Доступність посилання

ТОП новини

МВФ не хоче мати справу з «революціонеркою» Тимошенко? (європейська преса)


Прага – Деякі європейські видання інформують про можливу відмову Міжнародного валютного фонду від співпраці з українським урядом Юлії Тимошенко, а також про наростання нового конфлікту між Президентом та урядом України з приводу нафтогону «Одеса–Броди». Низка європейських газет занепокоєні можливою політичною дестабілізацією в Україні якраз у дні саміту ЄС в Празі у наступний четвер, де на обговоренні програми «Східного партнерства» буде присутній і Президент України.

Німецьке Інтернет-видання «Русланд–Актуел» інформує на основі своїх джерел в європейському департаменті Міжнародного валютного фонду про те, що поновлення співпраці України з МВФ під загрозою. Це німецьке видання стверджує, що на весняній спільній сесії МВФ та Світового банку у Вашингтоні прозвучало занепокоєння економічною політикою Кабінету міністрів України, що може призвести до згортання співпраці МВФ з Києвом. «Русланд–Актуел» інформує, що «у європейському департаменті МВФ вважають впровадження антикризового пакету шляхом прийняття постанов уряду доволі сумнівним з юридичної точки зору». В МВФ також занепокоєні відходом уряду Тимошенко від ліберального економічного курсу, чому є підтвердження ініціатива уряду щодо передачі Юлією Тимошенко контролю над «Дніпроенерго» Ринату Ахметову всупереч рішенню Верховного Суду України. У Вашингтоні, як пише «Русланд–Актуел», заявили, що приклад з «Дніпроенерго» є сигналом для інших інвесторів про відсутність в українській державі гарантій дотримання законності. Згадане німецьке видання також звертає увагу на політичний зговір Тимошенко і Ахметова з метою створити у парламенті нову широку коаліцію між БЮТ та Партією регіонів і змінити за допомогою цього конституційний лад в Україні. «Русланд–Актуел» інформує, з посиланням на секретаріат директора європейського департаменту МВФ Марека Бєлки, що Фонд «заморожує кредити для України» і подальша співпраця з урядом Юлії Тимошенко поставлена під запитання.

Інша німецька газета – «Гандельсблатт» - фактично підтвердила, що політична ситуація в Україні «ускладнює виділення подальших коштів від МВФ». Ця газета також оприлюднила занепокоєння міністра закордонних справ Німеччини Франк-Вальтера Штайнмаєра тим, що «за тиждень перед самітом ЄС в Празі, присвяченому програмі «Східного партнерства» всередині ЄС росте занепокоєння щодо стабільності в Східній Європі». Штайнмаєр, як пише «Гандельсблатт, закликав підтримати, насамперед, Україну, бо, як ідеться у спільному листі до країн ЄС самого Штайнмаєра і його польського колеги Радослава Сикорського, економічна та політична нестабільність у Києві «може мати далекосяжні негативні наслідки і для Євросоюзу».

Російська «Нєзавісімая Ґазєта» інформує про те, що Віктор Ющенко укотре налаштувався розвернути нафтогін «Одеса – Броди» у західному (аверсному) напрямку. Бо сьогодні цей нафтогін, як нагадує газета, працює у реверсному напрямку – із Західної України до одеського порту «Південний». Московське видання також відзначає, що «всі політичні домовленості про новий етап роботи нафтогону були досягнуті на початку квітня, під час закритої розмови президентів України і Азребайджану». Алієв і Ющенко, як посилається російська газета на свої джерела, домовилися відібрати до кінця року нафтогін у російської «Транснафти» і почати прокачувати каспійську світлу нафту спочатку до чеських і словацьких нафтопереробних заводів, а потім і до польського морського порту Гданьська. У травні минулого року попередня спроба «розвернути» нафтогін «Одеса – Броди» наштовхнулася на різкий опір уряду Тимошенко. «Яку схему пропонують документи нині – невідомо», стверджує «Нєзавісімая Ґазєта».

(Прага – Київ)
  • Зображення 16x9

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG