Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 02:31

Хто відповідальний за ситуацію в країні? Дискусія за підсумками з'їзду «Батьківщини»


Андрій Єрмолаєв, Сергій Таран

Гості Свободи: політологи Андрій Єрмолаєв та Сергій Таран

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Інна Кузнецова: Говоритимемо сьогодні про з’їзд партії «Батьківщина».

Хтось називав це урочистими зборами, хтось - з’їздом. Будемо говорити - урочисте зібрання.

Як на мене, це був такий передвиборний елемент так само. Тобто, використали 10-річчя для того, щоб створити піар-захід передвиборний.

Про форму і про зміст.

Як вам сподобалася форма для початку? Пане Андрію, я знаю, що Ви були там.


Андрій Єрмолаєв: дійсно, був. З великою зацікавленістю слідкував за перебігом подій і відмітив кілька речей.

По-перше, урочисте зібрання було. Партії не було. Тому що політична партія – це досить складний організм, який передбачає в першу чергу діалог.

Але та мова політична, яка була запропонована учасникам цього зібрання, була досить цікавою. Це такий мікст спортивно-військової термінології: команда, перемоги-поразки, з пафосом, але досить спрощених таких релігійних проповідей: добро-зло, світле-темне і так далі.

Не було діалогу. А партійний організм все-таки передбачає дискусію, ідеологічне визначення і прийняття колективних рішень, а не командних.

Тому в мене було враження, що це було офісно-партійне, офісно-політичне зібрання, але не партійне.
Андрій Єрмолаєв: Це було офісно-політичне зібрання, але не партійне. Це був розрахунок на ТВ-екран, а не на внутрішню аудиторію.

І по-друге, з точки зору організації це був розрахунок на ТВ-екран, а не на внутрішню аудиторію. Не було, власне, внутрішньої реакції. І це мене досить засмутило, тому що все-таки було цікаво подивитися на життя, внутрішнє життя цієї партії.

- Пане Сергію, я не знаю, чи були Ви там, чи спостерігали з ТВ-екрану…


Сергій Таран:
З ТВ-екрану спостерігав.

- Значить, будемо розуміти, як було звідти, і як було з того боку екрану.

Партій багато, а «Батьківщина» одна. Можливо, те, що сказав пан Єрмолаєв, не було партії, а була «Батьківщина».

Давайте продовжимо цю тезу.


Такий лозунг був: «Партій багато, «Батьківщина» одна». Це прикрашало цей зал..

Сергій Таран: Давайте подивимося на те, який зміст був цього з’їзду…

- Давайте спочатку про форму, потім про зміст.

Сергій Таран: Я, чесно кажучи, бачу в цьому форму – це те, що партії необхідно було дати своїм членам ін’єкцію оптимізму і в зв’язку з тим, що зараз у країні непрості часи, і ін’єкцію оптимізму в зв’язку з тим, що напередодні президентських виборів такий оптимізм потрібний.

Сергій Таран
Тому відповідний антураж навколо цього з’їзду був урочистий, бо це відповідало тим задачам, які перед партією ставилися.

Безумовно, в Україні, на превеликий жаль, жодна політична партія не може похвалитися відкритими (!) політичними дискусіями. Хоча ми знаємо, що такі точаться всередині фактично кожної партії. І те, що в українських партіях немає внутрішньої відкритої дискусії, то це загальна риса, яка є проблемою фактично для всієї української політики.

Хоча про результативність тієї чи іншої партії треба дивитися не з форми, а саме з змісту.

Я хочу наголосити, що я не є членом «Батьківщини», але якщо подивитися на ті 10 років, які пройшла партія «Батьківщина», то з точки зору української політики вони були відносно успішними.

Адже що таке була, наприклад, партія «Батьківщина» в 1999 році? Це була напівопозиційна, напіввладна структура, яка не претендувала на серйозні здобутки в українській політиці.

Однак поступово ця партія стала достатньо впливовою, вона виграла або була причетна, принаймні, дуже серйозно до перемоги в Помаранчевій революції, вона зуміла затвердити свого кандидата в прем’єр-міністри кілька разів.

Вона на сьогодні де-факто являється серед українських партій кволих, невідкритих, але українських партій однією з найсильніших структур і на сьогоднішній момент вона має відносно рівномірне представництво в усіх регіонах України, що є дуже нечастою, але дуже важливою рисою для українських партій, і зважаючи на стратегію розвитку країни, і зважаючи на майбутні президентські вибори, де, мені здається, буде мати величезне значення те, яким чином партія зможе рівномірно отримати підтримку в різних регіонах України.

- Це вже трохи перейшли до змісту. І я хотіла б запитати ось що. У змісті все-таки ідеологія партії. Наскільки ви її чули і бачили?

Тому що зміст передбачав би, мабуть, якщо говорити про партію «Батьківщина», ідеологію партії. А чи була там все-таки харизма лідера і особа лідера?

Я не кажу, що це погано, я запитую.


Сергій Таран:
Більшість українських партій лідерські. І вони – це ті партії, які претендують на представників різних груп, ідеологічних груп, які представляють собою різні класи, різні етнічні групи і дуже часто різні регіони.

В Україні фактично немає жодної виразно ідеологічної партії. І тут не можна шукати такої ідеології в «Батьківщині». Тому питання пошуку ідеології має стосуватися не лише партії «Батьківщина», а й фактично будь-якої української партії.

З іншого боку, я зазначу те, що, звичайно, в українських умовах лідерські партії теж не можуть безкінечно тривати. В Україні за останні роки після 2004 року відбулися значні зміни.
Сергій Таран: Українці ще не навчилися відрізняти якісну дискусію від шоу. Українці вибирають шоу. Успіх українських партій залежить великою мірою від того, як політична партія зуміє зіграти шоу.

Українці звикли до плюралізму думок, до плюралізму інформації, вони звикли, що вони можуть вибирати різні партії, але українці ще не навчилися вибирати якісні партії і не навчилися відрізняти якісну дискусію від шоу. Українці дуже часто вибирають шоу. Відповідно якість і успіх українських політичних партій залежить великою мірою від того, як політична партія зуміє зіграти шоу. У цьому, відповідно, ми маємо успіх тих партій, які зараз є в парламенті.

- Сьогодні шоу було.

Що було за змістом, пане Єрмолаєв?


Андрій Єрмолаєв: За змістом, як на мене, дуже багато запитань. Почнімо з того, що якщо зараз у слухачів є перед очима ключові матеріали, зокрема виступ, я дуже швидко пропоную їм пробігтися по заявленому.

Андрій Єрмолаєв
Отже, перше і головне: партія «Батьківщина» є головною рушійною революційною силою останнього десятиріччя.

Друга теза. Партія «Батьківщина» робить ставку на молоде покоління. Ну, абстрактно взагалі, тому що на практиці досить складно це знайти в складі.

Третій момент. Партія «Батьківщина» є європейською партією, яка святкує усі успіхи Народної партії об’єднаної європейської і водночас є партнером цієї партії в Україні.

І кілька економічних тез.

Партія «Батьківщина» критикує попередників за те, що була закрита економіка, і вітає зовнішній капітал як суб’єкт реформації змін та критикує з цього приводу національний бізнес за те, що він є консервативним, хапає, ні копійки в бюджет…

- У партії «Батьківщина» немає представників національного бізнесу?

Андрій Єрмолаєв: … і готовий водночас патронувати кожну родину, кожну людину.

Ось такий собі компрадорський патерналізм. Дуже цікаве явище, якому немає аналогів.

Андрій Єрмолаєв: Це партія, де ідеологічні відповіді знає лише один лідер.
Підводячи підсумок. Із задекларованих позицій партія «Батьківщина» має бути консервативною європейською партією ліберал-консервативного зразка, але за українськими канонами це партія, де ідеологічні відповіді знає лише один лідер.

Я зверну увагу на таку цікаву річ. І в пропагандистських матеріалах, які показувалися на місцевому екрані, і у виступах, які лунали, дуже часто згадувалася не ідеологія партії, а позиція лідера. Цікавий феномен, який свідчить, що більшість членів партії знають відповідь лише з тез свого лідера.

Андрій Єрмолаєв: Це не ідеологічна партія, це рух симпатиків, які позиціонуються лише через позицію, кар’єру і погляди свого лідера.
Тому, на жаль, це не ідеологічна партія, це рух симпатиків, які позиціонуються лише через позицію, кар’єру і погляди свого лідера.

Ну, і наостанок. Що мене здивувало на цьому з’їзді? Чимало цікавих заготовок, але досить сумбурний зміст.

І сказати, наприклад, що 10-річчя відзначається відродження «Батьківщини», святкується, я не поспішав би з тієї простої причини, що це дійсно був скоріше захід для галочки, який ставить три крапки, аніж дає відповідь на запитання: що є партія «Батьківщина»…?

(Скорочена версія. Повну версію «Вечірньої Свободи» слухайте в аудіозапису)

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG