Нинішнє дослідження також виявило, що через фінансову кризу, породжену недосконалим регулюванням та недостатньою відповідальністю перед суспільством, люди стали більш розсудливими.
Згідно з поясненнями директора Transparency International по європейському та центральноазійському регіону Міклоша Маршалла, все це є не лише причиною слабкого нагляду з боку влади, але й сумнівними методами роботи банків та інших фінансових установ за останні декілька років.
У інтерв’ю Радіо Свобода він повідомив, що громадяни більшості країн насамперед мали тенденцію вважати хабарництво наслідком слабкої влади. Нині їх довіра помітно впала ще й до представників приватних підприємств та установ.
«З багатьох причин, населення нині менше, ніж багато років тому, довіряє приватному сектору, – каже Міклош Маршалл. – Для цього сектора це є важливим сигналом. Отже, люди не тільки невдоволені корупцією у державному секторі, а й все більше визнають відповідальність за це ще й приватного сектора».
Політичні партії – найбільш корумповані вітчизняні установи
Половина опитаних представниками Transparency International упевнені у тому, що приватники у їхніх країнах корумповані та здатні використовувати хабарі, щоб маніпулювати державними рішеннями. Особливо це стосується пострадянських країн, або, як значиться у звіті, «нових незалежних держав». Так само, як і приватний сектор, опитувані сприймають і політичні партії, вважаючи їх найбільш корумпованими вітчизняними установами.
Щодо дрібного хабарництва, то тут знову особливо помітні країни-колишні республіки Радянського Союзу. Згідно зі звітом, найбільш враженими цим лихом є Вірменія та Азербайджан, що прирівнюються із Угандою, Камбоджею та Сьєрра-Леоне.
Як свідчить Барометр Transparency International, від 29 до 49 відсотків опитаних вірменів, азербайджанців та росіян називають дрібне хабарництво у числі найбільших лих їхніх країн.
«Якщо ми поставимо пряме запитання, на кшталт, «ти, як громадянин, або твої родичі: чи давав ти хабара протягом останнього року? Так чи ні?» «Так» у Азербайджані скажуть 46 відсотків. У Вірменії – 43. За загальною оцінкою, це 13 відсотків населення, а це свідчить, що у обох країнах корупція – це ендемія», – коментує представник Transparency International Міклош Маршалл.
Більшість опитуваних також переконані, що не мають законних важелів для боротьби з корупцією та дрібним хабарництвом. Представники правових установ у багатьох країнах вважаються теж корумпованими, бо «стоять за спиною» у приватного сектора.
В перебігу опитування з'ясовували, чи платили б люди дорожче за товар, якби знали, що його виробляють на вільних від корупції підприємствах. Половина опитуваних дала ствердну відповідь.
(Брюссель – Київ – Прага)
Згідно з поясненнями директора Transparency International по європейському та центральноазійському регіону Міклоша Маршалла, все це є не лише причиною слабкого нагляду з боку влади, але й сумнівними методами роботи банків та інших фінансових установ за останні декілька років.
У інтерв’ю Радіо Свобода він повідомив, що громадяни більшості країн насамперед мали тенденцію вважати хабарництво наслідком слабкої влади. Нині їх довіра помітно впала ще й до представників приватних підприємств та установ.
«З багатьох причин, населення нині менше, ніж багато років тому, довіряє приватному сектору, – каже Міклош Маршалл. – Для цього сектора це є важливим сигналом. Отже, люди не тільки невдоволені корупцією у державному секторі, а й все більше визнають відповідальність за це ще й приватного сектора».
Політичні партії – найбільш корумповані вітчизняні установи
Половина опитаних представниками Transparency International упевнені у тому, що приватники у їхніх країнах корумповані та здатні використовувати хабарі, щоб маніпулювати державними рішеннями. Особливо це стосується пострадянських країн, або, як значиться у звіті, «нових незалежних держав». Так само, як і приватний сектор, опитувані сприймають і політичні партії, вважаючи їх найбільш корумпованими вітчизняними установами.
Щодо дрібного хабарництва, то тут знову особливо помітні країни-колишні республіки Радянського Союзу. Згідно зі звітом, найбільш враженими цим лихом є Вірменія та Азербайджан, що прирівнюються із Угандою, Камбоджею та Сьєрра-Леоне.
Як свідчить Барометр Transparency International, від 29 до 49 відсотків опитаних вірменів, азербайджанців та росіян називають дрібне хабарництво у числі найбільших лих їхніх країн.
«Якщо ми поставимо пряме запитання, на кшталт, «ти, як громадянин, або твої родичі: чи давав ти хабара протягом останнього року? Так чи ні?» «Так» у Азербайджані скажуть 46 відсотків. У Вірменії – 43. За загальною оцінкою, це 13 відсотків населення, а це свідчить, що у обох країнах корупція – це ендемія», – коментує представник Transparency International Міклош Маршалл.
Більшість опитуваних також переконані, що не мають законних важелів для боротьби з корупцією та дрібним хабарництвом. Представники правових установ у багатьох країнах вважаються теж корумпованими, бо «стоять за спиною» у приватного сектора.
В перебігу опитування з'ясовували, чи платили б люди дорожче за товар, якби знали, що його виробляють на вільних від корупції підприємствах. Половина опитуваних дала ствердну відповідь.
(Брюссель – Київ – Прага)
