Доступність посилання

ТОП новини
23 Вересень 2019, Київ 07:44

СБУ проти «Хізб ут-Тахрір»


Київ – Служба безпеки України заявляє, що не допустила створення в Україні осередку «терористичної організації «Хізб-ут-Тахрір». Іноземців, які проводили агітаційну діяльність, вислали за межі України, а українських громадян суворо попередили.

Речник СБУ Марина Остапенко, посилаючись на «оперативну необхідність», відмовилася назвати регіон чи місто, де пройшла спецоперація. Між тим осередки «Партії визволення» – саме це у перекладі означає «Хізб ут-Тахрір» – уже давно існують у Криму. Цілком легально вони діють і в понад 40 країнах світу. Тож чи справді можна вважати цю організацію терористичною?

Служба безпеки України стверджує, що вперше зустрілася із намаганням створити в Україні осередок «забороненої у 29 країнах світу міжнародної терористичної організації «Хізб ут-Тахрір».

За словами речниці СБУ Марини Остапенко, внаслідок проведеної спецоперації цю спробу припинили «ще у зародковому стані». До складу осередку (так званої «халки») входили 9 осіб, які пройшли спеціальну диверсійну підготовку на території держав Близького Сходу. Вони організували чітку ієрархічну структуру і проводили конспіративні зібрання. На них вивчали Коран, праці засновника «Хізб ут-Тахрір» Тюкійюддіна Набхані та його послідовників, а також програмні документи організації.

Подальшою метою осередку, запевнила Марина Остапенко, було «вербування та підготовка потенційних терористів».

Оскільки операція СБУ мала «упереджувальний характер», то іноземним членам осередку заборонили в’їзд до України, а інформацію про них передали до Ради Безпеки ООН для внесення до переліку осіб, які причетні до терористичної діяльності.

Громадяни ж України отримали офіційне застереження СБУ. А рішення щодо порушення проти них кримінальної справи буде ухвалене після результатів правової експертизи вилученої літератури, яку здійснює Інститут держави і права імені Корецького.

Посилаючись на «оперативну необхідність», речник СБУ відмовилася назвати регіон, де було виявлено цей осередок, щоправда, заперечила, що це Крим.

«Хізб ут-Тахрір» із 2003 року існує у Криму

Між тим саме у Криму «Хізб ут-Тахрір» діє ще з 2003 року. Тоді вона заявила про себе у контексті іракських подій. Відтоді організація, яка не є зареєстрованою, а відтак і не є забороненою, заявляє про себе шляхом проведення провокаційних конференцій та інших інформаційних заходів.

«Хізб ут-Тахрір» активно намагається залучити до своїх лав кримських татар, і це викликає великий спротив кримського муфтіяту.

Сама «Хізб ут-Тахрір» стверджує, що «бореться за відновлення всесвітнього халіфату (середньовічної мусульманської держави) виключно ненасильницькими методами».

І хоч ця організація є «безперечно радикальною, наразі немає прямих доказів терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір», наголошує віце-президент Центру Близькосхідних досліджень Олександр Богомолов.

Немає прямих доказів терористичної діяльності «Хізб ут-Тахрір»

Усі докази, які наводяться, як правило, стосуються не самої організації, а конкретних людей, які спочатку входили до осередків «Хізб ут-Тахрір», а потім перейшли до інших, радикальніших організацій.

Як терористична, «Хізб ут-Тахрір» кваліфікується переважно у країнах пострадянського простору, які не є взірцем демократії.

Тому Олександр Богомолов закликає брати приклад із розвинених демократичних країн, які мають усталені механізми «ідентифікації тероризму».

У Європі діяльність цієї організації заборонила лише Німеччина – через декларативний антисемітизм.

Публічна дискусія щодо того, чи є «Хізб ут-Тахрір» терористичною організацією, пройшла у Великій Британії. Такою її не визнали, і тепер у Лондоні легально діє головний інформаційний центр «політичної мережі ісламу».

«Хізб ут-Тахрір» має осередки ще у понад 40 країнах світу.

Пряма ж небезпека для України від діяльності «Хізб ут-Тахрір», на думку Олександра Богомолова, полягає у тому напруженні, яке вона створює у кримськотатарському середовищі. А потенційна загроза – у можливості подальшої радикалізації як окремих представників, так і окремих осередків організації.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Дивитись коментарі (2)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG