Доступність посилання

23 Листопад 2017, Київ 22:39

«Аграрний протест». Українські аграрії запланували на початок серпня масову акцію протесту


Українські аграрії запланували на початок серпня масову акцію протесту. Активніша допомога селу, в тому числі в закупівлі придатної для роботи техніки, протидія імпорту та подальшому продажу в Україні неякісної сільгосппродукції, сприяння створенню оптових ринків для селян. Ці та інші вимоги висунули владі українські аграрії. 26 червня на Волині вони вже провели попереджувальну акцію, а на початок серпня планують нові численні протести. При цьому не виключають навіть блокування автотрас, держустанов і кордону. Як на вимоги реагують в уряді?

Вимоги аграріїв

Попереджувальна акція фермерів відбулася на Волині 26 червня. Понад 2 з половиною тисячі селян перекрили трасу Варшава-Київ. Цей автошлях вони вибрали не випадково, як стверджують селяни, кожна п'ята автівка на цій дорозі везе м’ясо сумнівного виробництва. Із аграріями-протестувальниками спілкувалася волинська кореспондентка Радіо Свобода Валентина Одарченко. «Фермери хочуть бачити на прилавках Луцька не імпортне, а українське сало. Вони придумали, як уникнути відповідальності за перекриття магістралі: курсували єдиним на сотню кілометрів швидкісної траси пішохідним переходом, і таким чином уникнули кримінальної відповідальності. А тоді провели мітинг. Це вже не перші вимоги й не перші акції волинян: велика акція, яка відбулась минулого року на захист виробників молока, мала наслідком зменшення тиску промисловців на дрібні селянські господарства. Однак закупівельна ціна у порівнянні з ціною молокопродуктів у магазинах знову незрівнянно впала. Тож фермери вкотре вимагають державного регулювання цін на молоко. Не краща ситуація з м’ясом, розповідає директор приватно-орендного сільськогосподарського підприємства імені Тараса Шевченка Андрій Турак. «Україну перетворили в смітник. Усе закордонне, яке непотрібне – особливо м’ясні продукти – завозять в Україну, травлять людей. Разом з тим власний товаровиробник не може збути своєї якісної, екологічно чистої продукції . Все можна зробити – чи перекрити, чи квотувати якусь частину, але пустити сюди якісне м’ясо, а це 7 доларів за кілограм. Ось це м’ясо завозьте, і тоді будемо конкурувати. Коли ми аналізуємо ситуацію і коли ми бачимо, по яких цінах заходить, а по яких продають тут на ринку України – я прикидаю, що на мільйонах тонн – це як мінімум 10-15 мільйонів чистого заробітку».

16 пунктів вимог, серед яких і відновлення виробництва сільгосптехніки на українських підприємствах, з якими звернулися до уряду, президента і Верховної ради волинські селяни, за бажання можна виконати досить швидко, переконаний Голова обласної організації профспілки працівників агропромислового комплексу Ростислав Чернюк. «Упродовж 2-3 місяців їх можна вирішити. Єдиний пункт, який може бути затриманий – це передбачити фінансування аграрних програм не менше 10% ВВП в держбюджеті на 2010 рік».

Фермери обіцяють вдатися до радикальніших дій, якщо держава не підтримає село коштами. Тим часом волинська влада з вимогами селян погоджується, каже начальник головного управління агропромислового розвитку облдержадміністрації Анатолій Аршулік. «Чому наші волинські аграрії неспокійні й ініціативні? Бо вони вийдуть над Бугом, подивляться в ту сторону, бачать європейський приклад - як гарно, добре живуть люди в країнах Європи. І собі хочеться жити добре…»

Селяни зауважують: це була попереджувальна акція. Якщо верхи не прислухаються до їхніх вимог, вони розглядають кілька варіантів продовження протестів, це можуть бути масові акції перед облдержадміністрацією, майдан у Луцьку або протести перед Кабміном, запевняє сільгосппідприємець Андрій Турак».

Одна з вимог аграріїв до влади – сприяти створенню гуртових ринків для сільгосппродукції, зазначив Радіо «Свобода» речник Аграрної палати України Аркадій Музичук. «Сьогодні проблема із виділенням землі. Стільки землі в Україні пустує. А під ярмарок, як раніше говорили колгоспний базар, виділити?! Адже, якщо селянин їде на ярмарок, то ніякий посередник його на дорозі не зупинить».

Реальна допомога чи блеф?

Уряд робить усе можливе для підтримки вітчизняного сільгоспвиробника. У цьому запевнив у коментарі Радіо «Свобода» заступник міністра аграрної політики України Cергій Мельник. «Через Аграрний фонд шляхом компенсації, повернення ПДВ зернотрейдерам держава змогла оживити внутрішній ринок. І таким чином майже 2 мільярди гривень було виділено для закупівель зерна до Аграрного фонду, виділялося і виділяється зараз пільгове пальне. Є й інші програми, скажімо, компенсація боргових зобов’язань по тваринництву, по селекції в рослинництві за минулий рік . Ці кошти держава компенсувала». Водночас заступник міністра аграрної політики України визнав, що не все добре в аграрників, пославшись при цьому на проблеми із фінансуванням галузі. «В минулому році було набагато більше коштів, майже на половину більше», - зазначив він.

Зі свого боку, екс-міністр АПК, нині заступник голови профільного комітету Верховної Ради, регіонал Сергій Рижук каже, що зараз взагалі не бачить державної підтримки села. «Йде загравання, блеф. Цьогорічний врожай не потрібен нікому, крім зернотрейдерів, які його знов за безцінь скуплять».

Щоб поліпшити становище українського сільського господарства, необхідні системні зміни, переконує президент Асоціації фермерів і приватних землевласників України, колишній глава профільного парламентського комітету Іван Томич. Чому все має вирішувати уряд у цій галузі, як в радянські часи вирішувала партія, запитує він. «Визначну роль треба віддавати економічним інтересам фермерів, які б реалізовувалися через створення обслуговуючої сільськогосподарської кооперації. Найбільше страждають середні і дрібні форми господарювання, це стосується будь-яких продуктів. Якщо говорити про молочу галузь, то тут щорічно йде обкрадання в розмірі 15-20 мільярдів гривень за рахунок специфічної цінової політики. Така ситуація панує і на ринку м’яса, зерна, інших продуктів. Об’єднання, знищення монополії, доступ до ринків – ось основна стратегічна лінія, яка повинна здійснюватися».

Тим часом голова Державної митної служби Анатолій Макаренко повідомив напередодні, що імпорт м’яса в Україну збільшився на третину. За півроку в країні закупили 212 тисяч тонн такої продукції.


Яке м’ясо краще: вітчизняне чи імпортне?
Ірина, безробітна: Українське краще, смачніше. В мене є знайомі приватні продавці, я впевнена в їх продукції.
Саша, будівельник: Звичайно українське, воно краще. Люблю домашнє м’ясо, а магазинне – ні.
Катя, менеджер: Українське краще, бо як ми дізнаємося, звідки везуть це імпортне м’ясо. Може то були мертві, хворі тварини. Купую на ринку біля дому завжди, і курятину, і телятину.
Юрій, пенсіонер: Вітчизняне краще, якісніше, смачніше. Зазвичай купую в одному кіоску.
Людмила, підприємець: Ми м’ясо майже не їмо, лише курку. Купуємо на ринку, бо в магазинах на упаковці лише дату міняють, а м’ясо на поличках старе лежить. Іноземці нам хорошого не порадять і не привезуть, українське краще.
  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

  • 16x9 Image

    Марічка Набока

     У 2004 році закінчила Український гуманітарний ліцей КНУ ім. Тараса Шевченка. У 2010 отримала диплом магістра журналістики Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка. Має публікації в газеті «Громадський захисник», журналах «Книжник-review», «Київська Русь» та інших виданнях. Працювала в програмі «Підсумки» на телеканалі Ера. На Радіо Свобода – з 2007 року. Коло професійних зацікавлень: права людини, українська культура, волонтерський рух.

XS
SM
MD
LG