На посаді посла Віктор Черномирдін запам’ятався перш за все соковитими висловлюваннями, зокрема: «Зараз з будь-якого приводу – одразу: кремлівська рука. Чого до цих рук присікалися? Жодних рук ми нікуди не простягаємо. Простягаємо лиш з добром. У тому числі і для України – коли важко, ми завжди простягнемо... те, що треба».
Московський політолог, фахівець у галузі українсько-російських відносин Станіслав Бєлковський вважає, що Черномирдін на момент призначення мав особливі функції – ширші, ніж у дипломата. «Коли Віктора Черномирдіна було призначено послом Росії в Україні 8 років тому, Кремль сподівався на особливі відносини між ним та президентом Леонідом Кучмою. І хотів вирішувати через Віктора Черномирдіна деякі неформальні питання».
Перелом настав у 2005 році, коли в Україні на зміну Леоніду Кучмі на посаду Президента прийшов Віктор Ющенко. «Із 2005 року, на мій погляд, такі прямі контакти посла припинилися – і з об’єктивних причин, і з суб’єктивних», – каже перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах депутат-регіонал Леонід Кожара.
«Нову сторінку» відкриє не новий посол, а новий президент
На думку оглядачів, хто б не посів місце Черномирдіна, новий посол,найімовірніше, буде дотримуватися іншого стилю поведінки. Але зовнішньополітичний курс Росії щодо України лишиться незмінним.
«Хоч кого прислав би Кремль наступним, – каже член комітету Верховної Ради у закордонних справах, депутат нашоукраїнець Андрій Парубій, – він буде не менш агресивним відносно України, як Чорномирдін. Але, я думаю, це буде або дипломат, або, не виключаю, колишній працівник російських спецслужб. Це буде людина нового покоління – покоління Путіна і Медведєва».
Проблеми, що накопичилися у двосторонніх відносинах, не зникнуть, принаймні, до президентських виборів в Україні. «Але після президентських виборів, – каже депутат-регіонал Леонід Кожара, – я на сто відсотків переконаний, що ці стосунки зміняться. І новий президент буде по-іншому, ніж Ющенко, будувати цю політику».
Російські впливи: між великодержавністю та «великобізнесовістю»
Оглядачі переконані, що Росія і надалі зможе впливати на перебіг президентської кампанії в Україні. Проте, якщо на минулих виборах Кремль висловлював симпатію до одного кандидата, то тепер працюватиме з кількома.
Щодо ефективності російського впливу на українську політику думки різняться.
«Росія впливала настільки, наскільки ми дозволяли це робити, – зазначає депутат-регіонал Леонід Кожара. – Сьогодні прагматична політика Росії і обмеженість ресурсів фінансових завадять чинити потужний вплив».
Депутат-нашоукраїнець Андрій Парубій вважає, що цей вплив може стати вирішальним. «Думаю, що нас поставлять перед вибором без виборів, коли обидва основні кандидати – я маю на увазі Ющенка і Тимошенко – будуть у тій чи іншій мірі пов’язані з Кремлем», – каже нашоукраїнець.
Натомість Станіслав Бєлковський переконаний, що вагу російського чинника не варто перебільшувати. «Росія розчарована в усіх потенційних кандидатах на посаду Президента України, – спочатку Кремль розчарувався у Вікторі Януковичу, потім – в Юлії Тимошенко – після того, як її підпис з’явився на брюссельській декларації щодо модернізації української газотранспортної системи. Про Арсенія Яценюка в Кремлі зовсім нічого не відомо. За таких умов Кремль, очевидно, будете ставити на сценарії – у першу чергу конфіденційні, – які б забезпечили інтереси великого російського капіталу в Україні».
Особливості «дружби народів»
Зараз в українсько-російських відносинах не найкращий період. Нового змісту їм може надати зміна влади в Києві. При цьому сильними є побоювання, що нова влада в Україні стане проросійською. Проте, порівняно з 2004 роком, східний сусід цього разу не настільки явно виявлятиме свої симпатії та антипатії до українських кандидатів.
А тепер уже колишній посол Росії в Україні Віктор Черномирдін свого часу дійшов до такого висновку: «Кого на наступних виборах оберуть, з тим ми і працювати будемо. А хто там нам до серця, хто нижче серця, – це вже інша розмова. Це вже за межами цієї аудиторії».
(Київ – Прага)
Московський політолог, фахівець у галузі українсько-російських відносин Станіслав Бєлковський вважає, що Черномирдін на момент призначення мав особливі функції – ширші, ніж у дипломата. «Коли Віктора Черномирдіна було призначено послом Росії в Україні 8 років тому, Кремль сподівався на особливі відносини між ним та президентом Леонідом Кучмою. І хотів вирішувати через Віктора Черномирдіна деякі неформальні питання».
Перелом настав у 2005 році, коли в Україні на зміну Леоніду Кучмі на посаду Президента прийшов Віктор Ющенко. «Із 2005 року, на мій погляд, такі прямі контакти посла припинилися – і з об’єктивних причин, і з суб’єктивних», – каже перший заступник голови комітету Верховної Ради у закордонних справах депутат-регіонал Леонід Кожара.
«Нову сторінку» відкриє не новий посол, а новий президент
На думку оглядачів, хто б не посів місце Черномирдіна, новий посол,найімовірніше, буде дотримуватися іншого стилю поведінки. Але зовнішньополітичний курс Росії щодо України лишиться незмінним.
«Хоч кого прислав би Кремль наступним, – каже член комітету Верховної Ради у закордонних справах, депутат нашоукраїнець Андрій Парубій, – він буде не менш агресивним відносно України, як Чорномирдін. Але, я думаю, це буде або дипломат, або, не виключаю, колишній працівник російських спецслужб. Це буде людина нового покоління – покоління Путіна і Медведєва».
Проблеми, що накопичилися у двосторонніх відносинах, не зникнуть, принаймні, до президентських виборів в Україні. «Але після президентських виборів, – каже депутат-регіонал Леонід Кожара, – я на сто відсотків переконаний, що ці стосунки зміняться. І новий президент буде по-іншому, ніж Ющенко, будувати цю політику».
Російські впливи: між великодержавністю та «великобізнесовістю»
Оглядачі переконані, що Росія і надалі зможе впливати на перебіг президентської кампанії в Україні. Проте, якщо на минулих виборах Кремль висловлював симпатію до одного кандидата, то тепер працюватиме з кількома.
Щодо ефективності російського впливу на українську політику думки різняться.
«Росія впливала настільки, наскільки ми дозволяли це робити, – зазначає депутат-регіонал Леонід Кожара. – Сьогодні прагматична політика Росії і обмеженість ресурсів фінансових завадять чинити потужний вплив».
Депутат-нашоукраїнець Андрій Парубій вважає, що цей вплив може стати вирішальним. «Думаю, що нас поставлять перед вибором без виборів, коли обидва основні кандидати – я маю на увазі Ющенка і Тимошенко – будуть у тій чи іншій мірі пов’язані з Кремлем», – каже нашоукраїнець.
Натомість Станіслав Бєлковський переконаний, що вагу російського чинника не варто перебільшувати. «Росія розчарована в усіх потенційних кандидатах на посаду Президента України, – спочатку Кремль розчарувався у Вікторі Януковичу, потім – в Юлії Тимошенко – після того, як її підпис з’явився на брюссельській декларації щодо модернізації української газотранспортної системи. Про Арсенія Яценюка в Кремлі зовсім нічого не відомо. За таких умов Кремль, очевидно, будете ставити на сценарії – у першу чергу конфіденційні, – які б забезпечили інтереси великого російського капіталу в Україні».
Особливості «дружби народів»
Зараз в українсько-російських відносинах не найкращий період. Нового змісту їм може надати зміна влади в Києві. При цьому сильними є побоювання, що нова влада в Україні стане проросійською. Проте, порівняно з 2004 роком, східний сусід цього разу не настільки явно виявлятиме свої симпатії та антипатії до українських кандидатів.
А тепер уже колишній посол Росії в Україні Віктор Черномирдін свого часу дійшов до такого висновку: «Кого на наступних виборах оберуть, з тим ми і працювати будемо. А хто там нам до серця, хто нижче серця, – це вже інша розмова. Це вже за межами цієї аудиторії».
(Київ – Прага)
