Британська «Ґардіан» інформує про закриття російською владою у Петербурзі історичного інтернет-сайту «Хронос», нібито лише за публікацію фрагментів із книги Гітлера «Майн Кампф». Хоча здебільшого сайт був відкритий для найрізноманітніших публікацій щодо «суперечливого радянського минулого», включно зі сторінками української історії на кшталт «історії Голодомору 1932-33 років». Сайт було закрито в Росії у червні міністерством внутрішніх справ. Хоча засновник «Хроносу» В’ячеслав Румянцев вважає, що приводом для закриття сайту стала критична публікація на адресу губернатора Санкт-Петербурга Валентини Матвієнко. Сталося це якраз у розпалі «наступу Кремля в інтернеті саме з історичних питань», каже британський історик Орландо Файджес, який співпрацює з «Хроносом» та петербурзьким «Меморіалом». Разом із Файджесом проти закриття сайту виступи також і британський поет та перекладач Роберт Чандлер, який нагадав «Ґардіан»: «Оруел у своєму романі «1984» казав, що той, хто керує минулим, керує і майбутнім». Автор цієї статті в британській газеті Люк Гардінґ зазначає: «Значна частина радянської історії перебуває тепер у Росії під забороною. Особливо болючою темою для Кремля є пакт Молотова-Ріббентропа від 1939 року... Кремль також відмовляється визнати звинувачення з боку України в тому, що організований Сталіним голод 1932–33 років є геноцидом». Газета «Ґардіан» також інформує про те, що Росія у категоричний формі виступає «проти прирівнювання ОБСЄ сталінізму із нацизмом». Не зважаючи на закриття російською владою основного сайту «Хронос», все ж, як зауважує «Ґардіан», в інтернеті працює паралельний однойменний сайт.
Польська «Ґазета Виборча» публікує матеріал про «антиукраїнський хрестовий похід польського католицького ксьондза Тадеуша Ісакович-Зелєського», який протестує проти політики Віктора Ющенка щодо «прославляння» ним воїнів УПА. Саме вояки Української повстанської армії, як наголошує цей ксьондз, за наказом своїх керівників вбили під час «етнічних чисток на Волині улітку 1943 року понад сто тисяч поляків і до сьогодні в Україні належно не вшановують пам’ять цих невинних жертв». Правда, як вказує «Ґазєта Виборча», чимало поляків думають з цього приводу так, як професор історії Вроцлавського університету Гжегож Гріцюк, який каже: «На мою думку шлях ксьондза Тадеуша є хибним. Бо що можуть дати протести? Чи будуть задоволені родини жертв таким способом вшановування їхніх рідних? Я вважаю, що необхідно прагнути і в Польщі, і в Україні до спільного порозуміння щодо цих важких сторінок історії обох народів. Із обох боків необхідно також знайти можливість вибачитися». Польське видання також наводить цифри, що під час «трагедії на Волині влітку 1943 року загинуло понад 100 тисяч поляків, тоді як втрати українців унаслідок акцій «Армії Крайової» та загонів самооборони поляків були втричі меншими».
Російська «Нєзавісімая Ґазета» вважає, що українська влада відкладає підписання довготривалих контрактів про постачання російського ядерного палива на українські атомні електростанції та ухвалення остаточного рішення щодо будівництва Росією в Україні заводу з виробництва ядерного палива у зв’язку з очікуваннями в Києві делегації віце-президента США Джо Байдена. Газета також наголошує, що «з приходом до влади Президента Ющенка американці стали основними конкурентами росіян на українському ринку «мирного атому». Наразі не відомо, як стверджує «Нєзавісімая Ґазєта», якими будуть наслідки цієї паузи для українсько-російської «ядерної співпраці» і чи дійсно американці збираються самі будувати в Україні подібний завод із виробництва ядерного палива?
На сторінках інтернет-видання «Раша Профайл» вийшла стаття Ґрема Стека про діяльність в Україні близького до американського Ніксонівського центру Американського Інституту в Україні. Автор статті відзначає, що цей інституту покликаний, на гроші американських платників податків, переконати українців у тому, що їм, мовляв, не має потреби вступати до НАТО щоб не створювати проблем собі, Америці і, особливо, стосункам США з Росією. Правда, у статті немає ніякої інформації про якісь значні успіхи в агітації цього інституту серед українців. Чи не викличе ця агітація протилежних реакцій серед українців, так, як, наприклад, боротьба із самогоноварінням в радянські часи?
(Прага – Київ)
Польська «Ґазета Виборча» публікує матеріал про «антиукраїнський хрестовий похід польського католицького ксьондза Тадеуша Ісакович-Зелєського», який протестує проти політики Віктора Ющенка щодо «прославляння» ним воїнів УПА. Саме вояки Української повстанської армії, як наголошує цей ксьондз, за наказом своїх керівників вбили під час «етнічних чисток на Волині улітку 1943 року понад сто тисяч поляків і до сьогодні в Україні належно не вшановують пам’ять цих невинних жертв». Правда, як вказує «Ґазєта Виборча», чимало поляків думають з цього приводу так, як професор історії Вроцлавського університету Гжегож Гріцюк, який каже: «На мою думку шлях ксьондза Тадеуша є хибним. Бо що можуть дати протести? Чи будуть задоволені родини жертв таким способом вшановування їхніх рідних? Я вважаю, що необхідно прагнути і в Польщі, і в Україні до спільного порозуміння щодо цих важких сторінок історії обох народів. Із обох боків необхідно також знайти можливість вибачитися». Польське видання також наводить цифри, що під час «трагедії на Волині влітку 1943 року загинуло понад 100 тисяч поляків, тоді як втрати українців унаслідок акцій «Армії Крайової» та загонів самооборони поляків були втричі меншими».
Російська «Нєзавісімая Ґазета» вважає, що українська влада відкладає підписання довготривалих контрактів про постачання російського ядерного палива на українські атомні електростанції та ухвалення остаточного рішення щодо будівництва Росією в Україні заводу з виробництва ядерного палива у зв’язку з очікуваннями в Києві делегації віце-президента США Джо Байдена. Газета також наголошує, що «з приходом до влади Президента Ющенка американці стали основними конкурентами росіян на українському ринку «мирного атому». Наразі не відомо, як стверджує «Нєзавісімая Ґазєта», якими будуть наслідки цієї паузи для українсько-російської «ядерної співпраці» і чи дійсно американці збираються самі будувати в Україні подібний завод із виробництва ядерного палива?
На сторінках інтернет-видання «Раша Профайл» вийшла стаття Ґрема Стека про діяльність в Україні близького до американського Ніксонівського центру Американського Інституту в Україні. Автор статті відзначає, що цей інституту покликаний, на гроші американських платників податків, переконати українців у тому, що їм, мовляв, не має потреби вступати до НАТО щоб не створювати проблем собі, Америці і, особливо, стосункам США з Росією. Правда, у статті немає ніякої інформації про якісь значні успіхи в агітації цього інституту серед українців. Чи не викличе ця агітація протилежних реакцій серед українців, так, як, наприклад, боротьба із самогоноварінням в радянські часи?
(Прага – Київ)
