Проект «Набукко» – це газопровід довжиною у 3300 кілометрів. Він має пов’язати країни Каспійського моря з Європейським Союзом і пройти через Туреччину, Болгарію, Румунію та Угорщину. Прихильники спорудження такого газопроводу сподіваються з його допомогою отримати більшу незалежність від російського блакитного палива.
Тепер до проекту, який неодноразового критикувала російська сторона, активно підключився екс-міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер.
«Набукко»? – «Він же не вміє співати»
Провідний експерт базованого в Італії центру з питань безпеки equilibri.net Федеріко Бордонаро вказує на іронічний характер ситуації.
«Раніше Йошка Фішер був важливою особою в уряді Ґергарда Шредера: коли той обіймав посаду канцлера Німеччини, Фішер очолював міністерство закордонних справ. Росіяни взяли на роботу в «Газпром» Шрьодера, який виступає в ролі лобіста, тому активність Фішера на боці «Набукко» є як противага Шрьодеру, який зараз відстоює проросійську сторону, якщо мислити такими категоріями», – зазначає Бордонаро.
Сам Шредер спокійно поставився до нової консалтингової діяльності Фішера для європейського газового проекту «Набукко». «Спочатку я не зрозумів, оскільки подумав: він взагалі не вміє співати, що він збирається робити в «Набукко», – пожартував Шредер, відповідаючи на запитання інформаційного агентства «Рейтер», і додав, що не має наміру критикувати Фішера.
Залучення ж колишнього міністра закордонних справ Німеччини до європейського проекту «Набукко» не є випадковістю. З одного боку, як пояснив Бордонаро, Фішер бачить Європу в майбутньому потужним об’єднанням, базованим на принципах федералізму; з іншого – екс-міністра закордонних справ Німеччини вважають одним із найбільших прихильників Туреччини серед німецьких політиків. А саме Туреччина вважається ключовою країною, як для «Набукко», так і для іншого проекту, за яким стоять росіяни, а саме – «Південного потоку».
Лобісти Шредер і Фішер – це логічно
Отже, Фішер, так само як і Шредер, – у ролі лобіста. Бордонаро вважає абсолютно логічним той факт, що звернулися за послугами двох саме німецьких політиків.
«Німці спробували стати домінуючим дипломатичним елементом у Брюсселі та Страсбурзі. Цікаво, що за останні 4-5 років чимало важливих посад у Європейському Союзі, особливо в промисловому, торговельному й фінансовому секторах, обійняли німці. На мою думку, для росіян та інших гравців, які шукають лобістів, абсолютно природно звернутися в першу чергу до німців. З огляду на це мене не дивує, що в цьому випадку звернулися до Шредера і Фішера», – зауважив Бордонаро.
Критичніше дивляться на нову діяльність Фішера німецькі оглядачі. Берлінська газета Tageszeitung, зокрема, написала про «гіркий присмак». «Фішер, який присвятив своє політичне життя захисту природи й відновлювальним видам енергії, тепер дозволяє запрягти себе у візок потужного і непрозорого енергетичного лобі», – зазначає видання. «Не можна упродовж 30-ти років проповідувати людям справедливий світ, а потім у ролі політичного пенсіонера набивати власні кишені», – коментує газета Tageszeitung.
За даними ділового журналу Manager-Magazin, обсяг підписаного контракту має шестизначне число.
Незабаром початок будівництва?
Як би там не було, але невдовзі після призначення Фішера радником проекту «Набукко», надійшло повідомлення про намір його учасників нарешті підписати відповідну угоду. Церемонія має відбутися 13 липня в Анкарі.
Якщо всі документи справді підпишуть і проект почнуть реалізовувати, то газ по новому газопроводу потече в Європу вже 2013 року.
(Німеччина – Прага – Київ)
Тепер до проекту, який неодноразового критикувала російська сторона, активно підключився екс-міністр закордонних справ Німеччини Йошка Фішер.
«Набукко»? – «Він же не вміє співати»
Провідний експерт базованого в Італії центру з питань безпеки equilibri.net Федеріко Бордонаро вказує на іронічний характер ситуації.
«Раніше Йошка Фішер був важливою особою в уряді Ґергарда Шредера: коли той обіймав посаду канцлера Німеччини, Фішер очолював міністерство закордонних справ. Росіяни взяли на роботу в «Газпром» Шрьодера, який виступає в ролі лобіста, тому активність Фішера на боці «Набукко» є як противага Шрьодеру, який зараз відстоює проросійську сторону, якщо мислити такими категоріями», – зазначає Бордонаро.
Сам Шредер спокійно поставився до нової консалтингової діяльності Фішера для європейського газового проекту «Набукко». «Спочатку я не зрозумів, оскільки подумав: він взагалі не вміє співати, що він збирається робити в «Набукко», – пожартував Шредер, відповідаючи на запитання інформаційного агентства «Рейтер», і додав, що не має наміру критикувати Фішера.
Залучення ж колишнього міністра закордонних справ Німеччини до європейського проекту «Набукко» не є випадковістю. З одного боку, як пояснив Бордонаро, Фішер бачить Європу в майбутньому потужним об’єднанням, базованим на принципах федералізму; з іншого – екс-міністра закордонних справ Німеччини вважають одним із найбільших прихильників Туреччини серед німецьких політиків. А саме Туреччина вважається ключовою країною, як для «Набукко», так і для іншого проекту, за яким стоять росіяни, а саме – «Південного потоку».
Лобісти Шредер і Фішер – це логічно
Отже, Фішер, так само як і Шредер, – у ролі лобіста. Бордонаро вважає абсолютно логічним той факт, що звернулися за послугами двох саме німецьких політиків.
«Німці спробували стати домінуючим дипломатичним елементом у Брюсселі та Страсбурзі. Цікаво, що за останні 4-5 років чимало важливих посад у Європейському Союзі, особливо в промисловому, торговельному й фінансовому секторах, обійняли німці. На мою думку, для росіян та інших гравців, які шукають лобістів, абсолютно природно звернутися в першу чергу до німців. З огляду на це мене не дивує, що в цьому випадку звернулися до Шредера і Фішера», – зауважив Бордонаро.
Критичніше дивляться на нову діяльність Фішера німецькі оглядачі. Берлінська газета Tageszeitung, зокрема, написала про «гіркий присмак». «Фішер, який присвятив своє політичне життя захисту природи й відновлювальним видам енергії, тепер дозволяє запрягти себе у візок потужного і непрозорого енергетичного лобі», – зазначає видання. «Не можна упродовж 30-ти років проповідувати людям справедливий світ, а потім у ролі політичного пенсіонера набивати власні кишені», – коментує газета Tageszeitung.
За даними ділового журналу Manager-Magazin, обсяг підписаного контракту має шестизначне число.
Незабаром початок будівництва?
Як би там не було, але невдовзі після призначення Фішера радником проекту «Набукко», надійшло повідомлення про намір його учасників нарешті підписати відповідну угоду. Церемонія має відбутися 13 липня в Анкарі.
Якщо всі документи справді підпишуть і проект почнуть реалізовувати, то газ по новому газопроводу потече в Європу вже 2013 року.
(Німеччина – Прага – Київ)
