Доступність посилання

19 Листопад 2017, Київ 04:27

У приватні руки: Одеський припортовий завод виставлений на продаж


Одеський припортовий завод (архівне фото)

Одне з найпотужніших хімічних підприємств України – Одеський припортовий завод – виставили на продаж. Уряд кілька разів намагався продати це підприємство, але блокував такі спроби Президент України Віктор Ющенко. Тепер дозвіл на приватизацію є, і провести аукціон планують 29 вересня. У результаті тендеру Фонд державного майна України збирається отримати мінімум 4 мільярди гривень. Наскільки обґрунтовані такі сподівання і якою є зараз ситуація на Одеському припортовому? Наскільки загалом може поповнити державний бюджет приватизація у цьому році? І якою є ситуація на раніше проданих державою підприємствах?

Чи готовий Одеський припортовий до продажу?

Як пише видання «Дело», у першому кварталі нинішнього року Одеський припортовий завод працював зі збитками у 4 мільйони гривень. Хоча торік він закінчив перший квартал із прибутком у 118 мільйонів. Як на самому заводі ставляться до того, що Одеський припортовий готуються продати - дізнавався кореспондент Радіо Свобода Петро Каландирець.

Ідея продажу Одеського припортового заводу має різні відгуки в регіоні. Від схвалення до категоричного заперечення. Ще у середині дев”яностих років в Одесі провели загальноміський референдум, понад 90 відсоків учасників якого висловилися за перепрофілювання підприємства. Тоді точку зору мешканців обласного центру так і не врахували. Але, серед одеситів досі панує занепокоєння з приводу можливих небезпек у разі виникнення аварії на припортовому заводі. Нині, з розмовами про плани продажу підприємства, занепокоєння посилилось. Депутати міськради вже закликали керівників держави поставитись до долі заводу відповідально і зробити все необхідне для безпечного його функціонування. Тим часом, низка громадських організацій ініціювала збір підписів серед одеситів під вимогою не продавати завод.

Керівники ОПЗ спілкування з пресою уникають.Робітники ж нині у стані очікування.

Влада містечка Южний, на території якого розташований завод, теж мають неоднозначне ставлення до ідеї продажу підприємства. «Можливо, продаж заводу дасть нарешті якусь визначеність. Нас уже 5 років мучать «продається - не продається», – говорить керуючий справами міської ради Южного Микола Бишляга.

За його словами, виникає запитання, чому завод не виставили на продаж минулого року, коли його стартова ціна могла б бути значно вищою. «Не можу сказати, що ми цілком проти приватизації, але є кілька запитань, на які ми хочемо мати відповідь. Наприклад, як буде місту компенсований продаж ОПЗ? Що буде після його продажу? Завод частково сплачує експлуатацію водогону, утримує дитячі садочки, спортивний комплекс. Що буде з ними? Дотепер відповіді на ці запитання ми не маємо. Не бачили ми ще і умов конкурсу», – говорить Микола Бишляга.

Чиновник розповів Радіо Свобода, що дотепер ОПЗ залишається стабільним підприємством. Його працівники мають різноманітні пільги. Немає заборгованості з виплати зарплати.

Головне - не продешевити

Одеський припортовий завод виробляє аміак та карбамід, займається переробкою хімічної продукції. Як повідомив в.о. голови Фронду держмайна України Дмитро Парфененко, умовами продажу заводу вже цікавилися представники російських компаній «Сибур» і «Єврохім». А як стверджує колишній голова Фонду держмайна Михайло Чечетов, зараз продавати підприємство немає сенсу. Він називає цю приватизацію аферою. На його думку, в умовах економічної та політичної кризи завод продадуть за безцінь. «Фонд тут ні до чого і спеціалісти його виконують рішення уряду та Президента. І продати за безцінь унікальне підприємство, коли ефекту не буде досягнуто, – це не на щастя інвестора, який прийде. І вартість буде в декілька разів нижча, адже зараз ніхто нормальної ціни не дасть. І найголовніше: якщо б гроші, які будуть отримані, вклали в нові технології, а вони будуть пущені на проїдання, це найбездарніше використання грошей».

Приватний власник підприємства – завжди ефективніший, ніж держава, зазначає експерт із приватизації Олександр Пасхавер. Інша річ – умови продажу. «Тепер продавати можна, бо нам дуже потрібні гроші. Такий завод можна продати, але не набагато дешевше, ніж у кращі часи. Тут потрібно провести переговори з потенційними покупцями і прояснити, яку ціну вони можуть дати. Якщо вона буде не набагато нижчою, ніж, наприклад, у 2008 році, продавати можна й потрібно. Якщо це буде катастрофічне падіння ціни – продавати не треба».

На Дніпропетровщині за роки незалежності були приватизовані сотні підприємств

На таких великих комбінатах, як колишня «Криворіжсталь», легше відстоювати права робітників – там діють потужні профспілки. А як живеться працівникам невеликих роздержавлених підприємств? Розповідає далі дніпропетровська кореспондентка Радіо Свобода Юлія Рацибарська.

Губиниський цукровий заводі у Новомосковському районі — підприємство невелике, але відоме в Україні. Збудоване за радянський часів, у 60-ті, воно переробляло на цукор тисячі тонн буряку на добу. Сировину давали з 15 районів області, а також аграрники східних та південних областей України.

1996 року на базі державного підприємства було створене відкрите акціонерне товариство. За кілька років контрольний пакет акції опинився в однієї з приватних компаній з Києва.

Працівники підприємства розповідають, що спочатку новий власник заводом опікувався. Підприємство капітально реконструювали та оновили. А втім, два роки тому, коли на ринку цукрового виробництва трапилась сировинна криза, завод зупинили, більшість робітників звільнили. Мешканці селища Губиниха, якому підприємство давало понад тисячу робочих місць, не втрачали надії на відновлення колишніх потужностей. Проте цього літа стало ясно: господареві доля цукровиробництва в регіоні не пече. Найважливіші виробничі вузли підприємства компанія-власник вирішила порізати на металобрухт і продати.

Місцеві жителі, які так чекали відновлення роботи заводу, обурені. Зараз вони блокують демонтажні роботи на підприємстві, перекрили прохідну, не пускають техніку. Розповідає один із тепер уже колишніх працівників заводу Едуард Рилик. «Наш власник – унікальний, це непрофесіонали, які випадково заволоділи заводом і не змогли ним управляти. Колектив все чітко зрозумів і наразі став на вахту: закрили прохідні, привезли плити, поклали блоки і не випускаємо нікого з заводу.

Що далі буде з колись перспективним цукровим заводом, наразі не відомо. Обласна влада зараз дуже жалкує, що в 90-ті підприємство підпало під приватизацію. Наразі ладні вже й сформувати кооператив чи асоціацію, яка б викупила підприємство у приватної компанії на пайових засадах. Так власник запросив величезну суму – 60 мільйонів гривень. Найімовірніше, завод таки знищать або перепрофілюють.

Наскільки може поповнити держбюджет «нова хвиля приватизації»?

В останні роки приватизація в Україні різко загальмувалася, констатує експерт Олександр Пасхавер. Після продажу «Криворіжсталі» продаж державою своїх підприємств різко пішов на спад. «Після цього політичні сили не давали один одному продавати підприємства. Кожна з сил думала, що продаватиме вона, коли буде при владі».

Незважаючи на економічну кризу, приватизація в Україні триває і надходження до державної скарбниці будуть. Такими сподіваннями Фонду держмайна поділилися у прес-службі приватизаційного відомства України. «Від приватизації в бюджет закладено 8 мільярдів 501 мільйон 224 тисячі. Одеський припортовий – найбільший і найцікавіший об’єкт. З оренди на сьогодні отримали 343 мільйони 731 тисячу».

Торік держбюджет поповнився від приватизації на 379 мільйонів гривень. Це склало лише 4,5% від запланованого урядовцями. І ще, для порівняння: «Криворіжсталь» продали за 24 мільярди гривень.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG