Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 07:48

Лондон – Зрив переговорів між БЮТ і Партією регіонів зовсім недовго перебував у ЗМІ як щось особливе і це по-своєму засвідчило рутинно-повторювальний характер цієї події. Мало кого сьогодні дивує, що довготривалі напівпідпільні домовленості закінчилися черговою зрадою одного із учасників.

Такі і подібні до них зради вже не перший раз трапляються в політичних тусовках України. Нині Партія регіонів «кинула» БЮТ. Кілька місяців тому БЮТ подібним способом «кинув» Партію регіонів.

Постійні «кидки» мали місце між «Народним союзом «Наша Україна» і знову таки Блоком Юлії Тимошенко.

Комуністична партія також не відрізняється від інших, і змагається «сама з собою» тримати чи не тримати дане слово.

Невміння домовлятися


Роль професійного «кидали» у суспільстві не раз грала партія соціалістів, яка внаслідок саме цієї ролі залишилася за межами парламенту.

В результаті усі гравці на політичній сцені країни підходять до ледве не фатального висновку: сьогодні ніхто ні з ким не може і не вміє домовлятися.

Шанси на знайдення будь-якого політичного компромісу між окремими силами, партіями, угрупованнями, або особистостями наближаються до абсолютного нуля.

Усі недовіряють усім і кожному. Сам принцип переговорів, сам характер взаємостосунків між різними таборами зводиться до того, в чому зізнався днями Віктор Янукович. За його словами, «хто більше обдурить народ, хто більше обдурить партнерів, або, як кажуть, «кине», той вищий сортом політик в Україні».

Головними ворогами майже усіх політиків стали вони самі. Точніше їхня багатолітня звичка спиратися не на інтелект, не на розум, а на хитрощі та інтриги.

Навіть від політологів та аналітиків партійні діячі очікують насамперед пропозицій, які послабили б табір конкурентів.

Конструктивні завдання і програми залишаються другорядними. Прерогативою стає – система трюків і хитросплетінь, підступних варіантів і пасток для потенційних опонентів.

І не важливо – Юлія Тимошенко будувала «кидок» Віктору Януковичу, чи навпаки. Так само не важливо – хто кого кинув, коли Олександр Мороз покинув коаліцію з НУНС і БЮТ і перейшов до іншого табору.

Обдурюють самих себе

В усіх подібних історіях, крім задоволення власних інтересів, існує ще одна важлива властивість, притаманна політичним баталіям в Україні.

Атмосфера хитрування і спроб обдурити партнерів або опонентів стає домінантною, переважає здоровий глузд, елементарну логіку, і, що цікаво, частіше працює проти самих же хитрунів та обдурювачів.

У системі, де панують хитрощі, самі політичні діячі починають втрачати почуття перестороги та самозбереження.

Адже, навряд чи хтось серйозно переміг в останній дуелі між Януковичем і Тимошенко. А от втрати в обох таборах уже помітні.

Недовіра і хитрість стають сильнішими за саму мету домовитись. У випадку БЮТ і Партії регіонів обидві сторони (а вони є найбільшими політичними силами країни) ще раз продемонстрували абсолютне нерозуміння тих засад, на яких будується будь-який справжній компроміс.

Після того, як ще радянська влада в якийсь момент викорінила із суспільства компроміс як систему певних цінностей, й досі в більшості пострадянських країн так і не вдається заповнити цю прогалину.

Компроміс не може існувати, коли сторони тримають за пазухою свої головні козирі, а замість цього показують свою майстерність в обдурюванні, маневруванні та хитруванні.

Куди заведуть хитруни

Компроміс спрацьовує лише там, де учасники викладають на стіл практично усі свої політичні плани та зацікавлення.

Тобто, там нема місця подвійним бухгалтеріям і таємним задумам. Якщо одна зі сторін виношує в собі якийсь трюк, то ліпше не пробувати гратися у псевдокомпроміси. Вони призводять до ще більших суспільних травм.

Ніхто не каже, що на Заході не застосовують трюків у політичних битвах. Але західні демократії мають перевагу в тому, що усі ці трюки або інші хитрощі спрацьовують настільки, наскільки їм дозволяє система верховенства права і верховенства закону. Якщо хтось у своїх хитрощах перейшов межу, то він неодмінно відчує на собі суворість закону.

Натомість в українській політиці продовжує діяти принцип безкарності на тлі змагання між політичними лідерами у тому, хто кого більше обдурить.

Від самого ранку ледве не кожний контакт починається із символічної фрази: проти кого ми сьогодні збираємось «дружити»?

Плачевні результати подібних домовленостей мають місце в Україні вже давно. Ідуть роки, а система не лише не очищує себе від масового трюкацтва, а дедалі поглиблює його.

(Лондон – Прага – Київ)

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG