Провулками біля Лаври промчали півсотні мотоциклів, із прапорами України, Росії та церковними хоругвами. Їхній шлях лежить через Полтаву, Запоріжжя і має завершитися у Криму. Заявлена мета – вшанувати загиблих під Полтавою 300 років тому і посприяти припиненню ворожнечі довкола минулих баталій. Разом із байкерами вирушила вантажівка з гранітним кам’яним пам’ятним знаком, який буде встановлено на полі Полтавської битви – на честь усіх загиблих у ній, незалежно від того, на чиєму боці вони воювали.
Освятив мотоцикли та благословив байкерів у дорогу Предстоятель Української Православної Церкви, що в єднанні з Московським патріархатом, митрополит Володимир. «Гадаю, це стане доброю традицією – хресна хода на мотоциклах. Це справді нове, такої хресної ходи ще не було. Але яке це має значення? Якщо люди діють во славу Господа і Євангелія, то вони залишать слід в історії», – сказав він.
Хресна хода на мотоциклах обіцяє бути нелегким випробуванням для учасників: спатимуть вони просто неба, їстимуть те, що взяли з собою, а частина учасників узагалі планує дотримуватися посту.
«Ми проїдемо близько тисячі ста кілометрів, і на цьому шляху кожен із нас творитиме молитву. По дорозі до нас приєднається ще чимало учасників», – каже Олексій Верещагін, київський байкер.
Міжнаціональне примирення чи «російська ідея»?
Організатори кажуть, що хресна хода має стати актом примирення усіх тих, хто поліг на полі під Полтавою 300 років тому. Проте російські учасники акції вбачають у ній передусім прояв російського духу та єднання довкола російської національної ідеї.
Геннадій Ніколов, байкер із Тверської області Росії, каже: «Битви – це в нашій крові. Пам’ятаю, як ми підлітками билися вулиця на вулицю, район на район. А у якийсь момент починали брататися, цілуватися, виявляти любов одне до одного. Тому зараз їдемо вшанувати тих, хто 300 токів тому жив так само, як і ми. Можемо почубитися, потім – поцілуватися. Але горе тому, хто проти такого народу піде».
Попри це, хода до 300-річчя Полтавської битви не є вшануванням якогось одного учасника баталії, вважає духовний очільник хресної ходи, голова військового відділу при УПЦ (МП) священик Ярослав Ящук.
«Ми сучасні, розумні люди, і розуміємо, що конфліктами питання не вирішиш. Незважаючи на ті суперечності, які лишаються довкола Полтавської битви, треба поїхати і вшанувати загиблих. Багатолика компанія буде в нас: шведи, македонці, українці, росіяни… Хіба може навіть патріот України, беручи участь в акції, сказати щось погане на цих людей? Вони всі є братами для нього, хоча б тому, що вони – байкери…» – переконаний священик.
Хресна хода на мотоциклах після Полтави завітає на острів Хортиця, де учасники вшанують пам’ять запорозьких козаків. Завершиться акція у Севастополі молитвою у Свято-Володимирському храмі, на легендарному місці хрещення князя Володимира Великого.
(Київ – Прага – Київ)
Освятив мотоцикли та благословив байкерів у дорогу Предстоятель Української Православної Церкви, що в єднанні з Московським патріархатом, митрополит Володимир. «Гадаю, це стане доброю традицією – хресна хода на мотоциклах. Це справді нове, такої хресної ходи ще не було. Але яке це має значення? Якщо люди діють во славу Господа і Євангелія, то вони залишать слід в історії», – сказав він.
Хресна хода на мотоциклах обіцяє бути нелегким випробуванням для учасників: спатимуть вони просто неба, їстимуть те, що взяли з собою, а частина учасників узагалі планує дотримуватися посту.
«Ми проїдемо близько тисячі ста кілометрів, і на цьому шляху кожен із нас творитиме молитву. По дорозі до нас приєднається ще чимало учасників», – каже Олексій Верещагін, київський байкер.
Міжнаціональне примирення чи «російська ідея»?
Організатори кажуть, що хресна хода має стати актом примирення усіх тих, хто поліг на полі під Полтавою 300 років тому. Проте російські учасники акції вбачають у ній передусім прояв російського духу та єднання довкола російської національної ідеї.
Геннадій Ніколов, байкер із Тверської області Росії, каже: «Битви – це в нашій крові. Пам’ятаю, як ми підлітками билися вулиця на вулицю, район на район. А у якийсь момент починали брататися, цілуватися, виявляти любов одне до одного. Тому зараз їдемо вшанувати тих, хто 300 токів тому жив так само, як і ми. Можемо почубитися, потім – поцілуватися. Але горе тому, хто проти такого народу піде».
Попри це, хода до 300-річчя Полтавської битви не є вшануванням якогось одного учасника баталії, вважає духовний очільник хресної ходи, голова військового відділу при УПЦ (МП) священик Ярослав Ящук.
«Ми сучасні, розумні люди, і розуміємо, що конфліктами питання не вирішиш. Незважаючи на ті суперечності, які лишаються довкола Полтавської битви, треба поїхати і вшанувати загиблих. Багатолика компанія буде в нас: шведи, македонці, українці, росіяни… Хіба може навіть патріот України, беручи участь в акції, сказати щось погане на цих людей? Вони всі є братами для нього, хоча б тому, що вони – байкери…» – переконаний священик.
Хресна хода на мотоциклах після Полтави завітає на острів Хортиця, де учасники вшанують пам’ять запорозьких козаків. Завершиться акція у Севастополі молитвою у Свято-Володимирському храмі, на легендарному місці хрещення князя Володимира Великого.
(Київ – Прага – Київ)