Доступність посилання

18 Листопад 2017, Київ 12:39

Польські фотографи зберігають історичну пам’ять українсько-польського прикордоння


Варшава – Старовинні церкви, каплиці та цвинтарі з українсько-польського прикордоння можна побачити в галереї Міського центру культури у місті Островець Свентокжиський, неподалік Любліна. Автори фотовиставки своїми роботами заперечують стереотип радянських часів, що українсько-польське прикордоння – це нібито відчужена зона. Чи сприятиме їхньому задумові угода про малий прикордонний рух між Україною і Польщею? Фахівці вважають, що безвізовий рух у 30-кілометровій прикордонній зоні сприятиме громадським ініціативам зі збереження пам’яті про історичні сліди українсько-польського прикордоння.

Фотовиставка під назвою «Сліди пам’яті» представляє близько 50 робіт польських художників-фотографів. Здебільшого чорно-білі фотографії були зроблені упродовж останнього 20-ліття. За цей час члени Польської спілки фотографів Даріуш Костецький та Ґжеґож Заблоцький відвідали багато населених пунктів із обох боків українсько-польського державного кордону.

Співавтор виставки Ґжеґож Заблоцький зазначає: «У середині 80-х років ми з приятелем уперше відвідали православний монастир в селі Яблечна, згодом поїхали на святу гору Ґрабарка, що на Підляшші. Ці відвідини були важливими для формування нашої свідомості. Ми відкрили для себе своєрідну екзотику прикордоння, незвичних для нас людей, які там живуть. Потім вирішили поїхати у польські Карпати, де збереглись дерев’яні церкви. У своїй праці ми керувались професійним гаслом фотографа: своїми роботами зберігати для наступних поколінь усе те, що бачимо навколо себе».

Пан Заблоцький фотографував також церкви, каплички та кладовища у Ковельському районі на Волині, звідки походять його корені. Часто, повертаючись знов у те саме місце, він спостерігав, що архітектурна пам’ятка вже стерта з лиця землі.

«Як професійний фотограф, я лише спостерігаю за усім тим, що відбувається, – каже він. – Не хочу коментувати події, коли, наприклад, місцева влада вирішила, що потрощені хрести з кладовища, що є історичною пам’яткою, треба викинути на сміття, а старовинний надмогильний камінь віддати в музей, або ж церкву з опустілого села перевезти у музей архітектури. На мою думку, для фотографів головним завданням є збереження пам’яті у народу».

На кожній світлині «промінь світла»

Композиція робіт побудована авторами на тому, що головну роль на кожній світлині відіграє «промінь світла», котрий проникає до глядача через поламані хрести та зруйновані церкви й костьоли, зауважив у розмові з Радіо Свобода ініціатор виставки Анджей Лада.

Експозицію супроводжує фотоальбом під назвою «Краса транскордонної території – сліди присутності». Можливо, роботи з цього альбому будуть залучені до більшого видавничого проекту, що його профінансує Євросоюз.

«У наc минулого року з’явилася ідея випустити друком альбом «Мова каменів», – зазначає Анджей Лада. – У ньому будуть вміщені фотографії як з українсько-польського прикордоння, так і з регіонів Центральної Польщі, зокрема фотографії єврейських цвинтарів і кладовищ євангелістів».

Фотовиставка «Слідами пам’яті» вже понад 10 років мандрує містами Польщі. Починаючи від Холма, рідного міста фотографів, виставка побувала в 9 польських містах, зокрема у Вроцлаві та Познані.

(Варшава – Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG