Між двома державами, як відомо, вже існує угода від 1991 року «Про скорочення стратегічних озброєнь» (англійська абревіатура START-1), але термін її дії закінчується 5 грудня нинішнього року. Обидві сторони висловлювали й раніше бажання продовжувати процес скорочення ядерних озброєнь.
Президент Джордж Буш 2002-го року підписав відповідну угоду, але вона передбачала скорочення лише кількості ядерних боєголовок, а не засобів доставки, тобто ракет. Адміністрація Буша вважала, що оскільки скорочення ядерних озброєнь відповідає інтересам обох держав, то вони все одно це робитимуть і без договорів, в однобічному порядку.
Пропозиції радикальних скорочень ядерних арсеналів
Нинішні переговори у разі успіху сприятимуть радикальному скороченню стратегічних арсеналів до рівня по 1000-1500 ракет в Америці та Росії. Отож, пропонується до кінця року укласти новий договір, причому на цей раз обидві сторони у принципі погоджуються враховувати кількість як ракет, так і боєголовок.
На думку Стівена Пайфера, колишнього посла США у Києві, «безумовно, адміністрація (президента) Обами має фундаментально інакший погляд на контроль озброєнь. Вона ладна вести переговори про подальше ядерне скорочення у форматі, вже знайомому росіянам. Стратегічно, коли існує добрий ядерний діалог, це позитивно впливає й на ширші відносини», – сказав дипломат в інтерв’ю телемережі MSNBC.
Поки що, як зауважують оглядачі, з Москви не надходило чітких сигналів у відповідь на пропозиції Вашингтона поліпшити ці стосунки. У Сергія Лаврова, міністра закордонних справ, це друга зустріч з Гіларі Клінтон, перша була у березні, цього ж разу не буде переговорів про ядерне скорочення. Він і держсекретар Клінтон лише домовляються щодо принципових питань. Переговори вестимуть делегації двох держав.
Роуз Готтмоллер, глава американської делегації, збирається до Москви, де 18 травня має відбутися перший раунд переговорів. Іще на порядку денному нинішніх переговорів пані Клінтон з Лавровим – підготовка до липневої зустрічі президента США Барака Обами з російським президентом Дмитром Медведєвим.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
Президент Джордж Буш 2002-го року підписав відповідну угоду, але вона передбачала скорочення лише кількості ядерних боєголовок, а не засобів доставки, тобто ракет. Адміністрація Буша вважала, що оскільки скорочення ядерних озброєнь відповідає інтересам обох держав, то вони все одно це робитимуть і без договорів, в однобічному порядку.
Пропозиції радикальних скорочень ядерних арсеналів
Нинішні переговори у разі успіху сприятимуть радикальному скороченню стратегічних арсеналів до рівня по 1000-1500 ракет в Америці та Росії. Отож, пропонується до кінця року укласти новий договір, причому на цей раз обидві сторони у принципі погоджуються враховувати кількість як ракет, так і боєголовок.
На думку Стівена Пайфера, колишнього посла США у Києві, «безумовно, адміністрація (президента) Обами має фундаментально інакший погляд на контроль озброєнь. Вона ладна вести переговори про подальше ядерне скорочення у форматі, вже знайомому росіянам. Стратегічно, коли існує добрий ядерний діалог, це позитивно впливає й на ширші відносини», – сказав дипломат в інтерв’ю телемережі MSNBC.
Поки що, як зауважують оглядачі, з Москви не надходило чітких сигналів у відповідь на пропозиції Вашингтона поліпшити ці стосунки. У Сергія Лаврова, міністра закордонних справ, це друга зустріч з Гіларі Клінтон, перша була у березні, цього ж разу не буде переговорів про ядерне скорочення. Він і держсекретар Клінтон лише домовляються щодо принципових питань. Переговори вестимуть делегації двох держав.
Роуз Готтмоллер, глава американської делегації, збирається до Москви, де 18 травня має відбутися перший раунд переговорів. Іще на порядку денному нинішніх переговорів пані Клінтон з Лавровим – підготовка до липневої зустрічі президента США Барака Обами з російським президентом Дмитром Медведєвим.
(Нью-Йорк – Київ – Прага)
