціологів у десяти країнах Центральної і Східної Європи, українці удвічі бідніше від румунів, болгар і сербів і увосьмеро – від словенців. Бо якщо українці тратять щомісячно на споживання лише трохи більше 200 євро, а наступні за ними серби, румуни і болгари – у середньому біля 400 євро. Одні з найбагатших словенці, вони витрачають щомісяця до 1700, другі - хорвати, до 1000 євро, далі йдуть чехи, мадяри, словаки і поляки – від 900 до тисячі євро щомісяця на споживання.
(Прага – Київ)
