Доступність посилання

ТОП новини
19 Липень 2019, Київ 00:45

Україна вшановує День пам’яті жертв політичних репресій


У Національному заповіднику «Биківнянські могили» під Києвом. Фото 2007 року

Виступаючи в Національному заповіднику «Биківнянські могили» під Києвом, Президент Ющенко наголосив на необхідності повної ліквідації символів комунізму в Україні, дальшого розкриття правди про репресії і гідного соціального захисту колишніх політв’язнів та репресованих.

Президент узяв участь у неділю в ушануванні пам’яті жертв політичних репресій у Національному заповіднику «Биківнянські могили» під Києвом і заявив: «Биківня, як і Бабин Яр, як Освенцім і Соловки, як Бухенвальд і Катинь, – це страшні символи мучеництва невинних жертв тоталітарних терорів. Віктор Ющенко додав, що прощення за це «немає і не буде».

«Сталінська верхівка боялася й ненавиділа кожен народ, підкорений нею. Найбільший страх вона відчувала перед Україною. Знищенню підлягав наш дух. Знищенню підлягав кожен, запідозрений у найтяжчому зі злочинів – любові до України», – заявив він.

«Тому відновлення правди про політичні репресії і гідне вшанування їхніх жертв – це не просто символ. Це – головна ознака, що наша душа жива, що наше життя незнищенне, що наш народ переміг і зло, і смерть», – сказав Президент.

Україна має «очиститись» від символів комунізму

Віктор Ющенко наголосив: «Україна має нарешті і остаточно очиститись від символів режиму, який знищив мільйони безневинних людей».

«Виправдання бути не може. Це – не частина нашої історії, як дехто цинічно хоче сказати. Це – частина комуністичної системи. Це – символи вбивства, збереження яких є блюзнірством перед полеглими» – сказав він.

Голова держави нагадав, що впродовж 2007–8 років в Україні демонтовано понад 400 пам’ятників діячам комуністичного режиму – організаторам Голодомору та політичних репресій 1937–41 років, перейменовано понад 3 тисячі топографічних назв, що носили їхні імена.

«Але до завершення цієї роботи, безумовно, ще дуже далеко», – додав Президент.

Потрібен соціальний захист репресованих, щоб Україна не лишилась без українців

Також, сказав Ющенко, він «не може бути спокійний», доки не вирішено питання про гідний соціальний захист колишніх політичних в’язнів та репресованих.

Президент нагадав, що в парламенті досі не розглянуто внесені ним законопроекти про правовий статус борців за незалежність України.

«Мене дуже часто обурює байдужість та відчуженість, яку демонструють наші політики й посадовці. Вони бояться цієї теми. Вони хотіли б владарювати в Україні без української культури, без української мови, без українців. Їхня мрія – це губернія, де б вони були безроздільними господарями. Як наслідок – ми є свідками спроб реваншу», – сказав Віктор Ющенко.

Водночас він упевнений: «Ті, хто заперечують Голодомор і репресії, ті, хто виправдовують Сталіна, ті, хто піднімають руку на наші святині і наших людей, – приречені. Вони свідомо стають на бік однієї з найчорніших сил, які знала історія».

«Їхні чорні надії, глибоко переконаний, є безсилі», – сказав голова держави.

Чимало зроблено, але й лишається ще багато

Він нагадав, що за останні роки зроблено немало: розсекречено архівні документи про український визвольний рух, політичні репресії та голодомори, в українських містах уже відкриваються центри, де кожен має доступ до актів комуністичного терору. За словами Президента, такі зали створено в 14 обласних центрах, а невдовзі вони будуть створені і запрацюють в усіх областях.

Ющенко, серед іншого, висловив глибоку вдячність Службі безпеки України за роботу, завдяки якій в останній час вдалося встановити прізвища понад 14 тисяч осіб, похованих у Биківні, а також Інститутові національної пам’яті та іншим організаціям, які «повертають нам правду, правду про нашу болючу історію».

Він додав, що в понеділок кримськотатарським лідерам буде передано матеріали стосовно репресій щодо їхнього народу в 1920–30 роках.

У Биківні презентували виставку про комуністичний терор в Україні

Міжнародна історико-документальна виставка «Зламані долі: комуністичний терор в Україні 1920–1950-х років» складається з 24 частин, повідомила прес-служба Служби безпеки України. СБУ брала участь у її створенні.

Експозиція виставки документально висвітлює механізм здійснення репресій проти усіх верств українського суспільства: селянства, інтелігенції, військових, політичної еліти, духовенства в довоєнні роки, масові репресії радянських каральних органів 1940-х років на Західній Україні після її приєднання до Радянської України, репресії НКВС проти учасників національно-визвольного руху, проти мирного населення, яке масово депортувалося у віддалені райони СРСР задля нищення національної ідентичності українського етносу.

Виставка також розповідає про історію ГУЛАГу та повстання, що прокотилися таборами після смерті Сталіна й були організовані політичними в’язнями-українцями, про перебіг повоєнних репресій, спрямованих проти остарбайтерів та колишніх військовополонених, про місця, де репресовані відбували покарання, та про найбільші місця поховань репресованих.

Биківня як символ українських жертв

У Биківнянському лісі під Києвом розташовані найбільші в Україні місця поховань жертв масових політичних репресій.

Там був об’єкт спеціального призначення НКВС, де у кінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення закатованих та розстріляних у позасудовому порядку, вирок стосовно яких виконували в Києві.

За даними науковців, у 1937–1941 роках там були таємно поховані понад 100 тисяч репресованих комуністичною владою.

Биківнянські поховання є лише одним із багатьох численних масових поховань в Україні жертв комуністичного терору.

День пам’яті жертв політичних репресій

Третьої неділі травня – цього року це 17 травня – Україна вшановує День пам’яті жертв політичних репресій.

Головні меморіальні заходи відбулися на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили».

Мітинги-реквієми, покладання вінків і квітів до пам’ятних знаків та місць поховання жертв політичних репресій та інші пам’ятні заходи відбуваються і в інших місцях в Україні.

Цього дня в країні приспущені державні прапори, обмежено проведення розважальних заходів.

День пам’яті жертв політичних репресій вшановується в Україні в третю неділю травня за минулорічним указом Президента.

Раніше День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій відзначався за президентським указом 2000 року в четверту суботу листопада; тепер у листопаді залишилося вшанування пам’яті жертв голодоморів.

XS
SM
MD
LG