Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 11:22

МВФ готує перший випуск облігацій, Китай і Росія – серед перших покупців


Прага – Не встиг Міжнародний валютний фонд оголосити про плани першого випуску облігацій, як з’явилися перші зацікавлені країни. Серед них Китай, Росія та Індія. Вони мають великі валютні резерви, але вважають, що їхнього впливу в одній з найбільш впливових міжнародних інституцій, недостатньо. Чи допоможе купівля акцій у збільшенні цього впливу? Радіо Свобода розпитувало про це провідних світових експертів.

Від України до Ісландії, від Латвії до Пакистану – Міжнародний валютний фонд ледь встигає утримати економіки малих і великих країн від сповзання у прірву фінансової кризи. Але його ресурси не безконечні. У квітні країни «Групи Двадцяти» на лондонському засіданні пообіцяла потроїти валютні запаси Фонду до 750 мільярдів доларів. Більшість з цієї суми, по 100 мільярдів, пообіцяли надати найбільші економіки світу – Сполучені Штати, Європа та Японія. Але також і ті країни, котрі прийнято називати «новопосталими ринками», також вирішили долучитися до спільної справи, але в іншій формі.

Китай днями оголосив про бажання купити облігації Фонду на суму 50 мільярдів доларів. По 10 мільярдів вирішили внести у формі облігацій Індія та Росія. Як пояснив президент Росії Дмитро Медведєв, ці гроші мають допомогти у боротьбі з глобальною кризою.

«Сподіваюсь, що ці гроші підуть на подолання наслідків глобальної фінансової кризи і будуть підтримувати держави, в тому числі держави близькі до нас, які найбільше постраждали через вплив глобальної фінансової кризи», – сказав Медведєв.

Діють не лише з альтруїстичних почуттів

Але експерти вказують, що керівники Росії та інших країн із новопосталими ринками, діють не лише з альтруїстичних почуттів. На думку американського професора Ішвара Прасада з Університету Корнела, вони намагаються змінити на свою користь баланс влади у Фонді.

«Купуючи облігації, новопосталі ринки фактично говорять: «Ми розуміємо, що це складні часи для світової економіки, і що МВФ потрібно надати додаткові ресурси. Але ми не хочемо давати ці гроші на постійній основі, якщо при цьому не відбудеться реформа керівництва Фонду, яка дасть їм більший вплив».

Але інший американський професор вказує на те, що попри всю символіку в заявах політичних лідерів, великої різниці в тому, як надавати гроші МВФ, немає. Едвін Труман з інституту Міжнародної економіки імені Петерсена у Вашингтоні називає ці дії «косметичними». «Звичайно, це можливість сказати, що ми хочемо брати участь, але на наших умовах, а не на загальних умовах. Але насправді різниці немає», – зауважив професор Труман.

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Марія Щур

    В ефірі Радіо Свобода, як Марія Щур, із 1995 року. Кореспондент, ведуча, автор програми «Європа на зв’язку». Випускниця КДУ за фахом іноземна філологія та Центрально-Європейського університету в Празі, економіст. Стажувалася в Reuters і Financial Times у Лондоні, Франкфурті та Брюсселі. Вела тренінги для регіональних журналістів.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG