Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 05:57

Українські економічні проблеми бачать навіть з Космосу (європейська преса)


Прага – У європейських газетах продовжують оцінювати наслідки міжнародних сумнівів та метань України і вказують, що навіть нові дослідження економістів із застосуванням космічних зйомок наглядно ілюструють вигоди від входження безпосередніх сусідів України до Євросоюзу. Оглядачі також висловлюють сумніви у тому, що новий генсекретар НАТО Расмуссен буде приділяти належну увагу Центральній та Східній Європі. А низка газет підводять підсумки візиту Московського патріарха Кирила до України і вважають, що його всюди в Україні переслідувала «мара розколу».

Впливове європейське видання «Уолл Стріт Джорнал» інформує про нові методи дослідження стану економік світу за допомогою вивчення інтенсивності електричного освітлення у багатьох регіонах Землі. Цей метод запропонували американські економісти з Національного бюро економічних досліджень, які вивчали кореляцію інтенсивності освітлення у різних країнах із народонаселенням та економічними показниками росту. Особливо наглядні у цьому плані порівняльні дані країн Східної Європи і колишніх радянських республік. Як вказують автори дослідження, «в Молдові й Україні доходи на душу населення впали відповідно на 30 і 35 відсотків, у той час , як народонаселення скоротилося тут відповідно на 3 і 8 відсотків, а інтенсивність електричного освітлення знизилася відповідно на 68 і 47 відсотків». Ці дані по Молдові й Україні економісти порівнюють з відповідними даними в Угорщині, Польщі та Румунії, де «доходи виросли відповідно на 41, 56 і 23 відсотки, а інтенсивність електричного освітлення, відповідно, на 46, 80 і 112 відсотків». Автори цього економіко-сателітного дослідження вважають, що такий метод також можна використовувати для оцінки економічних змін в окремих регіонах конкретних країн.

Лондонська «Ґардіан» наголошує, що заяви нового генсекретаря НАТО Андерса Фоґа Расмуссена щодо «стратегічного партнерства» з Росією викликають нову хвилю занепокоєння у членів НАТО на Сході Європи, які виступають проти останніх спроб Барака Обами примиритися з Кремлем. Газета також наголошує, що проамериканська тональність заяви Расмуссена засвідчує про необхідність «керуватися у стосунках із Москвою «спільними інтересами», не згадуючи при цьому про спільні «цінності». «Ґардіан» згадує про відкритий лист колишніх і діючих чільників Східної Європи до адміністрації США, де йдеться про занепокоєння «ревізіоністською політикою» Росії в регіоні. Лондонське видання приходить тут до висновку, що «Расмуссен дав зрозуміти, що основна увага буде приділятися не Центральній і Східній Європі, а Росії». «Ґардіан» також звертає увагу на відсутність серед західних військово-політичних стратегів, напередодні Лісабонського саміту НАТО у 2010 році, єдності щодо нової концепції альянсу, яку планують затвердити західні чільники під час зустрічі членів НАТО у Португалії.

Російська преса вважає, що настирливий візит патріарха в Україну показав низку проблем цієї церкви, чимало з яких пов’язані з політикою Кремля. «Комерсант» пише, що спостерігачі називають цей візит «політичним, а самого патріарха «носієм імперських ідей, закутаних в хоругви православ’я». Сама газета також зазначає на політичному характері цієї подорожі Кирила Україною і називає його, після революції в Грузії та Україна, «чи не найважливішим інструментом впливу Кремля в Україні». Це видання також наголошує, що всупереч застереження Секретаріату Президента України, патріарх РПЦ відвідав Рівне, де його зустріли протестами. «Так чи інакше, – пише «Комерсант», – але мара розколу переслідувала главу РПЦ повсюдно». А вже «Нєзавісімая ґазєта» зауважує, що Кирило назвав своїх прихильників на Заході України «катакомбною церквою» і також приходить до висновку, що «українська влада виявилася явно не готовою приймати високого гостя і розділити протилежні сторони».

(Прага – Київ)
  • 16x9 Image

    Василь Зілгалов

    Із Радіо Свобода співпрацюю з 1989 року. Переїхав з Мюнхена до Праги у березні 1995 року. Народився в сталінській Україні. Троє з родини загинули від голоду у 1932-33 роках. Мати ледве уціліла в 1933-му. Батько пройшов Колиму але система все ж знищила його. Окрім батька, тоталітаризм згубив чотирьох моїх дядьків. Закінчив історичний факультет. Викладав методологію історії. Підготував дві дисертації. Чимало написав. Журналістом став з 1969 року, після вторгнення радянських військ до Праги. Опублікував роботи з історії політичної публіцистики, книги з історії українських міст, дослідження про Василя Пачовського, з історії української еміграції.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG