Доступність посилання

17 Грудень 2017, Київ 01:07

Переможців Коронації слова визначено. Віктор Абузяров – інтерв’ю


Переможець номінації «Кіносценарій» – режисер-документаліст із Ніжина Віктор Абузяров. 4 червня 2009 р.

Київ – Першу премію літературного конкурсу «Коронація слова-2009» у номінації «Романи» отримала Галина Вдовиченко (м. Львів) за роман «Замок Гербуртів». За найкращу п’єсу «Червона свитка» нагороду отримав Гарольд Бодикін з Сімферополя. У новій, цього року створеній, номінації «Пісенна лірика про кохання» премія дісталась Тарасу Антиповичу зі столиці за його «Осінній кіберпанк».

А переможцем номінації «Кіносценарій» став режисер-документаліст із Ніжина Віктор Абузяров за твір «Фросина Любов». У перерві конкурсу пан Абузяров поспілкувався із журналісткою Радіо Свобода Яриною Матвійчик.

– Пане Вікторе Абузяров, про що Ваш сценарій?

Дуже важко сказати. Про жертву, адже жертовність – це наша історія, тому що і батько наш жертвує, і мама. Не можна без жертви жити. Заміс фільму такий крутий! Герою – Павлу – нічого не лишається, як тільки пулю собі пустити. Там є дві особи, дівчина і хлопець, вони поєднані. Це доля.

– Це драма?

– Це трагедія. З першого кадру відчувається, що буде трагедія.

– Організатори «Коронації слова» назвали Ваш твір дуже психологічним, що у сценарії дуже сильна психологія. Звідки це прийшло до Вас?

– Коли в 32 році почався голодомор, мої батьки приїхали в Ленінград, відчували, що тут вони не виживуть. І коли моя мама була мною вагітна, я відчував пісні, які вона мені співала.

Закувала та сива зозуля
Рано-вранці на зорі,
Ой заплакали хлопці-молодці…


Чув її, коли ще не народився. Я – учасник бойових дій, в концтаборі побував з батьками.

– В якому концтаборі? Коли?

– Це було під Талліном у 1943 році. Півтора роки ми з батьками жили в концтаборі.

– За що вас заслали?

– У нас в Ленінграді жили іспанські солдати. Ми не знали, де вони служать, а вони обслуговували штаб дивізії. Якось на штаб цей був наліт, загинуло багато людей. Всіх, у кого були іспанські солдати, всіх туди (у концтабір – ред.) запроторювали. Ні за що, ні про що. Тільки через 30 років я потім прочитав, чому ми там опинились.

– У вас гарна українська мова, хоча народились ви у Ленінграді.

– Я ж у Ніжині жив, потім вчився у Києві в інституті Карпенка-Карого.

– Працювали все життя режисером?

– Так. Спочатку в Харкові, потім на телебаченні в Києві, а потім режисером в Іркутську та у Новосибірську. За 25 років я не забув мови.

– Які у вас надалі плани, після здобуття першої премії «Коронація слова»?

– Я ж режисер. У мене новел більше 50, роман вже восьмий пишу. Я пишу. Бажаю Радіо Свобода, щоб була ще більш бойовою. Щоб була з тими людьми, які мають великий апетит, а не мають обіду.

(Київ – Прага)
  • 16x9 Image

    Ярина Матвійчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2004 року. Редактор та ведуча програми «Ранкова Свобода». Редактор та ведуча новин. Народилась у 1981 році у Камені-Каширському Волинській області. Вищу освіту здобула у Волинському Державному університеті ім. Лесі Українки.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG