Михайло Ставський виходив після занять із підмосковного Російського державного інституту нафти і газу імені Губкіна, коли двоє невідомих силою затягнули його до автомобіля. Це сталося 14 квітня і відтоді рідні юнака нічого від нього не чули. А рідні в нього непрості. Батько – віце-президент компанії «Роснефть», контроль над якою має, як вважають, віце-прем’єр Ігор Сєчін. Він голова ради директорів «Роснефти» і водночас очолює російських силовиків.
Російське опозиційне видання «Новая газета» , яка вперше оприлюднила подробиці викрадення цього місяця, запитує, чому нападники наважилися заторкнути інтереси найвищого російського керівництва. І тут відразу ж пропонує можливі відповіді: або зловмисники зовсім втратили почуття страху, або ж мають заступників нагорі, щоб тиснути на топ-менеджерів потужної російської компанії.
Компанія «Роснефть» не коментує справи, а Слідчий комітет при Прокуратурі Росії підтвердив, що займається пошуком юнака і тих, хто його викрав.
Під час кризи тіньовики стають агресивнішими
Російський політолог Дмитро Орєшкін сумнівається, що викрадачі сина нафтовика хотіли насолити прямо Ігорю Сєчіну. Він покладає провину на російського прем’єра Путіна, який, на його думку, фактично дав змогу силовикам заробляти гроші.
Орєшкін називає останнє викрадення проявом боротьби за обмежені грошові ресурси під час економічної кризи.
«Це ознака того, що символічна, чи віртуальна, сутність вертикалі влади була лише до того моменту, коли в країні було досить грошей, щоб оплачувати лояльність еліт. Як тільки гроші закінчилися, так і закінчилася ця символічна вертикаль», – каже Орєшкін в інтерв’ю Радіо Свобода.
Подібні викрадення у Росії переважно організовують чинні чи колишні працівники міліції, чи спецслужб, зауважує російський політолог Станіслав Бєлковський. Для нього нове викрадення вкотре свідчить про зростання злочинності у Росії.
«Ми за останній час бачили вбивство губернаторів, федеральних чиновників. Досить загадати першого заступника голови Центробанку Росії Андрія Козлова. Це означає, що сьогодні організована злочинність щонайменше не слабша, ніж у минулому десятилітті», – говорить Бєлковський
Натомість прокремлівський аналітик і депутат з фракції «Єдина Росія» Сергій Марков називає подібні твердження нісенітницею: «Той, хто каже, що становище з рівнем злочинності нині мало відрізняється від 1990 років, той не просто помиляється, а бреше».
Шило думав про викрадення і в Україні
«Нова газета» припускає, що за зникненням сина віце-президента компанії «Роснефть» стоїть Денис Шилін, за прізвиськом Шило, відомий добрими зв’язками зі спецслужбами. Шилін потрапив за ґрати в 2005 році, але наступного ж дня вийшов на волю і тепер, як подейкують, працює з Уругваю. «Нова газета» пише, що той же Шило хотів викрасти задля викупу дочку колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка – Ірину, а також кількох київських підприємців, але цей злочин вдалося попередити.
Тим часом за підозрою у викраденні сина російського нафтовика в тюрму посадили колишнього російського міліціонера. За ще однією версією, вже від видання Gazeta.ru, той ніби розплачується за те, що успішно проводив власне розслідування діянь Шиліна. Ясно, що цим список версій, які обговорюють російські мас-медіа, не вичерпується.
(Прага – Київ)
Російське опозиційне видання «Новая газета» , яка вперше оприлюднила подробиці викрадення цього місяця, запитує, чому нападники наважилися заторкнути інтереси найвищого російського керівництва. І тут відразу ж пропонує можливі відповіді: або зловмисники зовсім втратили почуття страху, або ж мають заступників нагорі, щоб тиснути на топ-менеджерів потужної російської компанії.
Компанія «Роснефть» не коментує справи, а Слідчий комітет при Прокуратурі Росії підтвердив, що займається пошуком юнака і тих, хто його викрав.
Під час кризи тіньовики стають агресивнішими
Російський політолог Дмитро Орєшкін сумнівається, що викрадачі сина нафтовика хотіли насолити прямо Ігорю Сєчіну. Він покладає провину на російського прем’єра Путіна, який, на його думку, фактично дав змогу силовикам заробляти гроші.
Орєшкін називає останнє викрадення проявом боротьби за обмежені грошові ресурси під час економічної кризи.
«Це ознака того, що символічна, чи віртуальна, сутність вертикалі влади була лише до того моменту, коли в країні було досить грошей, щоб оплачувати лояльність еліт. Як тільки гроші закінчилися, так і закінчилася ця символічна вертикаль», – каже Орєшкін в інтерв’ю Радіо Свобода.
Подібні викрадення у Росії переважно організовують чинні чи колишні працівники міліції, чи спецслужб, зауважує російський політолог Станіслав Бєлковський. Для нього нове викрадення вкотре свідчить про зростання злочинності у Росії.
«Ми за останній час бачили вбивство губернаторів, федеральних чиновників. Досить загадати першого заступника голови Центробанку Росії Андрія Козлова. Це означає, що сьогодні організована злочинність щонайменше не слабша, ніж у минулому десятилітті», – говорить Бєлковський
Натомість прокремлівський аналітик і депутат з фракції «Єдина Росія» Сергій Марков називає подібні твердження нісенітницею: «Той, хто каже, що становище з рівнем злочинності нині мало відрізняється від 1990 років, той не просто помиляється, а бреше».
Шило думав про викрадення і в Україні
«Нова газета» припускає, що за зникненням сина віце-президента компанії «Роснефть» стоїть Денис Шилін, за прізвиськом Шило, відомий добрими зв’язками зі спецслужбами. Шилін потрапив за ґрати в 2005 році, але наступного ж дня вийшов на волю і тепер, як подейкують, працює з Уругваю. «Нова газета» пише, що той же Шило хотів викрасти задля викупу дочку колишнього міністра внутрішніх справ України Юрія Кравченка – Ірину, а також кількох київських підприємців, але цей злочин вдалося попередити.
Тим часом за підозрою у викраденні сина російського нафтовика в тюрму посадили колишнього російського міліціонера. За ще однією версією, вже від видання Gazeta.ru, той ніби розплачується за те, що успішно проводив власне розслідування діянь Шиліна. Ясно, що цим список версій, які обговорюють російські мас-медіа, не вичерпується.
(Прага – Київ)
