Європейські виборчі перегони у розпалі. У намаганнях схилити на свій бік громадян у тих чи інших країнах Євросоюзу політичні сили використовують найрізноманітніші гасла та пріоритети.
Француз Жозеф Доль, нинішній президент парламентської групи Європейської народної партії, акцентує увагу виборців на тому, що наступні 5 років працюватиме над посиленням та інтеграцією Європи. Він переконаний, що перше, що для цього треба зробити, – ухвалити Лісабонську угоду. Інший особливий пункт його програми – зміцнення традицій та цінностей у європейських сім’ях.
Голова політичної групи Союз лібералів та демократів, британець Грем Уотсон першочерговою вважає боротьбу проти економічного спаду. Переконати виборців голосувати за його політичну силу він намагається гаслами про створення кращих умов для підприємців та збільшення кількості робочих місць.
А от італійка Моніка Фрасконі, що співголовує у парламентській групі «Зелених», насамперед закликає до екологічної революції. Борючись із кризою економічною та соціальною, не слід залишати на узбіччі загрозливий екологічний занепад, заявляє вона.
Виборців насамперед цікавить криза
Тим часом, самі виборці розкладають акценти дещо по-своєму. Згідно з опитуваннями європейських моніторингових агенцій, громадяни більшості країн Євросоюзу на перше місце ставлять саме економічну кризу. Наступні турботи пересічних людей пов’язані з ростом безробіття, падінням купівельної спроможності та забезпеченням людей похилого віку.
Речник Європейського парламенту Жом Дук Ґійо, коментуючи ці дані, каже, що вони є свідченням того, що громадяни добре усвідомлюють, що вирішення всіх цих проблем перебуває також на рівні Євросоюзу. «Тож це підтверджує той факт, що серед людей є все більша потреба у Європі», – зазначає Жом Дук Ґійо.
Проте, незважаючи на витрати величезних коштів та використання найсучасніших та найвишуканіших виборчих технологій, інтерес простих людей до європейських виборів залишається доволі низьким.
Згідно з останніми даними анкетувань Французької фундації політичного оновлення, 18 відсотків європейців на вибори не зважають взагалі. А 35 відсотків відповідають, що вибори їх, швидше, не цікавлять.
«Більшість вирішить в останню хвилину»
Речник Європарламенту Жом Дук Ґійо каже: це не означає, що в останній день перед виборами ситуація не зможе кардинально змінитися.
«Я гадаю, що ставлення громадян до європейських виборів стає все більше схожим на їхнє ставлення до своїх національних чи іншого роду виборів, – говорить він. – Це означає, що попри все, існує значний відсоток людей, які вирішують йти чи не йти на вибори в останню хвилину чи останній день, залежно від виборчої кампанії».
У будь-якому разі, з усіх 27 країн Європейського Союзу, участь виборців буде найвищою у принаймні 3 державах – Бельгії, Люксембурзі та Греції. Їхні громадяни зобов’язані з’явитися на виборчі дільниці, бо згідно з законами цих держав, їхня участь у виборах обов’язкова.
(Брюссель – Прага – Київ)
Француз Жозеф Доль, нинішній президент парламентської групи Європейської народної партії, акцентує увагу виборців на тому, що наступні 5 років працюватиме над посиленням та інтеграцією Європи. Він переконаний, що перше, що для цього треба зробити, – ухвалити Лісабонську угоду. Інший особливий пункт його програми – зміцнення традицій та цінностей у європейських сім’ях.
Голова політичної групи Союз лібералів та демократів, британець Грем Уотсон першочерговою вважає боротьбу проти економічного спаду. Переконати виборців голосувати за його політичну силу він намагається гаслами про створення кращих умов для підприємців та збільшення кількості робочих місць.
А от італійка Моніка Фрасконі, що співголовує у парламентській групі «Зелених», насамперед закликає до екологічної революції. Борючись із кризою економічною та соціальною, не слід залишати на узбіччі загрозливий екологічний занепад, заявляє вона.
Виборців насамперед цікавить криза
Тим часом, самі виборці розкладають акценти дещо по-своєму. Згідно з опитуваннями європейських моніторингових агенцій, громадяни більшості країн Євросоюзу на перше місце ставлять саме економічну кризу. Наступні турботи пересічних людей пов’язані з ростом безробіття, падінням купівельної спроможності та забезпеченням людей похилого віку.
Речник Європейського парламенту Жом Дук Ґійо, коментуючи ці дані, каже, що вони є свідченням того, що громадяни добре усвідомлюють, що вирішення всіх цих проблем перебуває також на рівні Євросоюзу. «Тож це підтверджує той факт, що серед людей є все більша потреба у Європі», – зазначає Жом Дук Ґійо.
Проте, незважаючи на витрати величезних коштів та використання найсучасніших та найвишуканіших виборчих технологій, інтерес простих людей до європейських виборів залишається доволі низьким.
Згідно з останніми даними анкетувань Французької фундації політичного оновлення, 18 відсотків європейців на вибори не зважають взагалі. А 35 відсотків відповідають, що вибори їх, швидше, не цікавлять.
«Більшість вирішить в останню хвилину»
Речник Європарламенту Жом Дук Ґійо каже: це не означає, що в останній день перед виборами ситуація не зможе кардинально змінитися.
«Я гадаю, що ставлення громадян до європейських виборів стає все більше схожим на їхнє ставлення до своїх національних чи іншого роду виборів, – говорить він. – Це означає, що попри все, існує значний відсоток людей, які вирішують йти чи не йти на вибори в останню хвилину чи останній день, залежно від виборчої кампанії».
У будь-якому разі, з усіх 27 країн Європейського Союзу, участь виборців буде найвищою у принаймні 3 державах – Бельгії, Люксембурзі та Греції. Їхні громадяни зобов’язані з’явитися на виборчі дільниці, бо згідно з законами цих держав, їхня участь у виборах обов’язкова.
(Брюссель – Прага – Київ)
