Доступність посилання

ТОП новини
14 листопада 2019, Київ 23:22

Чи «перегризуть» Україні гирло?


Київ – Триває скандал між Україною та Румунією через добудову українською стороною альтернативного судноплавного виходу з Дунаю в Чорне море через гирло Бистре. Румуни обурюються тим, що Україна ігнорує міжнародні угоди, будує канал через заповідник і нібито руйнує екосистему. Українські учасники переговорів натомість відзначають, що це румунська сторона навмисне блокує переговорний процес довкола каналу, щоб зберегти свою монополію на транзит кораблів через дунайське гирло.

Україна зриває проведення громадських слухань щодо другої черги будівництва судноплавного ходу «Дунай – Чорне море», перша черга якого почала діяти у 2007 році. У цьому переконували міжнародну спільноту представники Румунії на травневому з’їзді членів Конвенції про транскордонний вплив на довкілля у Женеві. Одночасно румунська преса пише про те, що українські урядовці та екологи відмовляються від участі у громадських слуханнях із проблеми.

Хто від кого ховається?

Українці пояснюють, що румунські організатори слухань запросили їх із місячним запізненням. А коли 28 квітня українська делегація прибула до румунського міста Тульча, то виявилося, що жодних слухань того дня і не планувалося! І лише через два дні румунське посольство у Києві повідомило, що громадське обговорення будівництва каналу «Дунай-Чорне море» перенесли на 9 червня, зазначає координатор Конвенції про транскордонний вплив в Україні Володимир Бучко.

«Це цілеспрямована політика – ніхто з дипломатів лист на місяць не губить! Якби ми не з’явилися у Тульчі, румунська сторона отримала би додатковий аргумент на користь того, що ми зриваємо переговори. Власне, румуни звинувачували нас у цьому на з’їзді членів Конвенції про транскордонний вплив, доки ми не підтвердили документами, що українська делегація дійсно прибула на ті слухання», – говорить Володимир Бучко.

Екологія чи геополітика?

Директор румунського біосферного заповідника «Дельта Дунаю» Григор Бабояну запевняє, що до 2008 року, до вивчення ситуації експертами Європейської Комісії та міжнародних екологічних конвенцій, Україна вела будівництво каналу взагалі без жодних переговорів із сусідніми державами, ігноруючи міжнародні угоди і добросусідські стосунки.

«Найбільше турбує Румунію те, що будівництво українського судноплавного ходу може мати згубні екологічні наслідки. Тільки після оприлюднення висновків міжнародних експертів розпочався цивілізований діалог щодо будівництва. На основі цих висновків відбудуться громадські слухання, і за їхніми результатами, сподіваюся, ми нарешті дійдемо компромісу», – зазначає представник Румунії.

Однак сьогодні міжнародний компроміс стосовно спорудження каналу є малоймовірним – так сказали Радіо Свобода в українських дипломатичних колах. Досить згадати недавнє рішення Гаазького суду щодо острова Зміїний.

Як Україні не втратити вихід у Чорне море

А між тим недобудований судноплавний хід вже діє, приносячи Україні прибутки, і відповідно – позбавляючи плати за водний транзит Румунію, каже Міністр транспорту України Йосип Вінський.

«Три роки тому Румунія контролювала проходження усіх суден з Дунаю, на своєму Сулинському гирлі, – зазначає міністр. – Зараз розподіл між нашими державами – фіфті-фіфті, цього року через українське гирло Бистре пройшло навіть більше кораблів! Це не дуже великі гроші, проект окупиться десь за 50 років. Але питання в тому, що оживає економіка українських портів, і ми тепер заходимо до них не через румунську територію, а через свою».

Румунія воліє відновити свою монополію на вихід із Дунаю. Але якщо Україна діятиме дипломатично, то перспективам її дунайського судноплавства нічого не загрожуватиме, переконаний екс-посол України у Румунії Олександр Чалий.

«Ніщо не перешкоджає Україні мати свій вихід у Чорне море, цей канал зручніший для кораблів, і більш вигідний економічно, аніж румунський. Власний вихід у Чорне море – наше майбутнє. Ми маємо пояснювати, що наші дії відповідають усім міжнародним зобов’язанням, дотримуватися найвищих стандартів екологічної чистоти при функціонуванні цього водного шляху, і паралельно – провадити діалог із румунською стороною: ввічливо, але не поступаючись національними інтересами», – наголошує Олександр Чалий.

За його словами, Україні ніхто не може перешкодити будувати судноплавні канали на її території. Але і ставлення міжнародної спільноти до проекту ігнорувати не можна. Тож 9 червня на громадських слуханнях Україна матиме шанс довести, що продовження будівництва суднового ходу «Дунай – Чорне море» відповідає її законам та нормам міжнародного права.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG