Анатолій Вавилов працює на Херсонському машинобудівному все життя. Під стіни Кабінету Міністрів вийшов тому, що підприємство зупинилося, і йому вже чотири місяці нічим годувати родину.
«Зараз вийшли на роботу лише 400 чоловік, але більшість лишилася на вулиці. У мене двоє дітей, а я 4 місяці не маю зарплати. Уряд лише обіцяє, але нічого не робить», – скаржиться робітник.
Робітники Херсонського та Білоцерківського машинобудівних заводів два дні поспіль пікетували Мінагрополітики та Кабінет Міністрів, вимагаючи податкових пільг для їхніх підприємств, обіцяної на 2009 рік державної закупівлі українських комбайнів та обмеження на імпорт техніки закордонного виробництва.
Нехай українського виробника покупець підтримає!
За словами голови комітету профспілок Херсонського машинобудівного заводу Сергія Руснака, без державної підтримки в нинішніх умовах українська комбайнобудівна галузь не виживе. Натомість заступник міністра аграрної політики України Олександр Шевченко за день до виділення коштів на закупівлю техніки заявив комбайнобудівникам, що подібне лобіювання інтересів галузі непотрібне і неможливе.
«Товаровиробник має право закупати ту техніку, яку захоче. Бо це такий же приватний бізнес, як і ваше виробництво комбайнів. Він сам вирішить, купувати йому вітчизняну техніку чи імпортну, хороша вона чи погана», – заявив заступник міністра аграрної політики.
Міністерство не хоче лобіювати інтересів українського виробника, бо має зиск від імпорту комбайнів, заявляє голова правління Херсонського та Білоцерківського машинобудівних заводів, співвласник цих підприємств Олександр Олійник.
«Ми не хочемо бюджетних грошей. Але хочемо, щоб податки, які ми платимо, ішли на робочі місця в Україні, а не на підтримку економіки інших держав, які імпортують нам сільгосптехніку. Проте Мінагрополітики лобіює структури, які завозять її в Україну. А саме – створює можливість за бюджетні кошти закуповувати імпортну техніку», – говорить співвласник двох комбайнових заводів.
Бездарне керівництво та політичні «піжмурки» довкола комбайну
Причину кризи вітчизняного сільськогосподарського машинобудування Олександр Олійник бачить у тому, що українського фермера навмисно доводять до зубожіння високими податками, грабіжницькими кредитами і низькими закупівельними цінами на зерно. У результаті, в аграрія просто немає грошей на купівлю нових комбайнів, яких Україні щороку потрібно понад 3 тисячі.
Натомість голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук проблеми галузі пояснює в першу чергу бездарним керівництвом і спробами нажитися за державний кошт.
«Ми категорично проти того, щоб проблеми власників підприємств вирішувалися за рахунок платників податків. Власник, який викупив підприємство за безцінь, але не впорався із ситуацією, виводить людей на вулиці, щоб йому дали грошей. Такий власник має повернути підприємство у державну власність і компенсувати всі збитки за рахунок власного майна, виплатити заробітну платню, або ж сидіти в тюрмі», – переконаний Мирослав Якібчук.
За його словами, найближчим часом ситуація не зміниться на краще, допоки не з'явиться комплексна програма розвитку сільськогосподарського машинобудування. Але замість неї відбувається затуляння дірок на найбільш проблемних підприємствах, а це марнування бюджетних коштів.
Втім, на думку експертів, рішення уряду про закупівлю комбайнів за рахунок бюджетного резерву – це не лише результат робітничих протестів чи бізнесового лобі. «Чи це була спроба підтримати одну з базових галузей економіки, чи це підтримка аграріїв як важливого електорального ресурсу або ж політична домовленість – думаю, тут відіграли роль усі ці фактори», – каже старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін.
На думку експерта, виділення 400 мільйонів на закупівлю сільгосптехніки – це, ймовірно, спроба Юлії Тимошенко знайти спільну мову з Партією регіонів, через наближених до «регіоналів» власників підприємств машинобудівної галузі.
(Київ – Херсон – Прага)
«Зараз вийшли на роботу лише 400 чоловік, але більшість лишилася на вулиці. У мене двоє дітей, а я 4 місяці не маю зарплати. Уряд лише обіцяє, але нічого не робить», – скаржиться робітник.
Робітники Херсонського та Білоцерківського машинобудівних заводів два дні поспіль пікетували Мінагрополітики та Кабінет Міністрів, вимагаючи податкових пільг для їхніх підприємств, обіцяної на 2009 рік державної закупівлі українських комбайнів та обмеження на імпорт техніки закордонного виробництва.
Нехай українського виробника покупець підтримає!
За словами голови комітету профспілок Херсонського машинобудівного заводу Сергія Руснака, без державної підтримки в нинішніх умовах українська комбайнобудівна галузь не виживе. Натомість заступник міністра аграрної політики України Олександр Шевченко за день до виділення коштів на закупівлю техніки заявив комбайнобудівникам, що подібне лобіювання інтересів галузі непотрібне і неможливе.
«Товаровиробник має право закупати ту техніку, яку захоче. Бо це такий же приватний бізнес, як і ваше виробництво комбайнів. Він сам вирішить, купувати йому вітчизняну техніку чи імпортну, хороша вона чи погана», – заявив заступник міністра аграрної політики.
Міністерство не хоче лобіювати інтересів українського виробника, бо має зиск від імпорту комбайнів, заявляє голова правління Херсонського та Білоцерківського машинобудівних заводів, співвласник цих підприємств Олександр Олійник.
«Ми не хочемо бюджетних грошей. Але хочемо, щоб податки, які ми платимо, ішли на робочі місця в Україні, а не на підтримку економіки інших держав, які імпортують нам сільгосптехніку. Проте Мінагрополітики лобіює структури, які завозять її в Україну. А саме – створює можливість за бюджетні кошти закуповувати імпортну техніку», – говорить співвласник двох комбайнових заводів.
Бездарне керівництво та політичні «піжмурки» довкола комбайну
Причину кризи вітчизняного сільськогосподарського машинобудування Олександр Олійник бачить у тому, що українського фермера навмисно доводять до зубожіння високими податками, грабіжницькими кредитами і низькими закупівельними цінами на зерно. У результаті, в аграрія просто немає грошей на купівлю нових комбайнів, яких Україні щороку потрібно понад 3 тисячі.
Натомість голова Національного форуму профспілок України Мирослав Якібчук проблеми галузі пояснює в першу чергу бездарним керівництвом і спробами нажитися за державний кошт.
«Ми категорично проти того, щоб проблеми власників підприємств вирішувалися за рахунок платників податків. Власник, який викупив підприємство за безцінь, але не впорався із ситуацією, виводить людей на вулиці, щоб йому дали грошей. Такий власник має повернути підприємство у державну власність і компенсувати всі збитки за рахунок власного майна, виплатити заробітну платню, або ж сидіти в тюрмі», – переконаний Мирослав Якібчук.
За його словами, найближчим часом ситуація не зміниться на краще, допоки не з'явиться комплексна програма розвитку сільськогосподарського машинобудування. Але замість неї відбувається затуляння дірок на найбільш проблемних підприємствах, а це марнування бюджетних коштів.
Втім, на думку експертів, рішення уряду про закупівлю комбайнів за рахунок бюджетного резерву – це не лише результат робітничих протестів чи бізнесового лобі. «Чи це була спроба підтримати одну з базових галузей економіки, чи це підтримка аграріїв як важливого електорального ресурсу або ж політична домовленість – думаю, тут відіграли роль усі ці фактори», – каже старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдар Газізулін.
На думку експерта, виділення 400 мільйонів на закупівлю сільгосптехніки – це, ймовірно, спроба Юлії Тимошенко знайти спільну мову з Партією регіонів, через наближених до «регіоналів» власників підприємств машинобудівної галузі.
(Київ – Херсон – Прага)
