Впливова «Файненшел Таймз» звертає увагу на загострення газової суперечки між Росією та Туркменистаном. На першому плані знову намагання «Газпрому» взяти верх у боротьбі за право розпоряджатися туркменським газом. Тому, як пише лондонський часопис, Москва вимагає від Ашгабата знизити ціни на експортний газ. У недалекому минулому «Газпром» пропонував середньо-азійським постачальникам блакитного палива високі ціни, щоб таким чином отримати гору над конкурентами з Китаю і Європи. Але сьогодні заступник голови правління «Газпрому» Валерій Голубєв каже, що «продавати дороге блакитне паливо в Європу і в Україну невигідно, оскільки там з причини економічного спаду знизився попит на енергоносії». Із-за цього «Газпром» мусів знизити власний видобуток на 20 відсотків. Тим часом, як пише «Файненшел Таймз», Туркменистан запросив для видобування газу західні компанії, які просувають європейський газогін «Набукко». Газета також вважає, що цьому сприяють газові незгоди між Росією, Європою та Україною, яка є на сьогодні «ненадійною транзитною державою», як для Москви, так і для Брюсселя. Європейське видання «Уолл Стріт Джорнел» переконане, що відсутність у Брюсселя «єдиного ринку енергоносіїв» поки що дозволяє «Росії розділяти Європу і командувати нею», тому це впливове видання закликає країни ЄС вести «єдину комерційну політику» щодо дуже важливого для її східноєвропейських сусідів питання «енергоносіїв» і це допоможе Євросоюзові діяти, як «регіональна наддержава».
У той же час російське видання «Нєзавісімая Ґазєта» наголошує на непрозорості українського газового ринку. Цей часопис вважає, що проблема тут не лише у «фінансовій ситуації компанії «Нафтогаз», але й у не зовсім зрозумілих процесах довкола заповнення українських газосховищ російським газом. «Нєзавісімая Ґазєта» відзначає, з посиланням на знаючого експерта, що у газосховищах України вже накопичено близько 16 мільярдів кубічних метрів блакитного палива, «з урахуванням минулорічних запасів», але уряд Тимошенко хоче накопичити запаси газу у розмірі до 28 мільярдів кубів, а для цього потрібні 5 мільярдів доларів, які, поки що ніхто не дає. Експерт зазначив московській газеті, що проблема полягає у «завищеній планці газових запасів..., бо 16-18 мільярдів це ніяка не катастрофа... зимували й з такими об’ємами». Аналітик із Центру Разумкова Володимир Саприкін допускає, що сьогоднішню ситуацію з неплатежами Києва і недостатністю коштів для закачування газу «могли спричинити зимові усні домовленості прем’єрів Тимошенко і Путіна» про те, що «Газпром» зацікавлений продати як можна більше газу за вигідною ціною». Хоча, як каже експерт, за його інформацією «письмових зобов’язань сторін не існує». «Нєзавісімая Ґазєта» також наводить слова іншого українського експерта, Вадима Карасьова, який називає Тимошенко недалекоглядною та лише «майстром короткої гри», що може призвести до ще більшої стратегічної залежності України від Росії.
Французьке видання «Журнал дю діманш» та німецька газета «Ді Вельт ам Зонтаґ» оприлюднили спільну статтю президента Франції Ніколя Саркозі і канцлера Німеччини Анґели Меркель, які закликають європейців прийти 4-7 червня на виборчі дільниці по виборах депутатів до Європарламенту і проголосувати за «сильну Європу». Тут два європейських лідери виступають проти «необмеженого ринкового лібералізму», який спричинив, на їхню думку, «тяжку кризу» та агітують за «відповідальну ринкову модель» та «зразковий порядок» у європейській економіці. Оглядач «ІЮобзервер» наголошує, що Саркозі і Меркель виступають за регулювання фінансового сектору, проти спекулятивних фондів, а також чітко заявляють, що вони є противниками «необмеженого розширення ЄС». У цьому виданні Євросоюзу також відзначається, що явка на ці вибори до Європарламенту може бути рекордно низькою, у Франції, наприклад, експерти прогнозують лише трохи більше ніж 30 відсотків, а у Британії, Латвії, Польщі і Болгарії до 15 відсотків тих, що прийдуть на дільниці 4-7 червня.
(Прага – Київ)
У той же час російське видання «Нєзавісімая Ґазєта» наголошує на непрозорості українського газового ринку. Цей часопис вважає, що проблема тут не лише у «фінансовій ситуації компанії «Нафтогаз», але й у не зовсім зрозумілих процесах довкола заповнення українських газосховищ російським газом. «Нєзавісімая Ґазєта» відзначає, з посиланням на знаючого експерта, що у газосховищах України вже накопичено близько 16 мільярдів кубічних метрів блакитного палива, «з урахуванням минулорічних запасів», але уряд Тимошенко хоче накопичити запаси газу у розмірі до 28 мільярдів кубів, а для цього потрібні 5 мільярдів доларів, які, поки що ніхто не дає. Експерт зазначив московській газеті, що проблема полягає у «завищеній планці газових запасів..., бо 16-18 мільярдів це ніяка не катастрофа... зимували й з такими об’ємами». Аналітик із Центру Разумкова Володимир Саприкін допускає, що сьогоднішню ситуацію з неплатежами Києва і недостатністю коштів для закачування газу «могли спричинити зимові усні домовленості прем’єрів Тимошенко і Путіна» про те, що «Газпром» зацікавлений продати як можна більше газу за вигідною ціною». Хоча, як каже експерт, за його інформацією «письмових зобов’язань сторін не існує». «Нєзавісімая Ґазєта» також наводить слова іншого українського експерта, Вадима Карасьова, який називає Тимошенко недалекоглядною та лише «майстром короткої гри», що може призвести до ще більшої стратегічної залежності України від Росії.
Французьке видання «Журнал дю діманш» та німецька газета «Ді Вельт ам Зонтаґ» оприлюднили спільну статтю президента Франції Ніколя Саркозі і канцлера Німеччини Анґели Меркель, які закликають європейців прийти 4-7 червня на виборчі дільниці по виборах депутатів до Європарламенту і проголосувати за «сильну Європу». Тут два європейських лідери виступають проти «необмеженого ринкового лібералізму», який спричинив, на їхню думку, «тяжку кризу» та агітують за «відповідальну ринкову модель» та «зразковий порядок» у європейській економіці. Оглядач «ІЮобзервер» наголошує, що Саркозі і Меркель виступають за регулювання фінансового сектору, проти спекулятивних фондів, а також чітко заявляють, що вони є противниками «необмеженого розширення ЄС». У цьому виданні Євросоюзу також відзначається, що явка на ці вибори до Європарламенту може бути рекордно низькою, у Франції, наприклад, експерти прогнозують лише трохи більше ніж 30 відсотків, а у Британії, Латвії, Польщі і Болгарії до 15 відсотків тих, що прийдуть на дільниці 4-7 червня.
(Прага – Київ)
