Безводна Донеччина може втратити своє єдине джерело – канал Сіверський Донець-Донбас. Побудований півсторіччя назад, канал жодного разу не зупиняли, щоб полагодити, хоча споруди такого рівня потребують зупинки раз на рік. Це призвело до виникнення особливо небезпечних ділянок, які можна ремонтувати, лише спорожнивши русло каналу. Насосне і технічне устаткування штучної артерії на Донеччині двічі відпрацювало термін експлуатації, а в останні роки особливо інтенсивно руйнується русло каналу. Альтернативи каналові Сіверський Донець-Донбас у регіоні немає, і аварія повністю паралізує Донеччину, попереджає головний інженер компанії «Вода Донбасу» Олексій Григор’єв.
«Якщо сьогодні терміново не розпочати ремонтні роботи, ми можемо втратити єдине джерело на Донбасі і область залишиться без води», – каже Григор’єв.
Ціна порятунку – 400 мільйонів гривень
В останні півроку ситуація на каналі погіршилась, бо через кризу його послугами перестали користуватись деякі великі промислові підприємства. Внаслідок цього водопостачальники втратили майже 15 мільйонів гривень, а ці гроші могли б піти на косметичний ремонт. Крім цього, штучна артерія на повну потужність працює лише вночі, коли електроенергія коштує менше. Це має погані наслідки для каналу, каже директор Донецького регіонального управління «Води Донбасу» Олег Мокрий.
«На мій погляд, той режим, в якому ми працюємо (а ми змушені так працювати, щоб заощаджувати електроенергію), згубний і для споруд фільтрувальних станцій, і для самого каналу», – зазначив директор Донецького регіонального управління «Води Донбасу».
70 % русла каналу, це 230 кілометрів, зараз в аварійному стані. Щоб полагодити його, не зупиняючи, потрібно 400 мільйонів гривень. Ці гроші мають прийти з бюджету, бо споживацьких розрахунків вистачає тільки на поточні потреби, а про підвищення тарифів не може бути й мови, вважають в компанії «Вода Донбасу».
Нині в Кабінеті міністрів розглядають пропозиції донецьких водопостачальників щодо ремонту каналу, завдяки якому Донеччина в 60-ті роки з вугільної провінції перетворилась на потужний промисловий регіон.
(Донецьк – Київ – Прага)
«Якщо сьогодні терміново не розпочати ремонтні роботи, ми можемо втратити єдине джерело на Донбасі і область залишиться без води», – каже Григор’єв.
Ціна порятунку – 400 мільйонів гривень
В останні півроку ситуація на каналі погіршилась, бо через кризу його послугами перестали користуватись деякі великі промислові підприємства. Внаслідок цього водопостачальники втратили майже 15 мільйонів гривень, а ці гроші могли б піти на косметичний ремонт. Крім цього, штучна артерія на повну потужність працює лише вночі, коли електроенергія коштує менше. Це має погані наслідки для каналу, каже директор Донецького регіонального управління «Води Донбасу» Олег Мокрий.
«На мій погляд, той режим, в якому ми працюємо (а ми змушені так працювати, щоб заощаджувати електроенергію), згубний і для споруд фільтрувальних станцій, і для самого каналу», – зазначив директор Донецького регіонального управління «Води Донбасу».
70 % русла каналу, це 230 кілометрів, зараз в аварійному стані. Щоб полагодити його, не зупиняючи, потрібно 400 мільйонів гривень. Ці гроші мають прийти з бюджету, бо споживацьких розрахунків вистачає тільки на поточні потреби, а про підвищення тарифів не може бути й мови, вважають в компанії «Вода Донбасу».
Нині в Кабінеті міністрів розглядають пропозиції донецьких водопостачальників щодо ремонту каналу, завдяки якому Донеччина в 60-ті роки з вугільної провінції перетворилась на потужний промисловий регіон.
(Донецьк – Київ – Прага)
