Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 12:59

Тест на кращу освіту


Гості Свободи: Андрій Мелешевич, декан правничого факультету Києво-Могилянської Академії та Володимир Шевченко, ректор Донецького Національного Універсистету.

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ірина Штогрін: Сьогодні міністр освіти і науки Іван Вакарчук повідомив, що право вступити до вищих навчальних закладів після незалежного оцінювання знань отримали майже 400 тисяч випускників.

Якщо врахувати кількість місць у вишах, визначених державним замовленням, то конкурс на бюджетну форму навчання буде десь приблизно 3,5 людини на місце.

Що це означає для ваших вишів?


Володимир Шевченко: Якщо дійсно це буде 3,5, то це непоганий вибір. Але, на превеликий жаль, не всі йдуть на ті спеціальності, які стосуються класичних університетів.
Володимир Шевченко


Більшість шкільної молоді зараз орієнтована на спеціальності економічного, правового, гуманітарного профілю, а такі класичні спеціальності, як математика, фізика, біологія, так звані фундаментальні науки, від них залежить розвиток суспільства, розвиток науки, тому що дослідження в цих галузях – це прогрес і в технічних науках.

На превеликий жаль, останні роки конкурси на ці спеціальності в нас спадають. І просто ми не знаємо, як воно буде цей раз. Але якщо поглянути, яка кількість випускників здавали іспити з фізики, з хімії, з біології, то їх не так вже й багато. Так що будемо вважати, що і в цьому році у нас не буде такого досить серйозного конкурсу на ці спеціальності фундаментального напрямку.

- Тобто, Ви кажете про те, що такого гармонійного, рівномірного розподілу бажаючих отримати вищу освіту не буде. Їх ніколи, власне, не було…

Володимир Шевченко: Останні роки так.

- Чи Києво-Могилянська академія має цю саму проблему?

Андрій Мелешевич:
Повністю та ж сама проблема.
Андрій Мелешевич: Люди здебільшого підуть на економіку, люди підуть на право, на менеджмент, на якісь такі популярні спеціальності, професії.

Андрій Мелешевич
З одного боку, це добре, що буде 3,5 людини на місце, так як зараз передбачають на бюджетне місце. Але дійсно люди здебільшого підуть на економіку, люди підуть на право, на менеджмент, на якісь такі популярні спеціальності, професії.

Я просто хочу повторити, що пан Володимир сказав, я повністю погоджуюся.

- Давайте проставимо крапки над «і».

От зараз нас слухають батьки або самі вже випускники, які склали тести, зробили видих один, а тепер у них наступний етап.

Чи це означає, що якщо насправді на одну якусь надзвичайно престижну спеціальність буде багато дітей, які найкраще написали, склали тести, то вони можуть не потрапити на неї, їм просто треба якось більш широко підходити до цієї можливості отримати вищу освіту і подавати документи в декілька вузів або на декілька спеціальностей. Ваша порада.


Андрій Мелешевич: Моя порада буде саме така. Я візьму, наприклад, свій факультет, тому що я хоча і відповідальний секретар приймальної комісії в цьому році Києво-Могилянської академії, але я також і декан правничого факультету.

Ми зробили дуже високу кількість балів. Тобто, для нас для того, щоб просто взяти участь в конкурсі на бюджетне місце на правничому факультеті, потрібно з історії надати сертифікат 180 балів, з української мови 150. Крім того, ми вимагаємо третій сертифікат 124 бали.
Андрій Мелешевич: Ми дозволяємо абітурієнтам поступати на дві, а то і більше спеціальностей. Вони можуть зробити вибір всередині одного університету.

А в нашому університеті ми дозволяємо абітурієнтам поступати на дві, а то і більше спеціальностей. Тобто, вони можуть зробити вибір всередині одного університету.

Але також, звичайно, нелогічно буде сказати, що придивитися не тільки до одного університету.

Звичайно, є студенти, які хочуть тільки навчатися, наприклад, в Донецькому університеті чи тільки в Київському університеті, чи в Києво-Могилянській академії. Такі скоріш за все будуть подавати, скажімо, в одне місце. Але для тих студентів, які чи вагаються, чи не впевнені, що вони поступлять кудись, то треба звичайно розширити круг цих університетів.

- Пане Шевченко, чи є така можливість у тих, хто хоче вчитися в Донецькому національному університеті? Чи можуть вони відразу подавати документи на кілька факультетів, на кілька спеціальностей?


Володимир Шевченко: В тому році у нас був один абітурієнт, який подав документи на 12 спеціальностей.
Володимир Шевченко:
Так, дійсно у нас у вищі навчальні заклади України правила єдині, тому кожен абітурієнт має можливість подавати на декілька спеціальностей і в самому університеті і в інших вищих навчальних закладах. Наприклад, в тому році у нас був один абітурієнт, який подав документи на 12 спеціальностей.

Але тут буде проблема в зовсім іншому. У зв’язку зі скороченням бюджетного набору, на деякі спеціальності, особливо на так звані дефіцитні спеціальності: журналістика, економічні спеціальності, право будуть подавати багато документів дітей, які користуються пільгами – це діти-сироти, діти-інваліди, діти загиблих шахтарів.

Володимир Шевченко: Може так скластися, як і втому році було, що на бюджетні місця будуть претендувати тільки одні пільговики, а ті діти, які наберуть 400, можуть і не проходити.

Питання може ускладнитися і призведе до таких ситуацій, що потрібно буде нам, ректорам, звертатися до міністерства, щоб нам збільшували бюджетний набір.
Може так скластися, як і втому році було, що на бюджетні місця будуть претендувати тільки одні пільговики, а ті діти, які наберуть 400, можливо, в залежності від кількості екзаменів балів, можуть і не проходити.

Тому тут питання може ускладнитися і призведе до таких ситуацій, що потрібно буде нам, ректорам, звертатися до міністерства, щоб нам збільшували бюджетний набір, тому що ж не можна відмовитися від талановитої дитини, яка набрала 400 або близько до цього балів.

- От, наприклад, від такої, як найкраща, як виявилося, випускниця цього року, 2009, це Оля Бібко із села Здовбиця Рівненської області, випускниця Здолбунівської другої гімназії, яка складала тести з максимально дозволеної кількості предметів, п’яти, і набрала 992 бали з тисячі можливих.

Вона хоче вступати до Київської політехніки і каже, що хоче бути фізиком-ядерщиком.

Дуже сподіваюся, що саме так це і буде.


Володимир Шевченко: Дай Боже, щоб до нас такі прийшли.

Андрій Мелешевич: Так, я також хотів сказати: Олю, що треба зробити, щоб Ви хотіли вчитися в Могилянській академії? Ми зробимо!

- Олю, якщо Ви чуєте, або ті, хто знає Олю Бібко, передайте їй, що Києво-Могилянська академія разом з Донецьким національним університетом вже сперечаються за те, щоб мати таку абітурієнтку у себе.

Панове, як працюють тепер приймальні комісії у нових умовах? Змінилися якось обставини, як подають документи, як ви потім їх розглядаєте?


Володимир Шевченко:
Суттєво організаційні принципи не змінилися. Так само тільки на протязі місяця, починаючи з 29 червня по 29 липня, будуть абітурієнти здавати нам документи.

Тільки зросте навантаження у зв’язку з тим, що зараз на приймальні комісії покладені ще обов’язки по перевірці правильності тих балів, які набрали діти, коли здавали свої тести. Це обов’язково.

Збільшується комп’ютерний облік всіх абітурієнтів, збільшена інформація, яку треба подавати міністерству з цих питань. Тобто, приймальним комісіям при прийомі документів роботи збільшилося. І як найголовніше, що контингенту робітників, які будуть працювати на прийомі документів, треба добре бути освіченими і в комп’ютерних ділах.

Андрій Мелешевич: Все вірно.

Єдиний тут момент суттєвий буде відрізнятися, скажімо,в минулих роках і в цьому році буде. В минулих роках приймальна комісія відкривала свої двері значно раніше, і спочатку абітурієнт не дуже йшли.

Скажімо,ті працівники приймальної комісії, вони постійно не працюють в приймальних комісіях, це працівники університету, інших структур університету, які залучаються під час прийому. І, скажімо, коли йде один, два, три студенти на день, вони потихеньку навчалися, навчалися, навчалися. Здебільшого велика кількість студентів йшла в останній тиждень, скажімо, і вони знали, як відноситися, які кнопочки в комп’ютері натискати і все.

В цьому році ми не знаємо, що буде. Ніхто на сьогоднішній день не знає…

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Атор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG